Справа № 0303/360/2012 провадження № 22-ц/0390/2000/2012 Головуючий у 1 інстанції:Дильний Г.М.
Категорія: 32 Доповідач: Шевчук Л. Я.
24 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів -Федонюк С.Ю., Киці С.І.,
при секретарі -Семенюк О.А.,
з участю :
представника позивача -ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2 -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_4, представників відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»- Цілінського Володимира Борисовича, Головненко Надії Володимирівни на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 31 жовтня 2012 року,
В січні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 і ПАТ «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої загинув її син ОСОБА_7
Покликаючись на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті зіткнення двох транспортних засобів, а саме автобуса, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2, і мотоцикла під керуванням водія ОСОБА_8, який також загинув внаслідок ДТП, позивач просила суд стягнути із страхової компанії матеріальну та моральну шкоду в межах страхового полісу, а з відповідача ОСОБА_2 - 13 156, 50 грн. матеріальної та 720 000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Іваничівського районного суду від 31 жовтня 2012 року позов ОСОБА_4 задовольнено частково.
Постановлено стягнути з ПАК «Страхова компанія «Провідна»на користь ОСОБА_4 13 156, 50 грн. матеріальної шкоди, 2550 грн. моральної шкоди та в дохід держави 180, 27 грн. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 3000 грн. моральної шкоди та в дохід держави 34, 33 грн. судового збору
В поданій на судове рішення апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4, покликаючись на незаконність рішення із-за порушення і неправильного застосування норм матеріального і процесуального права просить рішення суду скасувати з ухваленням нового про стягнення із страхової компанії матеріальної і моральної шкоди в межах страхового полісу в розмірі 51000 грн., а з відповідача ОСОБА_2 - 720 000 грн. моральної шкоди.
Представники відповідача ПАТ «Страхова компанія «Провідна»в своїх апеляційних скаргах, покликаючись на порушення і неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просять скасувати судове рішення і ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_4 до ПАТ «Страхова компанія «Провідна»про відшкодування шкоди.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу позивача підтримав, апеляційні скарги представників відповідача заперечив, представник відповідача апеляційну скаргу позивача заперечив, апеляційні скарги представників відповідача ПАТ «Страхова компанія «Провідна»визнав, інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоч у встановленому порядку були повідомлені про час та місце судового розгляду, а тому суд розглядав справу у їх відсутності.
Апеляційні скарги позивача та представників відповідача ПАТ «Страхова компанія «Провідна»слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру шкоди та в частині розподілу судових витрат - змінити з таких підстав.
В судовому засіданні установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на автодорозі сполученням «Ковель -Жовква»сталося зіткнення двох транспортних засобів, а саме автобуса марки «І-VAN А07А1-60»державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_9 і мотоцикла марки »без державного реєстраційного номера під керуванням водія ОСОБА_8 В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла ОСОБА_8 та пасажир мотоцикла ОСОБА_7 загинули.
Власником автобуса марки «І-VAN А07А1-60»являється відповідач ОСОБА_2, а власника мотоцикла марки »без державного реєстраційного номера не встановлено.
Постановою слідчого СУ УМВС України у Волинській області від 27 грудня 2011 року кримінальну справу, порушену за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 статті 286 КК України, провадженням закрито у зв'язку зі смертю ОСОБА_8 (а.с.9-13), а постановою слідчого СУ УМВС України у Волинській області від 27 грудня 2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 статті 286 КК України, відносно ОСОБА_10 у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину (а.с.14).
Таким чином, судом установлено, що внаслідок взаємодії двох транспортних засобів загинув пасажир мотоцикла, яким керував водій ОСОБА_8, який також загинув внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до страхового поліса № ВЕ / 2382593 від 16 вересня 2010 року відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу.
За змістом частини 2 статті 1188 ЦК України, якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Отже, якщо при зіткненні кількох транспортних засобів постраждав пасажир або пішохід, обов'язок відшкодувати потерпілому шкоду покладається на всіх володільців небезпечних об'єктів солідарно, незалежно від їхньої вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6 шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною із них у частині, заподіяній нею (у порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли шкоду, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
А тому не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг представників ПАТ «Страхова компанія «Провідна»про незаконність судового рішення в частині стягнення шкоди із страховика з підстав відсутності вини водія ОСОБА_10, оскільки в даному випадку шкода заподіяна пасажиру транспортного засобу, а відтак володільці джерел підвищеної небезпеки несуть солідарну відповідальність перед потерпілими, незалежно від їхньої вини.
ОСОБА_4 пред'явила в суд позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, лише до власника автобуса ОСОБА_2 і до страхової компанії, де відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно поклав відповідальність по відшкодуванню шкоди як на власника автобуса ОСОБА_2 так і на страхову компанію, як страховика.
Зазначені висновки місцевого суду відповідають встановленим обставинам справи і зроблені відповідно до вимог закону.
Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення із страхової компанії понесених позивачем витрат на проведення поминальних обідів, суд першої інстанції виходив з того, що такі витрати відносяться до витрат на поховання.
Однак з такими висновками суду погодитися не можна.
Відповідно до змісту статті 979 ЦК України та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»право на одержання передбаченої договором страхової виплати має потерпілий, який є вигодонабувачем за договором страхування. У разі смерті потерпілого особи, які взяли на себе витрати з його поховання, мають право на відшкодування таких витрат (п.27.1 ст.27 Закону). При цьому під витратами на поховання маються на увазі витрати на забезпечення комплексу заходів та обов'язкових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Понесені на організацію поминального обіду затрати не відносяться до витрат на поховання, які відповідно до закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відшкодовує страховик.
Суд на зазначене положення закону уваги не звернув та ухвалив рішення про стягнення понесених позивачкою витрат на проведення поминальних обідів із страхової компанії через неправильне застосування норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід змінити, стягнувши із ПАТ «Страхова компанія Провідна»на користь позивачки ОСОБА_4 витрати на поховання в розмірі 4 398, 00 грн., за виключенням затрат на проведення поминальних обідів.
Також, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Потерпілому також відшкодовується моральна шкода. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5% ліміту, визначеного вищезазначеним Законом.
Згідно страхового поліса відповідача ОСОБА_2 ліміт відповідальності по моральній шкоді складає 51 500 грн., а відтак страховик має відшкодувати не більше ніж 5 % ліміту, а саме - не більше ніж 2500 грн.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до частини 2 статті 1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а за наявності вини особи, яка завдала шкоди, - також залежить від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.
У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року № 6 роз'яснено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, коли інше не встановлено законом, розмір відшкодування, належного з володільця джерела підвищеної небезпеки, має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено.
Як грубу необережність, зокрема, може бути враховано нетверезий стан, нехтування правилами безпеки руху і т.п.
В судовому засіданні установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на автодорозі сполученням «Ковель - Жовква»сталося зіткнення двох транспортних засобів під керуванням водія ОСОБА_9 і під керуванням водія ОСОБА_8 Водій мотоцикла марки »і пасажир мотоцикла ОСОБА_7 рухалися на мотоциклі без відповідних мотошоломів, що є порушенням Правил дорожнього руху. Також судом установлено, що пасажир мотоцикла ОСОБА_7 перебував в нетверезому стані.
Відповідно до пункту 2.3 Правил дорожнього руху (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний, в тому числі, під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломів і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Проте, всупереч Правил дорожнього руху, водій мотоцикла ОСОБА_8 і пасажир мотоцикла ОСОБА_7 рухались на мотоциклі без застебнутих мотошоломів.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що груба необережність потерпілого, який перебував в стані алкогольного сп'яніння і рухався на мотоциклі без застебнутого мотошолома, сприяла виникненню шкоди, в зв'язку з чим суд першої інстанції обгрунтовано стягнув з ОСОБА_2, як власника транспортного засобу, на користь позивача ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 3000 грн. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
Разом з тим, на думку колегії суддів, з врахуванням того, що груба необережність потерпілого сприяла виникненню шкоди, слід зменшити розмір моральної шкоди, яку суд стягнув із страховика в межах 5% ліміту, до 1275, 00 грн.
Крім того, підлягає зміні і рішення суду в частині розподілу судових витрат з врахуванням того, що позивач звільнена від оплати судових витрат.
Оскільки рішенням суду з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»на користь позивача ОСОБА_4 стягнуто 4398, 00 грн. матеріальної і 1275, 00 грн. моральної шкоди, а з відповідача ОСОБА_2 стягнуто 3000 грн. моральної шкоди, то з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»в дохід держави підлягає стягненню разом 321, 90 грн., а з відповідача ОСОБА_2 -107,30 грн.
Відтак -з відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»в дохід держави слід стягнути 141, 63 грн. судового збору, а з відповідача ОСОБА_2 -72, 97 грн. судового збору.
На підставі наведеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що із-за порушення норм матеріального і процесуального права рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру шкоди та в частині розподілу судових витрат слід змінити, а врешті рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст.307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_4, представників відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»Цілінського Володимира Борисовича, Головненко Надії Володимирівни задовольнити частково.
Рішення Іваничівського районного суду від 31 жовтня 2012 року по даній справі в частині визначення розміру шкоди та в частині розподілу судових витрат змінити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»на користь ОСОБА_4 4398, 00 грн. матеріальної шкоди та 1275, 00 грн. моральної шкоди.
Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»в дохід держави 141, 63 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 72, 97 грн. судового збору.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: