Справа № 0310/3491/2012 Провадження №33/0390/358/2012 Суддя в 1 інстанції: Чишій С.С.
Категорія:ст. 471, 472 МК України Доповідач: Оксентюк В. Н.
24 грудня 2012 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Оксентюк В.Н.,
з участю секретаря -Старенько Л.М.,
прокурора - Шевчука В.М.,
правопорушника -ОСОБА_2,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року, якою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, житель АДРЕСА_1, підприємець, визнаний винним у вчиненні правопорушень передбачених ст. 471, 472 Митного кодексу України,
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 471, 472 МК України і на підставі ст. 36 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 10701,64 грн. з конфіскацією в дохід держави 129,10 кг нової композитної металочерепиці загальною вартістю 10701,64 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Ягодинської митниці 42,72 грн. витрат по справі на зберігання товарів.
Даною постановою ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 23.10.2012 року близько 04:00 години, будучи водієм автомобіля "Мерседес-Бенц", реєстраційний номер НОМЕР_1 та слідуючи з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Ягодинської митниці, по спрощеній смузі митного контролю «зелений коридор», не задекларував за встановленою формою відомостей про переміщуваний ним товар -нову композитну металочерепицю загальною вартістю 10701,64 грн., що перевищує неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю внаслідок чого вчинив правопорушення передбачені ст.ст. 471, 472 МК України.
ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи своєї винуватості за ст. 471 МК України вказує на те, що будучи на смузі «зеленого коридору»він повідомив працівника митниці про наявність товару та надав останньому товарно-супровідні документи, тобто здійснив усне декларування товару. Вважає, що правопорушення, передбаченого ст.472 МК України не вчиняв. Просить постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. За ст.471 МК України обрати стягнення у виді штрафу, а вилучений на митниці товар повернути.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення скаржника, який подану апеляцію підтримав, міркування прокурора про залишення апеляції без задоволення, а постанови без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, прихожу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил №1644/20502/2012 від 23.10.2012 року ОСОБА_2 23 жовтня 2012 року керуючи автомобілем "Мерседес-Бенц", реєстраційний номер НОМЕР_1 заїхав на смугу спрощеного митного контролю, де під час огляду салону автомобіля було встановлено наявність товару «покрівельний матеріал композитна металочерепиця нова»вагою 129,10 кг, загальною вартістю 10107,64 грн., що перевищує неоподатковану норму переміщення товару через митний кордон України. На думку працівника митниці, не задекларувавши за встановленою формою вказані товари, ОСОБА_2 порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю, тобто вчинив порушення митних правил, передбачених ст. ст. 471, 472 МК України.
Про наявність в діях ОСОБА_2 складу вказаних правопорушень прийшов і суд першої інстанції.
Однак, такі висновки суду першої інстанції, є передчасними і ґрунтуються на неповно з'ясованих обставинах справи.
Зокрема, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та пояснень ОСОБА_2К, які він дав у ході складання протоколу (а.с.1-3,4) він своєї вини за ст. 472 МК України не визнав.
При розгляді справи в суді першої інстанції останній пояснив, що в ході проведення митного контролю сам повідомив працівника митниці про наявність товару і надав останньому товарно-супровідні документи, тобто здійснив усне декларування. Після переведення його автомобіля із «зеленого»на «червоний коридор»просив працівника митниці надати можливість задекларувати товар, але йому такої можливості надано не було. Також вказує, що в салоні автомобіля перевозив 8 (вісім) пасажирів. Такі ж показання ОСОБА_2 дав і в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмово, усно, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення.
З показань ОСОБА_2 випливає, що він провів усне декларування товару і після переведення його автомобіля із «зеленого»на «червоний коридор»жодних дій, направлених на недекларування товару не вчинив.
Правдивість показання ОСОБА_2 щодо обставин перетину ним 23 жовтня 2012 року митного кордону України та відсутності у нього умислу на недекларування переміщуваного через митний кордон України товару об'єктивно підтверджується приєднаними до справи контрольними талонами на переведення його автомобіля із «зеленого»на «червоний коридор», а також приєднаними до справи товарно-супровідними документами в яких зазначено, де товар був придбаний, хто є власником товару та його вартість, тобто зазначені всі необхідні відомості для належного здійснення митного контролю і митного оформлення (а.с. 6, 14-15).
Суд першої інстанції, розглядаючи справу на це уваги не звернув, доводи ОСОБА_2 про те, що після переведення його автомобіля в «червоний коридор»він мав намір задекларувати товар не перевірив та цих доводів не спростував. Жодних об'єктивних доказів, які би підтверджували винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, суд першої інстанції у своїй постанові не навів.
За таких обставин вважаю, що постанова суду першої інстанції, в частині притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України є необґрунтованою та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю і в діях ОСОБА_2 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Свою винуватість ОСОБА_2 за ст. 471 МК України, тобто в порушенні порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, в поданій апеляції не оспорює.
Його винуватість об'єктивно підтверджується поясненнями самого правопорушника, а також приєднаними до справи супровідними документами на товар, загальна вартість якого становить 4 208,19 польських злотих, що по курсу НБУ станом на 23.10.2012 року складає 1024,96 Євро.
Враховуючи, що ОСОБА_2 обравши за формою проходження митного контролю проїзд через «зелений коридор», переміщував при цьому товари в обсягах, що перевищують еквівалент 500 Євро - неоподатковану норму переміщення через митний кордон України, а тому суд першої інстанції обґрунтовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності притягується вперше, має на утриманні двох дітей, які навчаються та матір інваліда 1 групи.
Обставин, які б обтяжували його відповідальність, в матеріалах справи немає.
Із урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що стягнення на ОСОБА_2 слід накласти в межах санкції ст. 471 МК України у вигляді штрафу.
Враховуючи, що ОСОБА_2 перевозив товари, ввезення яких через митний кордон України не заборонено і не обмежено чинним законодавством України, вилучений у нього товар, після митного оформлення, підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. 366, 471,472 МК України, ст. ст. 247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 в частині притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
За ст. 471 МК України накласти на ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Вилучену в ОСОБА_2 нову композитну металочерепицю вагою 129,10 кілограм та вартістю 10107,64 гривень повернути останньому після відповідного митного оформлення.
В решті постанову Любомльського районного суду Волинської області від 15 листопада 2012 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Волинської області В.Н.Оксентюк