Справа № 1323/2-2552/11 Головуючий у 1 інстанції: Гулкевич О.В.
Провадження № 22-ц/1390/2630/12 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
Категорія 27
04 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.,
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.
секретаря: Рванцової О.О.
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника за довіреністю ОСОБА_4 -ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
оскаржуваним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 заборгованість за Договором № 17116/3 про надання кредиту на поточні потреби від 24 липня 2008 року в розмірі 692 934 ( шістсот дев'яносто дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 23 коп., з яких: 575551 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп. - сума кредиту, 117382 (сто сімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн.73 коп. - відсотки за користування кредитом.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір в розмірі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_5
В апеляційній скарзі посилається на те, що Стрийським міськрайонним судом не було досліджено та встановлено факту про те, чи був ознайомлений відповідач про заміну кредитора в порядку ч. 2 ст. 516 ЦК України про заміну кредитора та що виконання обов'язку за договором кредиту відповідач здійснював первісному кредитору. В порушення вимог ст. 10, 11 ЦПК України не було зобов'язано сторін подати акт звірки розрахунку по договору №17116/3 про надання кредиту на поточні потреби, не досліджувався порядок сплати частини боргу за даним договором кредиту, а сума заборгованості в розмірі 692 934,23 документально нічим не підтверджена.
Крім того зазначає, що положення ч. 2 ст. 1050 ЦК України про право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася не можуть бути застосовані, оскільки стягнення всієї суми боргу достроково може мати місце лише у разі коли сторона, що порушує питання про дострокове повернення всієї суми боргу заявить вимоги про розірвання договору, що передбачено ч. 2 ст. 651 ЦК.
Просить рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 -ОСОБА_3 на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вірно встановлено судом та матеріалами справи, що 24 липня 2008 року між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер»та ОСОБА_4 було укладено договір № 17116/3 про надання кредиту, згідно якого банк надав відповідачу кредит на поточні потреби в сумі 634 000 грн. під 18% річних з кінцевою датою погашення до 23 липня 2018 року (а.с. 6-7).
На забезпечення виконання кредитного договору відповідачка 31 липня 2008 р. уклала іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 3719, відповідно до якого в забезпечення належного виконання зобов'язань по договору № 17116/3 про надання кредиту на поточні потреби від 24 липня 2008 р. передала банку в іпотеку належне їй нерухоме майно, а саме: квартиру, що складається з двох житлових кімнат, житловою площею 42,8 кв. м та кухні, загальною площею - 70,7 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші, тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.510 ЦК України сторонами у обовязанні є боржник та кредитор. У зобовязанні на стороні кредитора можуть бути одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобовязанні має права та обовязки, вона вважається боржником у тому, що вона зобовязана вчинити на користь другої сторони і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до ч.1ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
01 червня 2011 року між та ВАТ «Селянський комерційним банк «Дністер»та ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги ( а.с. 16), згідно з яким до позивача, в повному обсязі, перейшло право вимоги до ОСОБА_2 за договором №17116/3 про надання кредиту на поточні потреби від 24 липня 2008 р. , укладеного між первісним кредитором та ОСОБА_4 про о була повідомлена остання листом від 21 травня 2010 року (а.с. 18).
Посилання відповідача на те, що йому не було відомо про відступлення від права вимоги не мають правового значення. Заборона зміни кредитора кредитним договором не передбачена.
Згідно із ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього ж Кодексу, тобто суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з п.6.2. Договору № 17116/3 про надання кредиту на поточні потреби від 24 липня 2008 р. позивач вправі достроково припинити кредитування і вимагати від відповідача достроково повернути кредит, оплатити проценти, штрафні санкції, інші витрати при затриманні сплати частини кредиту та /або відсотків щонайменше на один календарний місяць; несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту.
Станом на момент укладення договору про відступлення права вимоги заборгованість відповідачки за договором № 17116/3 про надання кредиту на поточні потреби від 24 липня 2008 р., в результаті систематичного порушення відповідачкою обов'язків, покладених на неї згідно з п.3.2 договору № 17116/3 від 24 липня 2008 р. заборгованість відповідачки перед позивачем станом на 06.10.2011р. становила - 692 934,23 грн., з яких 575 551,50 грн. тіло кредиту; 117 382,73 грн. - відсотки за користування кредитом..
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції вірно виходи в з того, що ОСОБА_4 не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання кредиту на поточні потреби № 17116/3 від 24 липня 2008 року, відтак у ОСОБА_2, до якого перейшло право вимоги, були всі підстави вимагати у відповідачки дострокового повернення коштів за вказаним договором.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
апеляційну скаргу представника за довіреністю ОСОБА_4 -ОСОБА_5 -віхилити.
Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.