Копія
Іменем України
Справа № 2а-913/12/2770
07.11.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держкомзема у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 15.05.12 у справі № 2а-913/12/2770
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" (вул. Таврійська набережна, 20,Севастополь,99042)
до Головного управління Держкомзема у м. Севастополі (вул. Демідова. 13,Севастополь,99011)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 15.05.12 адміністративний позов - задоволено.
Визнані дії Головного управління Держкомзему у місті Севастополі в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01 січня 2012 року, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди земельної ділянки, площею 20,9701 га, розташованої в місті Севастополі по вулиці Таврійська набережна, 15 - протиправними.
Зобов'язано Головне управління Держкомзему у місті Севастополі видати товариству з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" новий витяг з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки площею 20,9701 га, розташованої по вул. Таврійська набережна, 15 в м. Севастополі, з застосуванням коефіцієнту функціонального використання - 0,5 з віднесенням земельної ділянки та здійснити перерахунок нормативної грошової оцінки зазначеної земельної ділянки з розрахунком для земель рекреаційного призначення промисловості, транспорту та зв'язку.
Не погодившись з постановою суду, представник Головного управління Держкомзема у м. Севастополі звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Технічне агентство "Наутилус" зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим 10.03.2004 р. як юридична особа (а.с. 11-12).
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною другою зазначеної статті встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
На підставі розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації від 10.07.2006 р. № 741-р та від 12.11.2007 р. № 1006-р між Севастопольською міською державною адміністрацією та позивачем 04.12.2007 р. укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 20,9701 га, яка знаходиться за адресою: місто Севастополь, Балаклава, вул. Таврійська набережна, 15 (а.с. 21-23).
Відповідно до пунктів 10, 11 цього договору, земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування готельного комплексу та яхт-клубу, використання мереж комунікацій. Цільове призначення земельної ділянки площею 20,9701 га - для будівництва готельно-рекреаційного комплексу та яхт-клубу по Таврійській набережній, 15, з якої земельна ділянка площею 20,7591 га віднесена до категорії земель рекреаційного призначення, а земельна ділянка площею 0,2110 га, віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови.
Статті 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податків є власники земельних ділянок та користувачі земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до підпункту 276.5 статті 276 Податкового кодексу України, у разі надання в оренду земельних ділянок (в межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1 та 276.4 цієї статті, іншим суб'єктам, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється відповідно до статті 274 цього Кодексу від нормативної грошової оцінки, визначеної з урахуванням застосування відповідного коефіцієнта функціонального використання цих площ залежно від виду економічної діяльності орендаря, та статті 275 цього Кодексу.
Стаття 274 Податкового кодексу України визначає, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 275.3 статті 275 Податкового кодексу України, ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із ставок податку, встановлених пунктом 275.1 цієї статті, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням коефіцієнтів, установлених пунктом 275.2 цієї статті.
Судова колегія зазначає, що згідно з пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з пунктами 288.2 та 282.3 статті 288, статтею 289 Податкового кодексу України, платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Держкомзему у м. Севастополі з заявою про надання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 20,9701 га, розташованої в місті Севастополі по вулиці Таврійська набережна, 15, станом на 01.01.2012 р.
Відповідачем, за результатами розгляду вказаної заяви, надано витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 14.03.2012 р. № 2923-31/5, з якого вбачається, що нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки під забудовою складає 143672446,13 грн., при цьому визначено цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування готельно-рекреаційного комплексу та яхт-клубу, та використано коефіцієнт функціонального призначення - 2,5 (а.с. 27).
Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
- землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
- землі оздоровчого призначення;
- землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення;
- землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Цільовим призначенням земельної ділянки площею 20,9701 га, розташованої в місті Севастополі по вулиці Таврійська набережна, 15, згідно з договором оренди, є землі рекреаційного призначення. Зміна цільового призначення земельної ділянки після укладення договору оренди позивачем не здійснювалась.
Відповідно до статей 50, 51, 52 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. До земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
Згідно зі статтею 201 Земельного кодексу України, грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 р. № 1378-IV (далі - Закон № 1378), нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 5 Закону № 1378 передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до статті 13 Закону № 1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Колегія суддів зазначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель у межах населених пунктів), затвердженого спільним наказом № 19/16/22/11/17/12 від 27.01.2006 р. Держкомзему, Міністерства аграрної політики, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук, Державного комітету України по водному господарству, Державному комітету лісового господарства, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006 р. №389/12263 (далі - Порядок).
Розділом 3 Порядку закріплена нормативна грошова оцінка земель природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок під об'єктами, які здійснюють господарську діяльність на землях природно-заповідного та іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, крім лісогосподарської, проводиться відповідно до розділу 2 цього Порядку.
Згідно з пунктом 2.6 Порядку, коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки (Кф), зазначений в табл. 1.3 (додаток 1 до Порядку).
Критерієм поділу визначено склад категорії земель (код розділу - за КВЕД).
За допомогою зазначеної класифікації визначається значення коефіцієнта Кф - 2,5 - для земель комерційного використання та кодом розділу КВЕД G,H,J,K70,K72,O93,O92.7, та 0, 5 - для інших земель, за складом категорії земель - землі, зайняті поточним будівництвом та відведені під майбутнє будівництво.
Згідно матеріалів справи, видами діяльності позивача, є, зокрема, будівництво будівель (КВЕД 45.21.1); будівництво інших споруд (КВЕД 45.21.6), а зазначені види діяльності за КВЕД відносяться до секції F, що відповідає категорії земель за функцією використання- інші землі, а отже й необхідності використання коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки - 0,5.
Колегія суддів вважає висновки відповідача про віднесення земельної ділянки до категорії земель комерційного призначення необґрунтованими, оскільки такі висновки базуються на безпідставній кваліфікації діяльності позивача до секції Н (діяльність готелів та ресторанів) за КВЕД та застосуванні у зв'язку з цим невірного коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять документи, які б визначали цільове чи функціональне використання землі, як комерційне.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що застосування відповідачем коефіцієнту функціонального використання як для земель комерційного призначення при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки є протиправним, дії Головного управління Держкомзему у м. Севастополі в частині застосування коефіцієнту функціонального використання для земель комерційного призначення - 2,5 при здійсненні розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди від 04.12.2007 р., не відповідають діючому законодавству.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держкомзема у м. Севастополі - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Мінько О.В. ) від 15.05.12 у справі № 2а-913/12/2770 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва