ун. № 2608/5060/12
пр. № 2/2608/3733/12
17 грудня 2012 року
Святошинський районний суд міста Києва в складі
головуючого-судді Мазур І.В.
при секретарі Сіряченко Я.В.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виселення з приватного садового будинку, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про виселення з приватного садового будинку №22, який розташований в садовому товаристві «Авіатор»по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 7.03.1996р. між ОСОБА_4, який діяв в його інтересах та ОСОБА_5 він є власником садового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться в садівничому товаристві «Авіатор»по АДРЕСА_1. Даний будинок був зареєстрований на нього 22.03.1996р. в Комунальному підприємстві технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна. В жовтні 2008року ним подано заяву до Головного управління земельних ресурсів щодо приватизації земельної ділянки на якій знаходиться вищезазначений садовий будинок. 24.06.2010року Святошинським райсудом м.Києва винесено рішення, яким визнано недійсним свідоцтво про право власності на садовий будинок №22 в Садівницькому товаристві «Авіатор», що знаходиться у Святошинському районі АДРЕСА_1, видане на ім'я відповідачки ОСОБА_2, Головним управлінням житлового забезпечення и та зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 19 січня 2006року за реєстровим номером №7329Визнано недійсним державний акт про право власності на земельні ділянку №22, розміром 0,0641га, виданий на ім'я ОСОБА_2 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради на підставі рішення київської міської ради від 12.02.2004року за №50/1260, 25 травня 2005року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю . Рішення вступило в законну силу 17.11.2010року після перегляду його в апеляційному суді м.Києва. Незважаючи на зазначене рішення та його неодноразові звернення до відповідачки, остання продовжує незаконно проживати в його садовому будинку.
Відповідачка проти позову заперечувала, посилаючись на те, що з 1987року вона проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 з яким вела спільне господарство і працювала на садовому участку по АДРЕСА_1. ОСОБА_6 в 1994році раптово помер. Вона продовжувала доглядати за будинком, провела газ, викопали колодець, посадили дерева. На загальних зборах її прийняли в члени садового товариства «Авіатор», донька ОСОБА_6 не проживала в м.Києві і довідки на продажу будинку від кооперативу «Авіатор»не отримувала. Вона ж на свої ім'я в 2005році отримала свідоцтво про право власності на садовий будинок АДРЕСА_1. Позивач жодного разу на ділянці не з'являвся і про те, що він є власником будинку її не повідомляв.
Суд, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 7.03.1996р. між ОСОБА_4, який діяв інтересах позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , позивач ОСОБА_3 є власником садового будинку з господарсько-побутовими спорудами, що знаходиться в садівничому товаристві «Авіатор»по АДРЕСА_1. Даний будинок був зареєстрований на ОСОБА_3./а.с.5-6/ 22.03.1996р. в Комунальному підприємстві технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна./а.с.7/
24.06.2010року Святошинським райсудом м.Києва винесено рішення, яким визнано недійсним свідоцтво про право власності на садовий будинок №22 в Садівницькому товаристві «Авіатор», що знаходиться у Святошинському районі АДРЕСА_1, видане на ім'я відповідачки ОСОБА_2, Головним управлінням житлового забезпечення и та зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 19 січня 2006року за реєстровим номером №7329Визнано недійсним державний акт про право власності на земельну ділянку №22, розміром 0,0641га, виданий на ім'я ОСОБА_2, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради на підставі рішення київської міської ради від 12.02.2004року за №50/1260, 25 травня 2005року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю ./а.с.12-15/
В цій частині рішення суду 1 інстанції рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м.Києва від 17.11.2010р. залишено без змін./а.с.16-20/
У зв'язку з чим суд не приймає до уваги посилання відповідачки ОСОБА_2 на те, що вона отримала свідоцтво про право власності на спірний будинок та на земельну ділянку АДРЕСА_1. У зв'язку з цим суд не приймає і до уваги покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 про те, що саме відповідачка ОСОБА_2 облаштовувала спірний будинок та земельну ділянку і постійно проживала в ньому як власниця будинку.
Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу спірного будинку на земельній ділянці АДРЕСА_1 на даний час ніким не оспорювався, дійсним не визнаний.
Тобто на день винесення рішення власником будинку є позивач ОСОБА_3 Відповідачка ОСОБА_2 без законних на те підстав користується та проживає в садовому будинку на ділянці АДРЕСА_1, тим самим порушує права власника спірного будинку позивача ОСОБА_3
Згідно ст.ст.316 та ст.317 власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд вирішує спір відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, виходячи з поданих сторонами доказів, їх доведеності та переконливості.
Відповідно з урахуванням доказів, наданих сторонами, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 щодо виселення відповідачки ОСОБА_2 з садового будинку №22, який розташований в садовому товаристві «Авіатор»по АДРЕСА_1.
Керуючись вимогами ст.ст.316, 317, ч.1 ст.321, ст.391 ЦК України, ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Виселити ОСОБА_2 з садового будинку №22, який розташований в садовому товаристві «Авіатор»по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1., ід.н.НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі сплачений судовий збір в розмірі 107грн.30коп. (сто сім грн.30коп.).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя