Справа № 2603/9457/12
Постанова
іменем України
09.10.2012
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Лісовської О.В.
при секретарі - Пархоменко Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва - про визнання дій неправомірними та зобов"язання вчинити певні дії, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, а також є військовослужбовцем, який відповідно до Наказу від 08.05.1986 року, був призначений на посаду начальника речової служби військової частини № 93902, яка в період з 11.05.1986 року по 12.10.1986 року дислокувалася у районі одного кілометру в бік південно-заходу селища Кірова Брагінського району Гомельської області. З 11.05.1986 року по 15.07.1986 року він виконував функціональні обов"язки в складі військової частини № 93902 в секторі № 1 Білоруського військового округу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними документами. Згідно із вимогами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року, незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 10 років. ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилося 50 років і він звернувся до відповідача із заявою про призначення державної пільгової пенсії відповідно до вимог ст. 55 вказаного Закону. Але у призначенні пенсії йому було відмовлено через те, що згідно Переліку населених пунктів зони відчуження Республіки Білорусь, селища Кірова немає. Але всі документи, надані позивачем, свідчать про те, що він в зазначений в позові час працював по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а тому має право на призначення відповідної пенсії. На підставі викладеного позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті державної пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними, а також зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва призначити, нараховувати та виплачувати йому державну пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі, а саме: визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті державної пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними, а також зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що селище Кіров, де дислокувалася військова частина, в якій проходив службу позивач, відсутнє в Переліку населених пунктів зони відчуження Республіки Білорусь, а тому підстав для призначення відповідної пенсії немає. На підставі викладеного представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу належить довести правомірність своїх дій та бездіяльності.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, виданого 15.12.2005 року.
Також позивач є військовослужбовцем, який відповідно до Наказу від 08.05.1986 року був призначений на посаду начальника речової служби військової частини № 93902, яка в період з 11.05.1986 року по 12.10.1986 року дислокувалася у районі одного кілометру в бік південно-заходу селища Кірова Брагінського району Гомельської області, що підтверджується архівною Довідкою № 4/111518 від 14.12.2011 року.
З 11.05.1986 року по 15.07.1986 року позивач ОСОБА_1 виконував функціональні обов"язки в складі військової частини № 93902 в секторі № 1 Білоруського військового округу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується Довідкою № 73 від 15.07.1986 року, записом у військовому квитку НОМЕР_2, виданого 26.06.1984 року, Довідкою № 4,108329 від 12.01.1999 року.
Відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року, незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року не менше 5 календарних днів, їм надається пенсія із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Як вбачається з вищевказаних документів, позивач ОСОБА_1 працював в зоні відчуження з 11.05.1986 року по 15.07.1986 року включно.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилося 50 років, що підтверджується його свідоцтвом про народження від 14.09.1961 року.
Позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення йому державної пільгової пенсії, згідно із вимогами ст. 55 вищевказаного Закону.
Але листом від 12.07.2012 року позивачу було відмовлено в призначенні відповідної пенсії з тих підстав, що селище Кіров Брагінського району Гомельської області Республіки Білорусь в Переліку населених пунктів зони відчуження Республіки Білорусь відсутнє, що не дає підстав для призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії.
Але слід зазначити, що всі документи, надані позивачем, свідчать про те, що він в період часу з 11.05.1986 року по 15.07.1986 року працював в зоні відчуження. Даний факт знайшов своє підтвердження в судовому засіданні і був доведений належними письмовими доказами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги діючого законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними та обгрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заперечень представника відповідача, то слід зазначити, що військова частина, в якій проходив службу позивач, лише дислокувалася в селище Кіров Брагінського району Гомельської області, а працював позивач саме в зоні відчуження, а тому суд вважає заперечення представника безпідставними та необгрунтованими, такими, що не заслуговують на увагу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 17, 71, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті державної пільгової пенсії відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - неправомірними.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва призначити, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 державну пільгову пенсію відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення.
Головуючий: