20 грудня 2012 року м. Київ К/9991/67863/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії,
У жовтні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 07.02.2011 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_2, як інваліду 2 групи пенсію по інвалідності, відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 29.10.2010 у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести виплату ОСОБА_2 недоотриманих сум державної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»із застосуванням вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 27.10.2009 року з врахуванням виплачених сум за вказаний період. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 07.02.2011 змінено та викладено резолютивну частину таким чином: «Позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку пенсії та додаткової пенсії, відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_2, як інваліду 2 групи пенсію по інвалідності, відповідно до вимог ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка визначена ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням вже виплачених сум з 29 квітня 2010 року по 29 жовтня 2010 року. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.»
У касаційній скарзі позивач просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 скасувати, а постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 07.02.2011 залишити в силі, як таку, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії, інвалідом 2 групи.
Статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини сьомої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Визначаючи період, за який управління Пенсійного фонду України повинно перерахувати позивачу розмір пенсії, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач зобов'язаний проводити виплату пенсій у спосіб та в розмірах, які встановлені законодавством, чинним на момент здійснення таких виплат.
Відтак, оскільки Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, та оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»не визнавалися неконституційними, то відповідач зобов'язаний перерахувати розмір призначених позивачу згідно із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсійних виплат починаючи із 05 жовтня 2010 року (день його звернення до управління Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії).
Суд приходить до висновку, що законом не встановлюється ані строковість, ані обмеження у часі цих видів виплат. З самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу. Цей вид виплат не є строковим, а тому не може бути призначений на якийсь строк. В цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін, або строк, на який призначається пенсія не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Отже, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право позивача на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку пенсії з 05 жовтня 2010 року.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 підлягає скасуванню, а постанова Малиновського районного суду міста Одеси від 07.02.2011 - зміні.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії - скасувати.
Постанову Малиновського районного суду міста Одеси від 07.02.2011 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання дій незаконними та перерахунок пенсії змінити, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:
«Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси щодо відмови у перерахунку основної і додаткової пенсії ОСОБА_2, відповідно до вимог статтей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси провести перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_2, відповідно до вимог статтей 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 05.10.2010.
В решті позовних вимог відмовити.»
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман