Іменем України
25.12.12 Справа №2а-2828/12/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Куімова М.В.;
при секретарі - Асташевій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до КП «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради (далі - КП «БТІДРОНМ» СМР) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2010 року, укладеного з ОСОБА_2, придбав у власність нерухоме майно у вигляді 1/2 частки павільйону кафе літ. «А» загальною площею 100,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га. Також на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2011 року, укладеного з ОСОБА_2, позивач придбав у власність вбудовані нежилі приміщення загальною площею 117,30 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Вищевказані договори були укладені у письмовій формі, посвідчені нотаріально та зареєстровані у реєстрі під № 623 та №889 відповідно. Позивач звернувся до КП «БТІДРОНМ» СМР з приводу проведення державної реєстрації прав власності на вищезгадані об'єкти нерухомості, але листами від 13.11.2012 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні державної реєстрації його прав, посилаючись на наявність у базі даних БТІ інформації про те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.06.2012 року у справі №2703/5305/2012 вжиті заходи забезпечення позову, а саме: заборонено відчуження або передача під заставу нерухомого майна у вигляді 1/2 частки кафетерію площею 103,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також вбудованого нежитлового приміщення площею 117,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_2. Оскаржувана відмова також містить посилання на те, що слідчим відділу РПСХД УМВС України у м. Севастополі проведено виїмку інвентаризаційної справи на вищезгадане нерухоме майно у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Позивач просить визнати відмову у проведенні державної реєстрації протиправною та зобов'язати відповідача провести державну реєстрації права власності позивача на вищевказані об'єкти нерухомості.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність повідомленого належним чином представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомості проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації відповідно до приписів Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України №7/5 від 07.02.2002 року.
Відповідно до п.3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо:
3.5.1 заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;
3.5.2 із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;
3.5.3 об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;
3.5.4 подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
3.5.5 заявлене право вже зареєстроване;
3.5.6 не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;
3.5.7 право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;
3.5.8 право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;
3.5.9 відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
3.5.10 у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
3. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пунктах 4, 52 - 56 частини першої цієї статті, не позбавляє заявника права повторно звернутися із заявою за умови усунення перешкод для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі, якщо об'єкт нерухомого майна розміщений у межах території, на якій діють два і більше органів державної реєстрації прав, одним з таких органів на вибір заявника, а також у разі проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, не може здійснюватися у разі наявності помилки в Державному земельному кадастрі, яка виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів).
4. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
У судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу від 27.03.2010 року, укладеного з ОСОБА_2, придбав у власність нерухоме майно у вигляді 1/2 частки павільйону кафе літ. «А» загальною площею 100,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га. Також на підставі договору купівлі-продажу від 25.05.2011 року, укладеного з ОСОБА_2, позивач придбав у власність вбудовані нежилі приміщення загальною площею 117,30 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Вищевказані договори були укладені у письмовій формі, посвідчені нотаріально та зареєстровані у реєстрі під №623 та №889 відповідно.
Позивач звернувся до КП «БТІДРОНМ» СМР з приводу проведення державної реєстрації права власності на вищезгадані об'єкти нерухомості. Але листами від 13.11.2012 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні державної реєстрації його прав, посилаючись на наявність у базі даних БТІ інформації про те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 08.06.2012 року у справі №2703/5305/2012 вжиті заходи забезпечення позову, а саме: заборонено відчуження або передача під заставу нерухомого майна у вигляді 1/2 частки кафетерію площею 103,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а також вбудованого нежитлового приміщення площею 117,3 кв.м., розташованого в АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_2. Відмова містить також посилання на те, що слідчим відділу РПСХД УМВС України у м. Севастополі проведено виїмку інвентаризаційної справи на вищезгадане нерухоме майно у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Отже, судом встановлено, що позивачу відмовлено у державній реєстрації його права власності з підстав, не передбачених чинним законодавством.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача на об'єкти нерухомого майна.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Але відповідач не надав суду достатніх доказів в обґрунтування правомірності відмови у проведенні державної реєстрації права власності позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Повний текст постанови складено та підписано 29 грудня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради з відмови ОСОБА_1 у здійснені державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомості: 1/2 частки павільйону кафе літ. «А», загальною площею 100,50 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га та вбудованих нежилих приміщень загальною площею 117,30 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з коридору 1-1 площею 15,1 кв.м., торгової зали 1-7 площею 29,5 кв.м., коридору 1-8 площею 3,8 кв.м., туалету 1-9 площею 1,2 кв.м., умивальної 1-10 площею 1,3 кв.м., тамбуру 1-11 площею 1,0 кв.м., бухгалтерії 1-12 площею 8,0 кв.м., торгової зали 1-13 площею 29,5 кв.м., торгової зали 1-14 площею 27,9 кв.м..
Зобов'язати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкти нерухомості:
- 1/2 частки павільйону кафе літ. «А», загальною площею 100,50 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га;
- вбудовані нежилі приміщення загальною площею 117,30 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, що складаються з коридору 1-1 площею 15,1 кв.м., торгової зали 1-7 площею 29,5 кв.м., коридору 1-8 площею 3,8 кв.м., туалету 1-9 площею1,2 кв.м., умивальної 1-10 площею 1,3 кв.м., тамбуру 1-11 площею 1,0 кв.м., бухгалтерії 1-12 площею 8,0 кв.м., торгової зали 1-13 площею 29,5 кв.м., торгової зали 1-14 площею 27,9 кв.м.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги.
Суддя підпис М.В. Куімов
Суддя М.В. Куімов