"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/3044/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення,
встановила:
У листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, що передбачені статтею 48 Закону України «Про статус та соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.12.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 позов задоволено. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, ніж передбачено Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік неправомірними. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 за 2010 рік згідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради просить постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 скасувати, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 2-ї групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Позивачу зазначена допомога виплачувалась у розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Спірні виплати є одноразовими, виплачуються щорічно, і правовідносини закінчуються на день проведення таких виплат.
Згідно зі статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Кабінет Міністрів України у 2009 році не скористався наданим правом на встановлення розміру щорічної допомоги на оздоровлення, й відповідно застосуванню підлягає положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Аналогічна ситуація склалася і в 2010 році.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів підтверджує висновки судів першої та апеляційної інстанції, щодо правомірності винесеного судового рішення по виплаті за 2010 рік.
Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13.12.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман