справа 2-34/12
17 грудня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевчука А.В.
при секретарях: Субіну М.О., Пригаровій О.В.
Фоменко О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми за договором від 2 червня 2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи,
У листопаді 2005 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми за договором від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи. В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 02.06.2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали договір про надання допомоги у вирішенні цивільної справи, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов'язалася забезпечити ОСОБА_3 кваліфікованою юридичною допомогою при вирішенні в суді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1. За умови позитивного вирішення в суді справи ОСОБА_3, а саме: постановлення судом рішення про недійсність договору дарування вказаної квартири ОСОБА_3 зобов'язалась згідно п. 3.1 договору в місячний строк сплатити ОСОБА_2 п'ятдесят відсотків ринкової вартості даної квартири.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2004 року визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.07.2001 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 21.12.2004 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
За твердженням ОСОБА_4, умови договору від 02.06.2004 року ОСОБА_2 виконані в повному обсязі, але ОСОБА_3 ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих їй послуг.
У зв'язку із сімейними обставинами - народженням дитини та перебуванням у декретній відпустці, ОСОБА_2 не мала можливості займатися стягненням боргу з ОСОБА_3 і 15.03.2005 року уклала з ОСОБА_4 договір відступлення права вимоги та передала їй всі документи, які засвідчують боргові зобов'язання ОСОБА_3
На підставі викладеного ОСОБА_4 просила стягнути з відповідачки грошову суму за договором від 02.06.2004 року у розмірі 131 430 грн. -половину ринкової вартості аналогічної по площі однокімнатної квартири в цьому ж районі м. Києва згідно з даними каталогу продажу житла за 23 червня -6 липня 2005 року, але згодом уточнили позовні вимоги та просили стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки половину ринкової вартості спірної квартири станом на лютий 2007 року відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 295 750 грн.
Ухвалою суду до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача за первісним позовом залучено ОСОБА_2
ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову заперечувала та звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи з тих підстав, що вона підписуючи даний договір діяла під впливом тяжких для неї обставин, на вкрай не вигідних для неї умовах.
Справа судами розглядалась неодноразово.
В процесі розгляду справи ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14.12.2012 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 про визнання недійсним договору від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи залишено без розгляду у зв'язку з її повторною неявкою в судове засідання.
ОСОБА_2 подано до суду угоду від 10.08.2010 року про розірвання договору відступлення права вимоги від 15.03.2005 року укладену між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за якою ОСОБА_4 попередньо набула права вимоги до ОСОБА_3
При цьому, судом задоволено клопотання ОСОБА_2 про зміну її статусу та залучення до справи в якості правонаступника позивача замість ОСОБА_4 з огляду на розірвання договору відступлення права вимоги та заміни особи у відносинах щодо яких вини спір.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримала позовну заяву та просила про її задоволення, при цьому акцентувала увагу на відсутності будь-яких належних та допустимих доказів укладення спірного договору під впливом тяжких для ОСОБА_3 обставин та на вкрай невигідних для неї умовах. Більше того, ОСОБА_2 зазначала, що умови угоди були завчасно обговорені із ОСОБА_3, яка свідомо їх одобрила, про що свідчить власноручний підпис останньої. За твердженням ОСОБА_2 в результаті належного виконання нею договору від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи у власність ОСОБА_3 повернуто квартиру АДРЕСА_1, а тому ініціювання останньою питання щодо недійсності цього договору після визнання за нею права власності на спірне житло свідчить про недобросовісність останньої та намір уникнути обов'язку оплати отриманих послуг. ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_3 зацікавлена зволікати розгляд даної справи оскільки впродовж усього періоду знаходження справи в суді продовжує на свій розсуд використовувати квартиру.
ОСОБА_3 та її представник в судових засіданнях заперечували з приводу позову про стягнення грошової суми за договором від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи (Т №3, а.с. 190-192), при цьому в наступні судові засідання про які були повідомлені належним чином під особистий розпис, не з'являлись.
Вислухавши позицію ОСОБА_2 про можливість продовження розгляду справи за відсутності ОСОБА_3, яка належним чином повідомлена про час розгляду справи, однак систематично не з'являється в судові засідання, суд вважає можливим продовжити та завершити розгляд справи за відсутності останньої на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, показання свідка, пояснення ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
02.06.2004 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір про надання допомоги у вирішенні цивільної справи, відповідно до пунктів 1.1 та 2.1 якого ОСОБА_2 зобов'язалася забезпечити ОСОБА_3 кваліфікованою юридичною допомогою при вирішенні в суді справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1, зокрема, укласти договір з адвокатом на представництво інтересів ОСОБА_3 в суді та своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги адвоката на всіх стадіях судового розгляду вказаної справи.
У відповідності до п. 3.1 договору за умови позитивного вирішення в суді справи ОСОБА_3, а саме: постановлення судом рішення про недійсність договору дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.07.2001 року, ОСОБА_3 зобов'язалась в місячний строк сплатити ОСОБА_2 п'ятдесят відсотків ринкової вартості вказаної квартири.
В судовому засіданні встановлено і не заперечувалося сторонами у справі, що умови даного договору узгоджено добровільно, договір власноручно підписано ОСОБА_3 і ОСОБА_2
За ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зі ст. 6 ЦК України вбачається, що сторони в договорі, у певних випадках, можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Свідок ОСОБА_7, допитаний у судовому засіданні пояснив, що позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 та він є ріднею. Питання повернення у власність ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 вирішувалося на сімейній раді, а тому домовленості ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та умови договору від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи були свідомими та добровільно узгоджені.
На виконання умов укладеного договору ОСОБА_2 звернулася до громадянина ОСОБА_8, який представляв інтереси ОСОБА_3 в судах під час розгляду зазначеної справи на підставі довіреності.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.09.2004 року визнано недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 від 04.7.2001 року, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва від 21.12.2004 року вказане рішення суду залишено без змін. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 28.07.2006 року рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду залишені без змін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором від 02.06.2004 року про надання ОСОБА_3 допомоги у вирішенні цивільної справи виконала, у зв'язку з чим у ОСОБА_3 виник обов'язок виконати п. 3.1 договору щодо оплати вартості наданих послуг.
Зі змісту п. 3.1 договору вбачається, що ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ОСОБА_2 п'ятдесят відсотків ринкової вартості вказаної квартири в місячний строк за умови позитивного вирішення в суді справи. Даючи оцінку вказаним положенням договору, суд вважає, що моментом, з якого виник обов'язок оплати наданих послуг (позитивне вирішення справи в суді) є день набрання законної сили рішенням суду першої інстанції про визнання договору дарування квартири недійсним -21.12.2004 року. Таким чином, ринкова вартість квартири має визначатися станом на 21.12.2004 року.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23.05.2007 року № 2187 Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ринкова (дійсна) вартість квартири АДРЕСА_1 в цінах в період з 21.12.2004 року по 21.01.2005 року становить 203 500 грн. Таким чином на виконання п. 3.1 договору ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ОСОБА_2 п'ятдесят відсотків від зазначеної суми, а саме 101 750 грн.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні не подавались звернення за правилами ЦПК України та не ініційовано питання щодо невідповідності змісту договору від 02.06.2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи вимогам ЦК України і іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Будь-яких доказів та обґрунтувань на підтвердження вказаних обставин у судовому засіданні не подано.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути державне мито пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1017 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 6, 526, 626, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми за договором від 2 червня 2004 року про надання допомоги у вирішенні цивільної справи - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 101 750 (сто одну тисячу сімсот п'ятдесят) грн. оплати за виконання договору.
Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід держави 1017 (одну тисячу сімнадцять) грн. 50 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні при проголошенні судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.В. Шевчук
29.12.2012 Справа № 2-34/12