Справа № 2603/2440/12
іменем України
15.06.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача стягнення суми страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що 31 жовтня 2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» (після перейменування ПАТ «Страхова компанія «Провідна») та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного автострахування № 0040231, за яким був застрахований автомобіль НОМЕР_1. Згідно з цим договором позивач брав на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП. 13 лютого 2009 року у м. Києві по вул. Пирогова, 4/26 трапилася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Внаслідок ДТП автомобілю "Suzuki New Grand Vitara" завдано технічних пошкоджень. Згідно з довідкою ДАІ та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2009 року ця подія трапилася з вини водія ОСОБА_1, тому останній повинен відшкодувати власнику автомобіля "Suzuki New Grand Vitara" шкоду, заподіяну з його вини. На виконання умов договору страхування позивач виплатив страхове відшкодування у розмірі 7021,85 грн., яку просить стягнути з відповідача як суму виплаченого страхового відшкодування, посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, згідно з якими до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання на неодноразові виклики не з"являвся, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме надісланими на його адресу повістками.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо відомостей про права та відносини сторін, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до ст.ст. 224-227 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення, про що не заперечував представник позивача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої винесено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витраи переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки позивачем було виплачено страхове відшкодування, до нього перейшло право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
Як встановлено в судовому засіданні, 31 жовтня 2008 року між ЗАТ «Страхова компанія «Провідна» (після перейменування ПАТ «Страхова компанія «Провідна») та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного комплексного автострахування № 0040231/1004/08, за яким був застрахований автомобіль НОМЕР_1. Згідно з цим договором позивач брав на себе зобов'язання виплатити страхове відшкодування у випадку пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок ДТП.
13 лютого 2009 року у м. Києві по вул. Пирогова, 4/26 трапилася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 13.03.2009 року встановлено, що ДТП сталась з вини ОСОБА_1, який керуючи автомобілем, не врахував дорожню обстановку, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого скоїв зіткнення. Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.
26.03.2009 року позивач виплатив потерпілому ОСОБА_3 суму страхового відшкодування в розмірі 7 021 грн. 85 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 012293 від 26.03.2009 року.
Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до вимог ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 27, 60, 79, 88, 179, 212, 214, 224-233 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1187,1188 України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» суму страхового відшкодування в розмірі 7 021,85 грн., витрати по сплаті судового збору - 214,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення до Деснянського районного суду м. Києва апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: