печерський районний суд міста києва
Справа № 4-4827/12
21 грудня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Кицюк В.П., при секретарях Руденко Ю.О., Заліській Г.Г., за участю прокурора Васіна О.М., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяс А.Б. від 01 жовтня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України, -
Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України 1960р. (далі КПК України), в якій просить скасувати постанову заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяс А.Б. від 01 жовтня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України.
Згідно описово-мотивувальної частини цієї постанови, народний депутат України ОСОБА_2 20 вересня 2012 року, знаходячись на вул. Київській в м. Бровари Київської області, близько 10.00 години, перешкоджав працівникам правоохоронного органу виконанню службових обов'язків, вчинив опір працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків, внаслідок чого умисно спричинив заступнику начальника Броварського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, а також незаконно заволодів службовим посвідченням ОСОБА_4
В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що кримінальну справу відносно ОСОБА_2 порушено всупереч положенням ст. ст. 94, 98 КПК України, без проведення належної дослідчої перевірки та за відсутності достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях ознак інкримінованих злочинів, при цьому аналізує текст оскаржуваної постанови на предмет відповідності її змісту вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, надає власну правову оцінку фактичним обставинам справи та даним, розцінених прокурором, як підстави для порушення кримінальної справи.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 просив скасувати постанову про порушення кримінальної справи з підстав, зазначених у скарзі.
Прокурор просив відмовити у задоволенні скарги, вважаючи, що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена у відповідності до положень ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, при наявності законного приводу і достатніх підстав, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України, а обставини, приведені захисником в обґрунтування доводів скарги, потребують перевірки в ході розслідування кримінальної справи.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, на підставі яких порушено кримінальну справу, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи на досудовій стадії процесу скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд перевіряє наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
У відповідності до положень ст. 94 КПК України, якою також встановлено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи, кримінальна справа може бути порушена у випадку, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). За змістом положень ст. 94 КПК України, закон не вимагає, щоб на момент порушення кримінальної справи достовірно були встановлені усі елементи складу злочину, для порушення кримінальної справи достатньо даних про об'єктивні ознаки вчиненого злочину.
Судовим розглядом встановлено, що постановою старшого слідчого Броварської міжрайонної прокуратури Олійника О.І. від 20 вересня 2012 року порушено кримінальну справу № 57-2044 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, за фактом опору працівникам правоохоронного органу під час виконання ними службових обов'язків 20 вересня 2012 року (Том 1 а.с. 1-2).
Наявність в органу досудового слідства законного приводу та достатніх підстав для порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину за обставин, як вони викладені у постанові слідчого, захисником у скарзі не оспорюється.
В рамках розслідування вищезазначеної справи, постановою заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяс А.Б. від 01 жовтня 2012 року порушено кримінальну відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України ( а.с. 11-13).
Порушення кримінальної справи відносно конкретної особи при здійсненні досудового слідства по кримінальній справі, порушеній за фактом вчинення злочину, узгоджується з положенням ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України та з урахуванням вимог ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992р. постанова винесена уповноваженою особою, в постанові вказані приводи і підстави для порушення кримінальної справи, стаття кримінального закону, за ознаками якого порушено кримінальні справу, а також подальше її спрямування.
Згідно з ст. 27 Закону України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992р., народному депутату гарантується депутатська недоторканість на весь строк здійснення депутатських повноважень. Народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.
Між тим, порушення кримінальної справи не ототожнюється зі стадією притягненням особи до кримінальної відповідальності. За правилами КПК України 1960р. особа вважається притягнутою до кримінальної відповідальності з моменту пред'явлення їй обвинувачення, про що слідчим має бути винесена вмотивована постанова, в той час як порушення кримінальної справи є лише початковою стадією кримінального судочинства.
Будь-яких обмежень щодо суб'єкта, який може порушити кримінальну справу відносно народного депутата України, Закон України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992р. не містить. З цих же мотивів суд не приймає до уваги посилання захисника в судовому засіданні на те, що у відповідності до положень ст. 481 КПК України 2012р. повідомлення про підозру народному депутату може бути здійснено лише Генеральним прокурором України, як на підставу для скасування постанови про порушення кримінальної справи.
Як зазначено в тексті оскаржуваної постанови, приводом для порушення кримінальної справи слугувало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, що відповідає вимогам п.1 ч. 5 ст. 94 КПК України.
Наявність у органа досудового слідства законного приводу для порушення кримінальної справи, а також законність джерел отримання інформації про імовірний злочин захисником у скарзі не оспорюється, а його твердження про відсутність підстав для порушення кримінальної справи необґрунтоване.
Фактичні дані, що містяться в протоколах огляду місця події від 20.09.2012р. (Том 1 а.с. 16-24; 25-29), поясненнях ОСОБА_4 (Том1 а.с. 36-39), ОСОБА_6 (Том 1 а.с.41-43), ОСОБА_7 ( Том 1 а.с.46), ОСОБА_8 (Том 1 а.с.51-52), ОСОБА_9 (Том 1 а.с. 56-57), ОСОБА_10 ( Том 1 а.с.60-61), ОСОБА_11 (Том 1 а.с. 68-70), ОСОБА_12 (Том 1, а.с. 74-75), а також дані досудового слідства по кримінальній справі за фактом вчинення злочину, у тому числі, що містяться в показаннях потерпілого ОСОБА_4 (Том 2 а.с. 139-148), свідків ОСОБА_8 (Том 2 а.с. 150-152), ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (Том 2 а.с. 158-174), висновках судово-медичних експертиз (Том 2 а.с.86-87, 133-136), у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України визнаються судом достатніми для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, оскільки вказують на об'єктивні ознаки злочину та реальність події злочину.
Уникаючи оцінки підстав до порушення кримінальної справи в якості доказів, суд вважає доцільним лише зазначити, що згідно висновку судово-медичної експертизи №204 від 21.09.2012р., у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у виді підшкірних гематом передніх поверхонь грудної клітки справа і зліва, крововиливів на передній поверхні грудної клітки справа, які могли бути спричинені тупими твердими предметами в строк та за обставин, як на них посилається потерпілий.
Те, що оцінка прокурором при порушенні кримінальної справи і судом при розгляді зазначеної скарги фактичних даних на предмет наявності в них достатніх підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 розходиться з оцінкою сторони захисту, у тому числі внаслідок суб'єктивного та вибіркового тлумачення захисником норм діючого законодавства та власної інтерпретації подій, що відбувалися 20.09.2012р, не свідчить про відсутність підстав для порушення кримінальної справи та незаконність оскаржуваної постанови.
Приведені захисником в обґрунтування скарги доводи, ототожнюються з вирішенням питань про доведеність вини особи у вчиненні злочину та правильності кваліфікації її дій, а відтак і з оцінкою зібраних у справі доказів. Однак, обставини, з якими закон пов'язує вирішення питань щодо доведеності чи недоведеності вини особи та правильності кваліфікації її дій, підлягають перевірці при розслідуванні кримінальної справи і виходять за межі розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України, порушена з дотриманням вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, компетентною особою, за наявності законного приводу і достатніх підстав, а відтак не вбачає підстав для задоволення скарги.
Доводи захисника про відсутність в діях ОСОБА_2 складу інкримінованих злочинів у зв'язку з перевищенням працівниками міліції службових повноважень, підлягають перевірці в рамках розслідування кримінальної справи шляхом проведення слідчих дій та оцінки отриманих в їх результаті доказів, і якщо знайдуть своє підтвердження, орган досудового слідства не позбавлений можливості закрити провадження у справі з реабілітуючи підстав.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову заступника начальника слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області Матвіяс А.Б. від 01 жовтня 2012 року про порушення відносно ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 1 ст. 343, ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 357 КК України,- залишити без задоволення.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя В.П. Кицюк