Справа №419/9726/12
1-KC/419/24/12
29 грудня 2012 року слідчий суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Руснак А.І.,
при секретарі: Шаботинець С.В.,
за участю прокурора: Андрієвської Л.О.,
підозрюваного: ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську клопотання слідчого СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Маненко Д.О. погодженого з прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Андрієвською Л.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, 2011, 2012 років народження, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
29 грудня 2012 року слідчий СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Маненко Д.О., за погодженням з прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Андрієвської Л.О., звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 27 грудня 2012 року близько 18:50 години, ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поблизу будинку № 77А по пр. Пушкіна в м. Дніпропетровську, побачив раніше йому не знайому потерпілу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та у руці останньої помітив належну їй жіночу сумку, при цьому у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, та яку він визначив як предмет свого злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_1, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, доводячи свій злочинний умисел до кінця, наблизився до потерпілої ОСОБА_4, та діючи умисно, відкрито з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, силоміць утримуючи останню, відкрито, шляхом вільного доступу викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_4, а саме: сумку із шкіро замінювача, вартістю 500 гривень, в якій знаходився гаманець, вартістю 150 гривень та грошові кошти в сумі 740 гривень. Далі, ОСОБА_1, з відкрито викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, та розпорядився виїденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 1390 гривень.
За даним фактом СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12012040680000549, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 грудня 2012 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, скоюючи злочин повторно, 27 грудня 2012 року о 19:10 годині, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля будинку № 77А по пр. Пушкіна в м. Дніпропетровську, побачив раніше йому не знайому потерпілу ОСОБА_5ІНФОРМАЦІЯ_2, та у руці останньої помітив належний їй мобільний телефон GT-B5722», imei: НОМЕР_1, НОМЕР_2, при цьому у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, скоєне повторно, та який він визначив як предмет свого злочинного посягання. Після чого, ОСОБА_1, знаходячись у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, скоєне повторно, поєднане з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, доводячи свій злочинний умисел до кінця, наблизився до потерпілої ОСОБА_5, та діючи умисно, повторно, відкрито з застосуванням погрози насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої, відкрито, шляхом вільного доступу викрав чуже майно, яке належить потерпілій ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон GT-B5722», imei: НОМЕР_1, НОМЕР_2, вартістю 1000 гривен, в якому знаходилась сім картка оператора мобільного зв'язку «МТС», яка матеріальної цінності не представляє та грошові кошти на якій були відсутні. Далі, ОСОБА_1, маючи реальну можливість розпорядитись відкрито викраденим майном на власний розсуд, залишався поблизу потерпілої ОСОБА_5, та був затриманий співробітниками міліції.
За даним фактом СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12012040680000547, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.12.2012 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
28 грудня 2012 року кримінальні провадження № 12012040680000547 та № 12012040680000549, були об'єднані в одне провадження та їм був присвоєний єдиний реєстраційний номер № 12012040680000547.
28 грудня 2012 року за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст. 208 КПК України, затриманий ОСОБА_1 та поміщений до ІТТ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
28 грудня 2012 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_1, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.186 ч. 2 КК України.
Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, протоколами огляду місця події, речовими доказами, показаннями підозрюваного, який свою провину у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушень визнав повністю, іншими матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкі злочини за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад 5 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як в ході проведення допиту потерпілої ОСОБА_4, встановлено, що після скоєння відносно неї кримінального правопорушення у неї з'явились реальні підстави побоюватись того, що у зв'язку з подачею нею заяви про скоєння відносно неї кримінального правопорушення, ОСОБА_1 буде чинити відносно неї психологічний та фізичний тиск з метою змінити дані нею показання під час досудового розслідування, та дати неправдиві показання щодо обставин скоєного правопорушення. Також наявні усі речові докази, які чітко вказують на причетність ОСОБА_1, до скоєння ним вищевказаних кримінальних правопорушень. Тому ОСОБА_1, знаходячись на свободі має реальну змогу, вчинити вищевказане, а також отримати незаконний доступ до речових доказів що визнані по кримінальному провадженню, які знаходяться на відповідальному збереженні у обох потерпілих.
Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, у тому числі особу підозрюваного, який є працездатною особою, але не має постійного місця роботи, у разі застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного існує реальна загроза знищення або переховування речових доказів що знаходяться на відповідальному збереженні у обох потерпілих які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також в ході досудового слідства отримані відомості про можливість здійснення психологічного тиску на потерпілу ОСОБА_4 з метою змінити дані нею показання про обставини скоєного кримінального правопорушення та дати неправдиві показання.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Підозрюваний просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.186 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. З і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, а також враховуючи, що існують ризики реальної загрози знищення або переховування речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, а також незаконного впливу на потерпілу, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1, оскільки враховуючи вищевикладене застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 не зможе запобігти ризикам передбаченим п.п. 2,3 ч.1 ст. 177 КПК України зазначеним у клопотанні слідчого.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, оскільки підозрюваний вчинив злочини із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 183,184, 186, 193-194, 196-197, 205, КПК України, слідчий суддя, -
ухвалив:
Клопотання слідчого СВ Красногвардійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Маненко Д.О., за погодженням з прокурором прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Андрієвською Л.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а саме до 28 лютого 2013 року,
Ухвалу направити Красногвардійському РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області - для виконання.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту оголошення.
Слідчий суддя: А.І. Руснак