Справа № 0308/14988/2012 Провадження №33/773/6/13 Суддя в 1 інстанції: Остапук В.І.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Денісов В. П.
04 січня 2013 року місто Луцьк
Суддя апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., за участю апелянта ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1, працюючого транспортувальником у ВАТ «Волинь Холдинг»на постанову голови Луцького міськрайонного суду від 08 жовтня 2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 08.09.2012 року, о 22 годині 40 хвилин, в с. Хорохорин, Луцького району керував мопедом марки «CANUNI»д.н.з.НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 у поданій апеляції, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду його справи, а копію постанови отримав 07.12.2012 року. Крім того, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації його дій, вказує на незаконність постанови суду у частині накладеного на нього стягнення. Вказує, що судом не враховано, що він має на утриманні трьох дітей та має постійне місце роботи. Просить постанову в частині накладеного стягнення змінити і накласти на нього стягнення у виді громадських робіт.
Заслухавши доповідача, який доповів суть постанови та доводи апеляції, ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі, перевіривши доводи апелянта, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Зазначені вимоги закону під час розгляду справи недотримані. Хоча ОСОБА_1 і повідомлявся про час та місце розгляду справи, однак, під час її розгляду в суді він не перебував і даних про своєчасне його сповіщення у суду не було.
Крім того, копія постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності йому не надсилалась.
З врахуванням викладених обставин проходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови голови Луцького міськрайонного суду від 08 жовтня 2012 року ОСОБА_1 пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення підтверджується зібраними і перевіреними у суді першої інстанції доказами і цей факт апелянтом не оспорюється.
Відповідно до ст.33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При призначенні ОСОБА_1 стягнення за вчинене правопорушення суд вказаних вимог закону дотримався.
Суд правильно прийшов до висновку про накладення на правопорушника стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст.ст. 33-35 КУпАП, є необхідним і достатнім для його виховання та запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Тому твердження ОСОБА_1 щодо накладення на нього надто суворого стягнення є безпідставними.
Крім того, згідно ст. 24 КУпАП штраф є менш тяжким видом стягнення ніж громадські роботи.
Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено. Тому така заміна апеляційним судом є недопустимою.
У зв'язку із вищевикладеним підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайдено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП,
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову голови Луцького міськрайонного суду від 08 жовтня 2012 року щодо нього -без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя