"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/70354/12
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддівГордійчук М. П.,
Черпіцької Л. Т.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод»до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання недійсною постанови про скасування постанов та розпоряджень,
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Броварський шиноремонтний завод»звернулося з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанов про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1857-ЦД-1-Е, № 1858-ЦД-1-Е, № 1859-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року та розпоряджень про усунення порушень законодавства про цінні папери № 23-ЦД-1-Е , № 24-ЦД-1-Е, № 25-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що розпорядженням відповідача № 460-КУ від 09 червня 2011 року зобов'язано позивача у строк до 11 липня 2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери в частині розміщення на веб-сайті недостовірної інформації за 2010 рік про розмір статутного капіталу.
Розпорядженням відповідача № 461-КУ від 09 червня 2011 року зобов'язано позивача у строк до 11 липня 2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери в частині подання недостовірної інформації за 2010 рік до територіального органу комісії про розмір статутного капіталу.
Розпорядженням відповідача № 462-КУ від 09 червня 2011 року зобов'язано позивача у строк до 11 липня 2011 року усунути порушення законодавства про цінні папери в частині подання недостовірної інформації за 2010 рік в офіційному друкованому виданні про розмір статутного капіталу.
Постановами № 1857-ЦД-1-Е, № 1858-ЦД-1-Е, № 1859-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року в зв'язку з невиконанням вказаних розпоряджень на позивача накладено санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Розпорядженнями № 23-ЦД-1-Е , № 24-ЦД-1-Е, № 25-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року зобов'язано позивача усунути порушення законодавства про цінні папери, вказані в розпорядженнях № № 460, 461, 462, від 09 червня 2011 року.
Не погоджуючись з постановами про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів № 1857-ЦД-1-Е, № 1858-ЦД-1-Е, № 1859-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року та розпорядженнями про усунення порушень законодавства про цінні папери № 23-ЦД-1-Е , № 24-ЦД-1-Е, № 25-ЦД-1-Е від 23 лютого 2012 року, позивач звернувся з цим позовом.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками судів.
Суть цього спору зводиться до того, що, на думку відповідача, позивач надав недостовірну інформацію про результати фінансово-господарської діяльності за 2010 рік, посилаючись на свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 592/1/04 від 04 жовтня 2004 року.
Вирішуючи цей спір, суди виходили з наступного.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2011 року у справі № 2а-13129/10/2670 встановлено, що 23 листопада 2006 року відповідач скасував реєстрацію випуску акцій позивача в кількості 1 000 000 штук на загальну суму 1 050 000 грн 00 коп. та анулював свідоцтво про реєстрацію випуску акцій позивача від 04 жовтня 2004 року № 592/1/04. Офіційно зареєстрованим і діючим є свідоцтво № 591/1/06 від 12 грудня 2006 року, відповідно до якого статутний фонд позивача складає 48 124 грн 65 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо правильності висновків відповідача про протиправність подання інформації про результати фінансово-господарської діяльності за 2010 рік відповідно до свідоцтва про реєстрацію випуску акцій № 592/1/04 від 04 жовтня 2004 року.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.
Пунктом 10 ст. 8 цього Закону визначено, що державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону).
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що підстави для скасування оскаржуваних постанов та розпоряджень відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 червня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.