"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/86263/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого-судді Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради на постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
встановила:
У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Постановою Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 28.12.2009, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.07.2010 позов задоволено. Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 суму недоотриманої нею у період з 09.07.2007 по 31.12.2007 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, нарахованою відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на час її виплати у період з 09.07.2007 по 31.12.2007, за виключенням отриманих у цей період сум допомоги.
У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради просить постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 28.12.2009 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01.07.2010 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_2 відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»визначено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 січня 434 грн., з 1 квітня 463 грн., з 01 жовтня -470 грн.
На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 2, 7, 9, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними).
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленому частиною 1 статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, щодо задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради залишити без задоволення.
Постанову Марганецького районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 липня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Марганецької міської ради про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя М.М. Заїка
судді: О.П. Стародуб
І.В. Штульман