13.12.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц/2790/2884/2012р. Головуючий в першій
інстанції Лугвіщик А.М.
Категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
13 грудня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Клочка В.П.,
суддів - Алєєвої Н.Г., Водяхіної Л.М.,
при секретарі: - Лашкевич Н.О.,
за участю: - позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 червня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів,-
У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 витребування майна шляхом стягнення грошових коштів у розмірі 15 000 доларів США. Позовні вимоги мотивовані тим, що за домовленістю зі своєю сестрою ОСОБА_6 (відповідач), позивач зняв свої грошові збереження з ВАТ «Ерсте Банк» у розмірі 28 500 доларів США і поклав їх на два особових рахунка відповідача у СФ АТ «Банк «Фінанси та кредит». За період з початку 2009 року по серпень 2009 року позивач отримав від відповідачки частками 2800 доларів США. 19.08.2009 року відповідачка повернула йому ще 10700 доларів США. Після цього відповідачка грошові кошти позивача не повертає, у зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 07.06. 2012 року позов задоволено частково. Витребувано з ОСОБА_6 шляхом стягнення на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 107 715 грн. 34 коп., судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1077 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн., а всього 108 912 грн. 34 коп.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду від 07 червня 2012 року з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, заслухавши осіб, що з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову виходив з того, що відповідно до ст.ст.387, 526 ЦК України відповідач зобов'язана повернути грошові вклади за вимогою позивача.
Колегія суддів не погоджується з данними висновками суду.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Колегія суддів вважає, що зазначені норми не застосовуються до вищезазначених правовідносин з наступних підстав.
Згідно з ч.1. ст.213 ЦК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Відповідно до ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Сама відповідачка не заперечує, що отримала від позивача грошові кошти у розмірі 28500 доларів США, однак частину зазначеної суми вона йому повернула, а інша частина була витрачена на утримання позивача та його потреби. Будь-які грошові зобов'язання у неї перед позивачем відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами будь-яких договорів та угод не укладалося, відсутні відомості на яких підставах грошові кошти були передані відповідачу, а отже факту виникнення зобов'язань з повернення грошових коштів підтверджено не було.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Колегія суддів також не погоджується з застосуванням судом положень ст. 387 ЦК України, бо сам позивач зазначає, що самостійно передав грошові кошти відповідачці. Доказів, що підтверджують протиправність заволодіння відповідачем грошових коштів, що належать позивачу, до суду надано не було.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, рішення суду, відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України, - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст.88,303,304,307, п.3 ч.1 ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 07 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про витребування грошових коштів - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: В.П. Клочко
Судді: Н.Г. Алєєва
Л.М. Водяхіна