06.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц/2790/2934/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Батурін А.С.
Категорія 34 Доповідач в апеляційній
інстанції Алєєва Н.Г.
06 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Алєєвої Н.Г.,
суддів - Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,
за участю:
секретаря - Лашкевич Н.О.,
позивача - ОСОБА_4,
представників
відповідача - Сметньової І.В., Рудюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" (далі ПАТ „Механізація будівництва") на рішення місцевого суду Гагарінського району м.Севастополя від 16 липня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва", треті особи ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю „Творець", Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна компанія „Оранта" про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_4 задоволений частково. З ПАТ „Механізації будівництва" на користь ОСОБА_4 стягнута матеріальна шкода в сумі 132899,24 грн., моральна шкода в сумі 80000 грн. та судові витрати в сумі 4779,51 грн. В решті позову відмовлено.
Крім того, з відповідача на користь держави стягнутий судовий збір в сумі 1337,49 грн..
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що ПАТ „Механізація будівництва" являється неналежним відповідачем у справі, оскільки в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_7. виконував обов'язки за трудовим договором з ТОВ „Творець". Розмір матеріальної шкоди визначений неправильно та є завищеним. Стягнення моральної шкоди у сумі 80000 грн., - судом не обґрунтоване.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.
Згідно ч.1 ст.1172, ч.2 ст.1187 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 23.08.2008 р. водій ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_7, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належав на праві власності ТОВ „Творець" та знаходився у володінні і користуванні ПАТ „Механізація будівництва" на підставі договору від 20.06.20008р., рухаючись по трасі Алушта-Ялта, буксирував належний ПАТ „Механізації будівництва" самохідний пневмоколісний гідравлічний екскаватор НОМЕР_4 на жорсткому зчепленні зі страхувальним тросом. При цьому, в порушення вимог п.п.23.4; 23.10 „Правил дорожнього руху" (далі - ПДР), перед в'їздом на трасу не врахував, що маса буксируємого екскаватора втричі перевищувала масу автомобіля; не перевів технічну справність приводу управління поворотом коліс екскаватора (рульового управління); правильність кріплення вантажу, що призвело до руйнування проушини водила механізму управління поворотом коліс екскаватору, розриву страхувального тросу і самопроїзвільному руху екскаватора по трасі, який виїхав на зустрічну смугу і зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_4.
У результаті зіткнення екскаватора і автомобіля, ОСОБА_4 причинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Належний потерпілому автомобіль отримав механічні пошкодження.
Згідно висновку комплексної експертизи металів (сплавів) і авто технічної експертизи руйнування проушини водила управління поворотом коліс відбулось у процесі буксирування екскаватора автомобілем-тягачем. Причиною руйнування водила управління поворотом коліс явився несправний стан приводу управління поворотом коліс (рульового управління) екскаватора, що виключало можливість буксирування екскаватора шляхом застосування жорсткого зчеплення.
Таким чином, водій ОСОБА_7 не повинен був буксирувати екскаватор з несправним рульовим управлінням на жорсткій зчепленні з автомобілем-тягачем, оскільки в процесі буксирування, особливо при руху на спусках дороги з застосуванням гальмування або руху на закругленні дороги екскаватор буде рухатись в сторону протилежну траєкторії руху автомобіля-тягача.
Згідно інструкції з експлуатації екскаватора вага останнього складає 13,4т., що більше ваги тягача автомобіля Камаз - 8,77т. Тому в ситуації, що склалася, водій ОСОБА_7 повинен був діяти по правилам п.п.23.4, 23.10 ПДР, згідно яким:
- при буксуванні механічного транспортного засобу на жорсткому зчепленні у останнього повинна бути справною гальмівна система та рульове управління (п.23.4 ПДР);
- буксирування забороняється, якщо фактична вага буксируемого транспортного засобу з несправною гальмівною системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної ваги буксируючого транспортного засобу (п.23.10 ПДР).
Дії водія ОСОБА_7 не відповідають названим вимогам п.п.23.4, 23.10 ПДР та з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події (а.с.160-166 крим. справа №10805110353).
Постановою Ялтинського місцевого суду АР Крим від 24.06.2009р., яка відповідачем не оскаржена і не скасована, водій ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_7 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України. Провадження по названій кримінальній справі припинено на підставі п."в" ст.1 закону України „Про амністію" від 12.12.2008р. №660-VI, тобто по нереабілітуючим обставинам.
Постановою слідчого від 25.03.2009 р. матеріали кримінальної справи у відношенні посадових осіб ПАТ „Механізація будівництва" за ознаками злочину, передбаченого ст.367 КК України, виділені в окреме провадження і направлені до прокуратури міста Ялта АР Крим для досудового слідства (а.с.217-218 крим. справа №10805110353).
Суд правильно оцінив викладене і ті факти, що:
- юридична особа несе відповідальність за шкоду, спричинену її робітником при виконанні останнім своїх трудових обов'язків;
- автомобіль Камаз фактично знаходився в користуванні відповідача на підставі договору від 20.06.2008р., укладеного між ТОВ „Творець" (власник Камазу) і ПАТ „Механізація будівництва";
- вартість відновлювального ремонту автомобіля ОСОБА_4 відповідно висновку спеціаліста складає 125854,20 грн. (а.с.28-33);
- потерпілим ОСОБА_4, згідно наданих останнім документів, понесені витрати на стаціонарне і амбулаторне лікування, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП у сумах відповідно 1995,04 грн. та 5050,00 грн.; судові витрати 4779,51 грн. та, обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з ПАТ „Механізація будівництва" матеріальної шкоди у сумі 132899,24 грн. (125854,20+5050,00+1995,04=132899,24), судових витрат4779,51 грн.
Висновки суду в частині стягнення з ПАТ „Механізація будівництва" моральної шкоди у сумі 80000 грн., також є правильними, оскільки потерпілий ОСОБА_4 поніс фізичні і моральні страждання із-за ушкодження здоров'я і пошкодження належного йому майна. Розмір відшкодування належно обґрунтований судом характером злочину, вчиненого у відношенні ОСОБА_4; глибиною фізичних і моральних страждань потерпілого, ступенем вини заподіючувача шкоди.
Доводи ПАТ „Механізація будівництва" про те, що товариство є неналежним відповідачем по справі; відповідальність за шкоду, спричинену ОСОБА_4, повинно нести ТОВ „Творець", котре є власником автомобіля НОМЕР_3. Водій ОСОБА_7, який керував названим автомобілем в момент ДТП, був командирований до ТОВ „Творець" за проханням керівництва останнього, виконував вказівки і розпорядження адміністрації ТОВ „Творець", - правильно не прийняті до уваги судом 1 інстанції, як не засновані на матеріалах справи.
З показань ОСОБА_10, виконуючого 23.08.2008р. обов'язки механіка ПАТ „Механізація будівництва"; показань начальника будівельної ділянки ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_11; показань начальника будівельної ділянки ПАТ „Механізація будівництва ОСОБА_12, даних останніми в ході попереднього слідства по кримінальній справі (а.с.212-213,209-209,210-211 крим. справа №10805110353), вбачається, що рішення про буксирування автомобілем належного ПАТ „Механізація будівництва" самохідного екскаватора, рульове управління якого було несправним, прийнято директором ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_13 При цьому, в якості тягача вирішено використовувати автомобіль НОМЕР_1, який належав ТОВ „Творець", та фактично знаходився в користуванні та володінні ПАТ „Механізація будівництва" на підставі договору про надання транспортних послуг від 20.06.2008р.. Для забезпечення буксирування водій ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_7, котрий мав допуск на відповідне перевезення ,23.08.2008р. відряджений на Гурзуфську будівельну ділянку ПАТ „Механізація будівництва", де прорабом цієї будівельної ділянки ОСОБА_7 дано завдання відбуксирувати екскаватор на другу будівельну ділянку ПАТ „Механізація будівництва".
Викладене, а також письмові докази по справі (наказ про прийом ОСОБА_7 на роботу в ПАТ „Механізація будівництва № №165-К від 26.10.2006р., путьовий лист від 23.08.2008р. і наказ про відрядження водія ОСОБА_7 на Гурзуфську будівельну ділянку ПАТ „Механізація будівництва" (а.с.136,197 крим. справи №10805110353, а.с.83, т.1), свідчать про те, що розпорядження про буксирування екскаватора надавались керівництвом ПАТ „Механізація будівництва" і виконувались робітником ПАТ „Механізація будівництва" ОСОБА_7, дії котрого, якими порушені вимоги п.п.23.4; 23.10 ПДР, - знаходяться в причинному зв'язку з ДТП.
При таких обставинах, суд зробив правильний висновок про те, що відповідальність за шкоду, спричинену потерпілому ОСОБА_4, повинно нести ПАТ „Механізація будівництва".
Погоджуючись з висновками суду, колегія враховує і ті факти, що директором ПАТ „Механізація будівництва" є ОСОБА_13; директором ТОВ „Творець" - ОСОБА_14, (а.с.135 т.2), тобто подружжя. Факт роботи за сумісництвом в ТОВ „Творець" ОСОБА_7 категорично заперечує. Оригінали документів, підтверджуючі указаний факт, ні ТОВ „Творець", ні ПАТ „Механізація будівництва" суду не представили.
Доводи ПАТ „Механізація будівництва", а також заява ТОВ „Творець" про те, що вартість відновлювального ремонту ушкодженого автомобіля ОСОБА_4 в сумі 125854,20 грн. завищена; на користь ОСОБА_4 з НАСК „Оранта", де застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ „Творець", підлягає стягненню різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, оскільки ремонт останнього економічно необґрунтований, також правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції.
З представленого позивачем ОСОБА_4 висновку спеціаліста вбачається, що станом на 16.09.2009р. (день складання висновку) ринкова вартість автомобіля складає 125994,00 грн. Знищеним, або не підлягаючим ремонту автомобіль не визнано.
Більш того, станом на день ДТП автомобіль знаходився в експлуатації менше двох місяців (дата випуску - 2007р., зареєстрований в ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області 14.05.2008р.), тобто був новим (а.с.102,т.2).
При таких обставинах спеціалістом правильно визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля в сумі 125854,20 грн., яка обґрунтовано стягнута судом на користь ОСОБА_4, оскільки ні ТОВ „Творець", ні ПАТ „Механізація будівництва", які не згодні з названим висновком, не представили доказів в підтвердження своїх заперечень.
Колегія враховує і той факт, що після виконання судом вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, та призначення судом товарознавчої експертизи для визначення вартості відновлювального ремонту, а також вартості пошкодженого автомобіля до та після ДТП, названі особи оплату експертизи не здійснили, в результаті чого ухвала про призначення експертизи повернута до суду без виконання. За таких обставин суд правильно визначив вартість відновлювального ремонту за наявними у справі матеріалами.
Доводи відповідача та третьої особи ТОВ „Творець" про те, що заподіяна ОСОБА_4 шкода підлягає стягненню з НАСК „Оранта", де застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ „Творець", також правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки в порядку, встановленому ст.ст.33,35 закону „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" ні ТОВ „Творець", ні ПАТ „Механізація будівництва", ні потерпілий ОСОБА_4 до страховика не звертались (а.с.133 том 2).
Підстав для зміни, скасування рішення суду колегія не вбачає.
Доводи відповідача та заперечення третьої особи по справі висновків суду не спростовують, підставою для скасування рішення не являються.
Керуючись ч.1 ст.308 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Механізація будівництва" відхилити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м.Севастополя від 16 липня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.
Головуючий: /підпис/ Н.Г. Алєєва
Судді: /підпис/ Л.М. Водяхіна
/підпис/ В.П. Клочко
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного
суду міста Севастополя Н.Г. Алєєва