Справа № 22-ц-4581/12 Головуючий у І інстанції Борець Є.О.
Провадження № 22-ц/1090/6139/12 Доповідач у 2 інстанції Панасюк
Категорія 26 27.12.2012
???????????????????????????????
Іменем України
31 жовтня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,
при секретарі Лопатюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»про визнання недійсним іпотечного договору, -
У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд визнати недійсним іпотечний договір №03.82/08-ДІІ від 13 травня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк»та який зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №2286.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 травня 2008 року його колишня дружина -ОСОБА_2, з одного боку та ПАТ «ВТБ Банк», уклали іпотечний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 літера «А»в м.Борисполі Київської області.
Вказану квартиру, позивач придбав разом з відповідачем за час перебування з нею в зареєстрованому шлюбі. Тому, вважає, що квартира належить позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.
Позивач не давав своєї згоди на укладення будь-яких договорів щодо спірної квартири, а тому вважає, що відповідач, укладаючи оспорюваний договір порушила його право як співвласника спірної квартири.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального та матеріального. Вважає, що суд першої інстанції неправомірно застосував до вказаних відносин сплив строку позовної давності.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне відхилити її з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду за захистом свого порушеного права. Крім того, позов не підлягає до задоволенню з тих правових підстав, які зазначаються позивачем.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи з наступних підстав.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 17 травня 1996 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладено шлюб.
За час перебування у шлюбі, сторонами укладено договір інвестування у житлове будівництво від 03 липня 2003 року, а саме квартиру АДРЕСА_1 літера «А»в м.Борисполі Київської області. Право власності на вказану квартиру оформлено на відповідача ОСОБА_2
17 травня 2005 року шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 розірвано.
Викладені обставини підтверджуються рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2012 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17 травня 2012 року (а.с.5, 44).
Відповідно до ч.3ст.61 ЦПК України,обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи також вбачається, що 13 травня 2008 року відповідач ОСОБА_2, з одного боку та ПАТ «ВТБ Банк»з іншого боку, уклали іпотечний договір, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 літера «А»в м.Борисполі Київської області (а.с.4).
Встановлено, що вказана квартира, придбана позивачем та відповідачем ОСОБА_2 під час перебування у зареєстрованому шлюбі.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що до спірних правовідносин не можуть застосовуватися положення статті 65 СК України, оскільки на момент укладення оспорюваного договору позивач та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта про неможливість застосування до спірних правовідносин положень щодо застосування строків позовної давності, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч.1ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зважаючи на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що позивач мав право отримати будь-яку інформацію про обтяження щодо спірної квартири, починаючи з моменту укладення оспорюваного договору, подавши відповідну заяву, колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не знайшла підстав, передбачених ст. 309 ЦК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, а тому відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишає рішення суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий:
Судді: