"20" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/73214/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, стягнення допомоги по догляду за дитиною,
встановила:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, стягнення допомоги по догляду за дитиною.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 30 квітня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 30 квітня 2009 року залишена без руху та надано строк до 21 вересня 2009 року для усунення її недоліків.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року апеляційна скарга повернута апелянту.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області просить ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року скасувати та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судового рішення.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області на постанову Краснолуцького міського суду Луганської області від 30 квітня 2009 року залишена без руху та надано строк до 21 вересня 2009 року для усунення її недоліків.
Відповідно до частини 7 статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно частини 2 статті 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита.
Відповідно до пункту 7 частини статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993 № 7-93 від сплати державного мита звільняються органи соціального страхування та органи соціального забезпечення - за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум допомоги й пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального забезпечення - також за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).
Таким чином, на момент подання апеляційної скарги відповідач не мав права на пільги, що звільняли від сплати судового збору та мав надати відповідний документ про його сплату, а тому апеляційна скарга правомірно залишена без руху.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краснолуцької міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними, стягнення допомоги по догляду за дитиною -без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман