пр. № 2/2608/8162/12
ун. № 2608/20369/12
24 грудня 2012 року
суддя Святошинського районного суду м. Києва Макаренко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, -
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом про усунення перешкод в розпорядженні належним на праві власності нерухомим майном: житловим будинком АДРЕСА_1 земельними ділянками за цією ж адресою, розмірами 0,1293 га; 0,1000 га; 0,0180 га, шляхом зобов'язання приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинити нотаріальну дію по посвідченню договору відчуження належного позивача вищезазначеного нерухомого майна.
Вказана позовна заява підлягає поверненню з таких підстав.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії на підставі того, що на спірне нерухоме майно накладено арешт на відчуження, але як зазначає ОСОБА_1 арешт накладено на майно, що належить особі, яка має таке ж прізвище, ім'я, по-батькові, як і в нього, в зв'язку з чим просить зобов'язати вчинити нотаріальну дію приватного нотаріуса та в такий спосіб усунути перешкоди у користуванні власністю.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
З матеріалів справи вбачається, що місце реєстрації нерухомого майна є АДРЕСА_1 що територіально не відноситься до Святошинського району м. Києва.
Таким чином, враховуючи правову природу спірних правовідносин, що виникла в результаті накладення арешту на майно позивача, суд дійшов висновку, що дана справа Святошинському районному суду м. Києва не підсудна.
Вказана позиція суду також узгоджується з позицією Верховного Суду України.
Так, відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7 у випадках, коли вимоги пов'язуються з визнанням права на земельну ділянку, встановленням порядку користування земельною ділянкою чи усуненням перешкод у цьому, іншими вимогами з приводу земельної ділянки чи розташованої на ній нерухомості, зокрема про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, суди обов'язково застосовують правила про виключну підсудність (стаття 114 ЦПК).
Крім того, суд вказує на те, що скарга осіб на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні, відносно яких вчинена нотаріальна дія або одержана відмова на її вчинення, розглядаються за правилами глави 39 ЦПК України в порядку окремого провадження, в разі відсутності спору про право.
За змістом ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала.
Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилається позивачеві.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна даному суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 209, 210 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю - повернути позивачеві, роз'яснивши, що для вирішення даного спору він може звернутися до суду за принципом територіальної підсудності.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.