Справа № 2018/2-1719/11
н/п 2/2018/238/2012
18 квітня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі головуючої судді Шмадченко С.І. за участю секретаря - Романюти А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», Харківська обласна філія АТ «Укрсоцбанк»про визнання третейської угоди недійсною,-
Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою в якій просила визнати недійсним п.6.2 договору кредиту укладеного 31 липня 2007 року між АКБ СР «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1, визнати недійсним п.5.2 договору поруки, укладеного між АКБ СР «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4, скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських банків від 18 жовтня 2010 року у справі за позовом ПАТ «Украсоцбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_5
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 18 березня 2011 року позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування рішення третейського суду повернуто позивачам та роз'яснено, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до районного суду м. Києва за місцем розташування Постійно діючого третейського суду при Асоціації Українських Банків. Одночасно відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання третейської угоди недійсною, визнання недійсним договору про внесення змін до договору поруки.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що п.6.2 кредитного договору і п.5.2 договору поруки містять третейські застереження якими передбачено «що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем В.М. Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків…». Вказані пункти договорів суперечать ч.1,ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки є несправедливими умовами, так як обмежують право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, та підлягають визнанню недійсними з підстав, передбачених вимогами ч.1 ст.203 ЦК України.
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 позовні вимоги позивачів підтримала, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Комаровська І.Ю. позовні вимоги позивачів не визнала, посилалася на їх необґрунтованість та безпідставність, які виклала у своїх письмових запереченнях на позов (а.с.141-142).
Заслухавши сторони, дослідивши докази, суд відмовляє у позові позивачам, виходячи з наступного:
31 липня 2007 року між ПАТ „Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту №834/18-27/35/7-126, згідно умов якого ОСОБА_1 було надано грошові кошти в сумі 67 508,51 доларів США.
31 липня 2007 року між ПАТ „Укрсоцбанк" , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №834/19-27/35/7-203. Відповідно до п.1.1. договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати перед банком у повному обсязі солідарно за виконання ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів, комісій, а також можливих штрафних санкцій (пені, штрафу).
При укладенні договору кредиту та договору поруки, позивачі скористались своїм правом відповідно до ст. 5 Закону України «Про третейські суди»і уклали угоду про те, що у разі неможливості вирішення спору, який може виникнути між сторонами у зв'язку з укладанням та виконанням положень цього договору, шляхом переговорів, спор передається на розгляд до визначеного сторонами Третейського суду, а саме, пунктом 6.2 договору кредиту та пунктом 5.2. договору поруки передбачено «що спір розглядається одноособово третейським суддею Ярошевцем Василем Миколайовичем Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків...».
Тобто, вже на стадії укладання договорів сторони дійшли згоди про те, що у разі неможливості вирішення спору між сторонами щодо укладання та виконання положень договору кредиту та договору поруки шляхом переговорів, спор передається на розгляд Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суди»визначено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Відповідно до ст.2 цього Закону, третейська угода - це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Третейська угода є недійсною у разі недодержання правил, передбачених статтею 12 Закону України «Про третейські суди».
Частиною 1 ст. 12 Закону встановлено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди.
Договір сторін про передачу спору на розгляд третейського суду у випадках, передбачених законом (ст..17 ЦПК України), не є відмовою від права на звернення до суду за захистом, а одним зі способів реалізації права на захист своїх прав та інтересів.
Отже, твердження позивачів стосовно того, що спірні третейські застереження суперечать Закону України «Про захист прав споживачів»та Конституції України не відповідають дійсності, оскільки, у випадку порушення їх прав, позивачі мають право звернутися до суду за місцем свого проживання, та зазначені третейські застереження у кредитному договорі, договорі поруки не обмежують позивачів у реалізації цього права.
Таким чином, спірні третейські застереження, які є одним із передбачених законодавством України засобів захисту порушених прав, повністю узгоджуються з приписами ст.5, ч.І ст.12 Закону України та ст.3,17 ЦПК України та правові підстави для визнання зазначених третейських застережень недійсними відсутні.
Керуючись ст..ст.10,11,212-215 ЦПК України, Закон України «Про третейські суди»,суд
У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання недійсними п.6.2 договору кредиту № 834/18-27/35/7-126 від 31 липня 2007 року та п.5.2 договору поруки № 834/19-2/35/7-203 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в судову палату з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд протягом 10днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя