06.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
06 грудня 2012 року, колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
Головуючого, судді - Козуб О.В.,
суддів - Птіціної В.І., Єфімової В.О.,
при секретарі - Марушевській Т.В.,
за участю - позивача ОСОБА_1,представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ТОВ «Алькор» Сарахмана С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 жовтня 2012 року, -
У серпні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання об'єкту нерухомого майна - будівлі магазину літ „З" з прибудовою літ. „з", загальною площею 90,9 м з ганками, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 32672246, спільною сумісною власністю сторін, набутою у шлюбі.
У порядку забезпечення позовних вимог, позивач просила суд накласти арешт на будівлю магазину літ. „З" з прибудовою літ. „з", загальною площею 90,9 м з ганками що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 32672246, що належить ОСОБА_4 на праві власності, заборонивши КП „БТІ та ДРОНМ" СМР вносити будь-які зміни про право власності на спірне майно. Крім цього, відповідно до письмових заяв про забезпечення позову, позивач просила суд заборонити ОСОБА_4 та ТОВ „Алькор" відчужувати вказане спірне нерухоме майно.
Оскаржуваною ухвалою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 жовтня 2012 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування вищевказаної ухвали суду та накладення арешту на вказаний об'єкт спірного нерухомого майна, посилаючись на те, що зазначені нею обставини та надані докази є достатніми для вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно та заборону відповідачу ОСОБА_4, відповідачу ТОВ «Алькор» вчиняти дії по розпорядженню спірним майном. ТОВ „Алькор" не обмежений у користуванні та розпорядженні спірним майном, та заборона вчинити певні дії не порушує право нового власника на використання майна на власний розсуд, окрім відчуження.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника позивача та представника відповідача ТОВ «Алькор», перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно належить на праві власності іншій особі ТОВ «Алькор» на підставі рішення Господарського суду м.Севастополя, і позивач повинна була звернутися до господарського суду з заявою про накладення арешту на спірне нерухоме майно при розгляді справи за позовом ТОВ «Алькор» про визнання права власності на вказане спірне нерухоме майно. Суд обґрунтовував відмову тим, що засоби забезпечення позову суттєво звузять права ТОВ «Алькор». При цьому суд врахував обсяг позовних вимог позивача.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмови у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову з підстав недоведеності наявності таких підстав для забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникли правовідносини щодо спільної сумісної власності сторін як подружжя на нерухоме майно. Позивач заявляє вимоги до відповідача ОСОБА_4 про визнання спірного нерухомого майна їх спільною сумісною власністю.
З позовної заяви вбачається, що позовних вимог до співвідповідача ТОВ «Алькор», який залучений до участі у справі за клопотанням позивача, позивачем ОСОБА_1 не заявлено. Також, позивачем не заявлено позовних вимог до відповідачів про визнання за нею права власності на спірне нерухоме майно.
Згідно ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до абз. 1 п.4 Постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Позивачем ОСОБА_1 на обґрунтування заяви про забезпечення її позовних вимог не зазначено чи є спір між нею та відповідачем ОСОБА_4 щодо спірного нерухомого майна, чи заперечує відповідач ОСОБА_4 набуття цього майна в період шлюбу та позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення її вищевказаних позовних вимог, і що відповідач ОСОБА_4 вживає заходів щодо відчуження цього спірного нерухомого майна, яке на момент розгляду заяви позивача про забезпечення позову належало іншій особі - співвідповідачу ТОВ «Алькор», і останній вживає також ці заходи. При цьому, з позовної заяви вбачається, що позовних вимог до співвідповідача ТОВ «Алькор», який залучений до участі у справі за клопотанням позивача, позивачем ОСОБА_1 не заявлено. Тому підстав для забезпечення позову позивача шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборону відчуження цього спірного нерухомого майна відповідачем ОСОБА_4 і співвідповідачем ТОВ «Алькор» не вбачається.
Згідно з п.1 ч.1 ст.312 Цивільного процесуального кодексу України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст.ст.303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 жовтня 2012 року відхилити.
Ухвалу Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя: О.В.Козуб
Судді: В.О.Єфімова
В.І.Птіціна