Дата документу Справа № 11-1676/12
у справі ОСОБА_1
9 січня 2013 року місто Запоріжжя
№єу-109/79/12
№пр-11/778/17/13
Апеляційний суд Запорізької області у складі суддів:
Бараненко Л.Я. -головуючої, Шпоньки В.П. -доповідача, Булейко О.Л.,
за участю секретаря судового засідання Ігнатенко І.В., прокурора Безлер Л.В., потерпілої ОСОБА_5 і її представника -адвоката ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1 і його захисника -адвоката ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілої ОСОБА_5, засудженого ОСОБА_1 на вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 9 жовтня 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд встановив:
ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Запоріжжі і там же проживаючого по АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, вантажника Запорізького філіалу ТОВ «Біотрейд», раніше не судимого в силу ст.89 КК України, -
засуджено до позбавлення волі за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки; за ч.1 ст.115 КК України на 10 років, за ч.2 ст.15 і п.1 ч.2 ст.115 КК України і за сукупністю цих злочинів, на підставі ч.1 ст.70 КК України, остаточно на 12 років.
За ч.4 ст.296 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину.
Початок строку відбування покарання, із зарахуванням попереднього ув'язнення, засудженому ОСОБА_1 обчислено з ІНФОРМАЦІЯ_2 -дня його фактичного затримання.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування: матеріального збитку 10295 гривень, моральної шкоди в сумі 200000 гривень, збитку за оплату послуг адвоката 1500 гривень.
Питання про речові докази вирішені вироком відповідно до вимог статті 81 КПК України.
ОСОБА_1 визнано винним у умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, замаху на умисне вбивство двох осіб, а також в незаконному поводженні зі зброєю і бойовими припасами
Згідно з вироком ОСОБА_1 при невстановлених обставинах органами досудового слідства незаконно придбав:
предмет - казнозарядний гладкодульний однозарядний пістолет калібру 12мм;
23 унітарних набоїв калібру 8,8 - 12 мм;
обріз мисливської рушниці НОМЕР_1 калібру 16 мм, який був виготовлений з промислового зразку саморобним способом шляхом укорочення блоку дул до залишкової довжини 270 мм і видалення прикладу;
предмет -перероблений гладкодульний восьмизарядний револьвер калібру 5,6 мм і 7 набоїв до нього.
Зброю і бойові припаси (за висновками експерта) ОСОБА_1 незаконно зберігав в місці свого проживання.
ІНФОРМАЦІЯ_2, близько о 0300-10 год., ОСОБА_1, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, здійснив незаконне носіння обрізу, револьвера з 7 набоями у барані і перемістив їх у приміщення гуртожитку АДРЕСА_2. При собі він також мав саморобний ніж за типом мисливського.
В коридорі першого поверху гуртожитку став погрожувати вбивством потерпілим ОСОБА_8 і ОСОБА_14 з якими знаходився у неприязнених стосунках. З цією метою намагався декільками прицільними пострілами з револьверу їх вбити. У зв'язку з осічками пострілів ОСОБА_1, який виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, свій прямий умисел на вбивство двох осіб злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі.
Скориставшись цими причинами ОСОБА_8 вибіг з гуртожитку за допомогою.
В цей же час ОСОБА_1, діючи з прямим умислом на вбивство ОСОБА_14 знову намагався декільками прицільними пострілами вбити його з обрізу. Умисел на вбивство ОСОБА_14 з вогнепальної зброї ОСОБА_1 не довів до кінця з тих же причин -осічок пострілів. Реалізуючи умисел на вбивство ОСОБА_14, який намагався відібрати в нього вогнепальну зброю, ОСОБА_1 наніс потерпілому сім проникаючих ножових поранень тулубу і в живіт. Від цих поранень, несумісних з життям, ОСОБА_14, а ОСОБА_1 зник з місця злочину.
В апеляціях на вирок:
потерпіла ОСОБА_5 просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким кваліфікувати дії ОСОБА_1 за п.7 ч.2 ст.115 КК України по факту вбивства її сина ОСОБА_14 і призначити ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі. За її твердженнями злочин ОСОБА_1 було вчинено з хуліганських мотивів;
засуджений ОСОБА_1 стверджує про відсутність в нього умислу на вбивство двох осіб, а тому необґрунтованою вважає кваліфікацію його дій за п.1 ч.2 ст.15 і п.1 ч.2 ст.115 КК України. Не оспорюючи кваліфікацію його дій за ч.1 ст.115 і ч.1 ст.163 КК України, просить в цій частині вирок залишити в силі.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції:
засуджений і захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляції засудженого, просили її задовольнити;
потерпіла ОСОБА_5 і її представник - адвокат ОСОБА_6 просили про постановлення нового вироку за доводами апеляції ОСОБА_5
У результаті розгляду апеляцій на судове рішення суд апеляційної інстанції не вбачає підстав до їх задоволення.
Органами досудового слідства і судом першої інстанції при розгляді справи з беззаперечністю встановлено виникнення напередодні вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинних дій особистих неприязнених стосунків між ним і потерпілими. За їх показаннями, підтвердженими показаннями свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_11, потерпілі в нецензурній формі відзивалися про нетрадиційну орієнтацію між ОСОБА_1 і ОСОБА_10. У зв'язку з цим між ними і ОСОБА_1 мали місце фізичні сутички, між ОСОБА_1 і ОСОБА_14 бійка біля гуртожитку.
Повернення ОСОБА_1 через незначний проміжок часу у гуртожиток і вчинення ним зазначених у вироку злочинів у відсутності мешканців гуртожитку виключає в його діях хуліганський мотивів. Тому, є правильним виправдання ОСОБА_1 за ч.4 ст.296 КК України і є правильною кваліфікація його дій за ч.1 ст.115 КК України по факту вбивства ОСОБА_14 на грунті особистих неприязнених стосунків, а не з хуліганських мотивів, як стверджує потерпіла в апеляції. За показаннями свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 після їх появи в коридорі гуртожитку ОСОБА_1 припинив насильницькі дії з ножем щодо потерпілого ОСОБА_14 і зник з місця події.
Згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_8 засуджений ОСОБА_1 намагався декільками прицільними пострілами з револьверу вбити його і ОСОБА_14, однак у зв'язку з осічками револьверу цього не зробив. Скориставшись цією обставиною він вибіг з гуртожитку за допомогою. Сам ОСОБА_1 не заперечує здійснення пострілів з револьверу, але «вверх». Ці його показання спростовуються стабільними і послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_8 про намагання засудженого здійснити прицільні постріли в нього і ОСОБА_14 з метою їх вбивства після відповідних погроз з боку ОСОБА_1 Наступне вбивство потерпілого ОСОБА_14 не заперечує сам ОСОБА_1 За таких обставин суд першої інстанції обгрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_1, пов'язані зі спробою вбивства двох осіб з вогнепальної зброї -револьверу, - за ч.2 ст.15 і п.1 ч.2 ст.115 КК України. Тому, відповідні заперечення ОСОБА_1 в його апеляції про необґрунтованість кваліфікації його дій за цим законом є безпідставними.
Засудженому_суд призначив покарання відповідно до положень Загальної частини КК України - у межах, установлених у санкціях статей Особливої частини цього кодексу, що передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, з належним урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таким чином, й за сукупністю злочинів, засудженому_призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись статями 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд ухвалив:
вирок Заводського районного суду міста Запоріжжя від 9 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його і потерпілої ОСОБА_5 апеляції на це судове рішення без задоволення.
судді
Бараненко Л.Я. Шпонька В.П. Булейко О.Л.