Ухвала від 18.12.2012 по справі 2/2703/1154/12

18.12.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2984/2012р. Головуючий у першій

інстанції Лушніков В.Ф.

категорія 44 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Водяхіної Л.М.,

суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.,

при секретарі - Лашкевич Н.О.,

за участю позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Севастопольської міської державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Житлосервіс - 15» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Севастопольська міська державна адміністрація звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та просила визнати відповідачку такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що будинок АДРЕСА_1 має статус гуртожитку, є комунальною власністю і перебуває на балансі КП «Житлосервіс №15». Відповідно до довідки про склад сім'ї в кімнаті №316 зазначеного гуртожитку зареєстровані: ОСОБА_4, ОСОБА_5 Позивач вказує, що відповідач тривалий час за місцем реєстрації не проживає, житловим приміщенням не користувається, що відображено в актах обстеження КП «Житлосервіс №15».

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 жовтня 2012 року у задоволенні позову Севастопольської міської державної адміністрації до ОСОБА_4, третя особа - Комунальне підприємство «Житлосервіс - 15» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду Севастопольська міська державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким просить задовольнити її позовні вимоги, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що гуртожиток розташований за адресою: АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Комунального підприємства «Житлосервіс - 15» (а.с.18,19).

Як вбачається з довідки про склад родини №99 від 20 вересня 2012 року, у кімнаті АДРЕСА_1 зареєстровані: відповідач ОСОБА_4, її дочка ОСОБА_4, дочка ОСОБА_6, колишній чоловік - ОСОБА_5 онук - ОСОБА_7 (а.с.100).

У підтвердження позовних вимог, представник позивача посилається на те, що відповідачка фактично не проживає з 06 липня 2009 року у зазначеної кімнаті гуртожитку, але рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 17 лютого 2010 року, визнані такими, що не відповідають дійсності.

Разом з тим, у зазначеному рішенні, суд визнав, що відповідач ОСОБА_4 з доньками зареєстрована та постійно мешкає за адресою АДРЕСА_1

Відповідно до положень статті 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Зазначене рішення свідчить про те, що на період 17 лютого 2010 року ОСОБА_4 проживала у гуртожитку, крім того, матеріалами справи підтверджується, що на період 19 вересня 2011 року (а.с.43), 20 серпня 2011 року (а.с.49,50), 12 липня 2011 року (а.с.47), 21 квітня 2011 року (а.с.68), позивачка також проживала у гуртожитку.

Постановою окружного адміністративного суду м.Севастополя (а.с.86-89) неодноразовими відповідями прокуратури Ленінського районного суду м.Севастополя (а.с.106), рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя (а.с.127,128), підтверджується, що постійним містом мешкання ОСОБА_4 являється спірне житлове приміщення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що акт обстеження від 15 вересня 2010 року, не може бути прийнятий до уваги у якості належного доказу, оскільки він складений відносно іншої особи - ОСОБА_8 - доньки відповідачки, але позов пред'явлений до ОСОБА_4, крім того складений і затверджений зацікавленими особами, тому не може бути прийнятий як доказ.

Таким чином, доказів того, що відповідачка не проживала у кімнаті АДРЕСА_1 понад шість місяців без поважних причин суду у порушення статті 60 ЦПК України не надано.

Крім того, відповідно до постанови КМУ №996 та Закону України «Про забезпечення реалізації житлових мешканців гуртожитків», облік громадян в гуртожитку, які знаходяться в комунальній власності територіальних громад, покладений на органи місцевого самоврядування, яким є Севастопольська міська Рада.

Відповідно до п.31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», виключна компетенція сільських, селищних, міських рад - прийняття рішення про передання іншим органам окремих повноважень відносно управління майном, яке належить до комунальної власності відповідній територіальній громаді, визначення меж цих повноважень і умови їх здійснення.

Але, Севастопольською міською державною адміністрацією не було представлено доказів делегування Севастопольською міською Радою управлінських повноважень місцевим державним адміністраціям в частині обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, висновків суду не спростовують.

Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.303, 305, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 15 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня оголошення.

Головуючий: Л.М.Водяхіна

Судді: Н.Г.Алєєва

В.П.Клочко

Попередній документ
28447739
Наступний документ
28447741
Інформація про рішення:
№ рішення: 28447740
№ справи: 2/2703/1154/12
Дата рішення: 18.12.2012
Дата публікації: 08.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Севастополя
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин