04.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-1862/2012р. Головуючий у першій
інстанції Фисюк О.І.
категорія 31 Доповідач у апеляційній інстанції Водяхіна Л.М.
04 грудня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Водяхіної Л.М.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Клочко В.П.
при секретарі - Лашкевич Н.О.,
за участю позивача - ОСОБА_3
представника позивача - ОСОБА_4,
представника відповідача - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
У грудні 2010 року позивачка ОСОБА_3, яка діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства "Севміськводоканал" СМР, та вточнивши свої позовні вимоги протягом розгляду справи просила суд стягнути з відповідача матеріальний збиток, заподіяний в результаті залиття її квартири АДРЕСА_1 у розмірі 31902 грн., а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачам на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 19 жовтня 2010 року з вини відповідача відбулося залиття квартири позивача, яку було зафіксовано в акті КП "РЕП №6", причиною залиття став прорив труб в міжповерхових перекриттях, внаслідок чого позивачам була заподіяна матеріальна шкода, яка відповідно до оцінки, проведеної приватним підприємцем ОСОБА_8, склала 31902,40 грн. Позивачі вважають, що противоправними діями відповідача їм була заподіяна також моральна шкода, яку вони оцінюють у 10000 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, вважає, що рішення суду постановлено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надані належні докази, які б свідчили про те, що затока його квартири відбулася з вини відповідача.
З такими висновками суду колегія суддів погодитись не може.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3 та її неповнолітній син ОСОБА_6 є власниками квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі - продажу квартири від 09 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом ОСОБА_9 та зареєстрованим в реєстрі під номером №1689.
Згідно з довідкою КП БТІ та ДРОНМ СМР від 28 жовтня 2010 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_6 по ? частки.
З акту №96 КП "РЕП №6" СМР від 22 жовтня 2010 року вбачається, що 19 жовтня 2010 року відбулася затока квартири позивачів, причиною залиття стало пошкодження труб між квартирою АДРЕСА_1 в міжповерхових перекриттях, які (труби) знаходяться на балансі КП "РЕП №6" СМР (а.с.3).
З Акту №96 КП "РЕП №6" від 22 жовтня 2010 року вбачається, що за результатами обстеження, проведеного "РЕП №6" за участю майстру КП "Севміськводоканал" встановлені наступні пошкодження квартири позивачів: кімната 12 кв.м. - намокання стяжки підлоги на площі приблизно 11 кв.м., намокання стін на висоті приблизно 50-70 см. по периметру на площі 9 кв.м., коридор 5 м.кв. - намокання і відшарування штукатурки на площі 2 - 2,5 кв.м., кімната 10 кв.м. - намокання стяжки пола на площі приблизно 5 кв.м., намокання стін на площі приблизно 0,8 - 2,0 кв.м.
З пояснень свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 які були допитані у суді першої інстанції, та є сусідками позивачів вбачається, що 19 жовтня 2010 року в квартирі позивачки стався залив, вони особисто булі в квартирі позивачки та бачили мокрі плями на підлозі, та бачили як капала із стелі вода.
З показань свідка ОСОБА_12, який є робітником КП "Севміськводоканал" СМР, вбачається що 19 жовтня 2010 року за адресою АДРЕСА_1 ним було встановлено, що в перекритті між квартирою 25 та квартирою 28 лопнула труба діаметром 25 см., причиною цього є зношеність металевих труб в будинку, в підвалі була замінена труба на нову.
Згідно звіту приватного підприємця оцінювача ОСОБА_8 від 04 листопада 2010 року про незалежну оцінку вартості майнового збитку нанесеного двокімнатній квартирі внаслідок прориву труб в міжповерхових перекриттях, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, вартість матеріального збитку, завданого позивачу склала 31 902,40 грн.(а.с.4-40).
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідальність за пошкодження майна позивачів підлягає покладенню на відповідача, доказів, які б спростовували ці факти відповідачем суду не представлено.
Однак, колегія суддів, вважає, що позивачем доведено належними доказами, що у результаті затоки були пошкоджені кімната №1 та кімната №2 та коридор її квартири.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка посилається на те, що у результаті затоки було пошкоджено її квартиру, а саме: кімната №1, кімната №2, коридор, та кухня.
Крім того, нею наданий звіт про оцінку пошкодження кожного із цих приміщень її квартири, загальний розмір якої складає 31902 грн. 30 коп.
Однак колегія суддів вважає, що вимоги позову у частині відшкодування матеріальної шкоди за пошкодження кухні - столової позивачів у розмірі 10032 грн., а також утеплення стін плитами з пінопласту у розмірі 1893 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачами не доведено належними доказами факт пошкодження майна у названій частині у результаті затоки квартири., з акту не вбачається, що була пошкоджена кухня - столова.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, який підлягає відшкодуванню на користь позивачів складає суму 19977 грн., яка складається з вартості відновлювального ремонту кімнати №1, у розмірі 6388 грн., вартості відновлювального ремонту кімнати №2 у розмірі 10633 грн., вартості відновлювального ремонту коридору 2956 грн.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
З матеріалів справи видно, що у результаті затоки квартири № 23, що сталося з вини відповідача, її власникам завдана моральна шкода, яка виразилася у пережитих ними моральними стражданнями через порушення їхнього звичайного укладу життя та незручності, що вони перетерплюють у зв'язку з неналежним технічним станом їх квартири. Отже позивачкою наданий достатній обсяг належних доказів, підтверджуючих факт завдання моральної шкоди діями відповідача.
Проте, розмір моральної шкоди у сумі 10000 грн. є завищеним, не відповідає реальному ступеню та розміру моральних страждань, а тому вимоги позову у названій частині підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Викладене суд першої інстанції належно не оцінив та дійшов необґрунтованого висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог позивачів.
Доводи представника відповідача про те, що експерт не виходив на обстеження квартири не можуть бути прийняти колегією суддів до уваги, оскільки на обстеження квартири виходив помічник спеціаліста ОСОБА_8 і на основі його даних був складений звіт, який є думкою спеціаліста, а не висновком експертизи.
Крім того, як вбачається з наданих в апеляційній інстанції копій товарних чеків та накладних, фактичні витрати, які були понесені позивачкою на ремонт квартири збігаються з висновком спеціаліста.
Таким чином рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3
У відповідності до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 321 грн. 90 коп.
Керуючись ст.ст. 303, 304, ч.1 п. 2 ст.307, п.4 ч. 1 ст. 309, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 30 березня 2012 року скасувати.
Постановити нове рішення яким позов ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради на користь ОСОБА_3, ОСОБА_6 матеріальну шкоду заподіяну в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 у розмірі 19977 грн., та моральну шкоду у розмірі 2000 грн., а всього стягнути 21 977 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради на користь держави судові витрати у розмірі 321 грн. 90 коп.,
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Л.М.Водяхіна
Судді: Н.Г.Алєєва
В.П.Клочко