22.11.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-2449/2012р. Головуючий у першій
Інстанції Єзерський П.О.
Категорія 5 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
22 листопада 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сундукова В.М.,
суддів: Колбіної Т.П., Андрейченко А.А.,
при секретарі: Марушевській Т.В.,
за участю: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 серпня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення моральної шкоди та матеріальних збитків , -
У червні 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 у якому просила захистити своє право власності та усунути перешкоди в користуванні, зобов'язавши відповідачів демонтувати кам'яний паркан, забезпечивши мешканців квартири АДРЕСА_1, вільним виїздом і в'їздом через металеві ворота. Крім того, на відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, просила стягнути з відповідачів 3000 гривень, з розрахунку 1000 гривень за 1 місяць перешкоджання виїзду автомашини. В процесі розгляду справи суми збитків неодноразово збільшувала.
Вимоги позову мотивувала тим, що 20.03.2011 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розпочали будову капітального паркану, металевих воріт, з метою самозахвату земельної ділянки громадського користування загальною площею 100 кв.м. В результаті неправомірних дій відповідачів було перекрито під'їзд до приватного будинку АДРЕСА_1 під'їзд з південної сторони спецтранспорту для обслуговування ДДЗ№ 41 та будинку АДРЕСА_1 а також заблоковано виїзд з гаражу автомобіля ГАЗ-2410, 1986 р. випуску, р.н. НОМЕР_1 зареєстрованого за нею.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 серпня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 проживає разом з сім'єю в АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_6
В квартирі № 1 вказаного будинку проживають ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є співвласниками цієї квартири. Біля вказаного будинку знаходиться кам'яний гараж, в якому позивачка тримає автомашину ГАЗ - 2410, 1986 р. випуску, р.н. НОМЕР_1 зареєстровану за нею.
Судом першої інстанції також встановлено, що в березні 2011 року ОСОБА_7 самовільно зайняла земельну ділянку, орієнтовною площею 100 кв.м. шляхом встановлення металевих воріт та кам'яного паркану, чим стала здійснювати перешкоду ОСОБА_3 в виїзді автомашини ГАЗ-2410, 1986 року випуску з гаражу.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Позивач же не надала суду доказів того, що металеві ворота та кам'яний паркан побудували саме відповідачі. Останні цей факт заперечують.
Як вбачається з листа ГУ Держкомземом по факту порушення вимог земельного законодавства була проведена перевірка, по результатам якої, відносно ОСОБА_7 був складений протокол про адміністративне правопорушення по ст. 53-1 КУпАП та вона притягнута до адміністративної відповідальності по ст.53-1 КУоАП та по ст. 188-5 КУпАП.
Інспекцією ДАБК також була проведена перевірка, в ході якої встановлено, що правовстановлюючих документів на земельну ділянку, де проводилися будівельні роботи будівництво паркана з штучного каміння, ОСОБА_7 не надала.
Дозволу на будівельні роботи інспекцією ДАБК по адресу АДРЕСА_1 не видавалося. Викладене підтверджується копіями повідомлень з УМНС, ГУ Держкомзему (а.с. 7 -10).
Крім того, у судовому засіданні суду першої інстанції, свідок ОСОБА_7 пояснила, що саме вона найняла людей, які збудували по її замовленню кам'яний паркан і металеві ворота.
Тому висновок суду про те, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом є обґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно оцінив всі обставини справи і обґрунтовано ухвалив рішення про відмову позивачу у позові.
Довід апеляційної скарги про те, що одним із співвласників квартири, а саме ОСОБА_8 визнається позов, є необґрунтованим, оскільки, як вбачається з позовної заяви позивач подала до суду позов лише до ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 відповідачем у даній справі не являється.
Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими та висновків суду не спростовують.
Рішення відповідає вимогам закону, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не знаходить, а тому відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 03 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ В.М.Сундуков
Судді: /підпис/ Т.П.Колбіна
/підпис/ А.А.Андрейченко
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.М.Сундуков