24 грудня 2012 року Справа № 5002-12/1391-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Маслової З.Д.,
Сікорської Н.І.,
за участю представників сторін:
прокурор, Пархоменко Д.П., посвідчення №012806 від 07.11.12,
позивач, Міністерство оборони України - Куркчі Р.М., довіреність №220/722/д від 16.11.11,
позивач, військова частина А4489 - Тужиков М.А., довіреність №30 від 13.01.12,
відповідач, Республіканський комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим - не з'явився,
відповідач, Лучистівська сільська рада - не з'явився,
третя особа, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя - Куркчі Р.М., довіреність №10/38 від 05.01.12,
третя особа, державне підприємство "Алуштинське лісове господарство" - не з'явилася,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов М.М.) від 24 вересня 2012 року у справі № 5002-12/1391-2012
за позовом військового прокурора Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія, 98100)
в особі: Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)
військової частини А4489 (вул. Федько, 38, Феодосія, 98107)
до Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)
Лучистівської сільської ради (вул. Шосейна, 22, Лучисте, м. Алушта, 98530)
3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя (вул. Павленка, 9, Сімферополь, 95000)
державне підприємство "Алуштинське лісове господарство" (пров. Заводський, 6, Алушта, 98500)
про визнання права постійного користування на земельну ділянку,
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у задоволенні позову про визнання за Міністерством оборони України в особі військової частини А4489 права постійного користування на земельну ділянку площею 50 га в місті Алушта (а.с. 41-46 т. 2).
Судове рішення мотивовано тим, що прокурором та позивачами обраний не правильний спосіб захисту, раніше прийняте рішення виконкому Кримської обласної ради народних депутатів про надання в постійне користування земельної ділянки не було виконано, земельна ділянка не відводилася, відповідачі не оспорюють прав позивачів на таку земельну ділянку.
Прокурор Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати це судове рішення та позов задовольнити тому, що рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, викладені в цьому рішенні висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 51-52 т. 2).
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивачів та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя погодилися з доводами апеляційної скарги. Відповідачі та державне підприємство "Алуштинське лісове господарство" не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої отримані 14 грудня 2012 року, що підтверджують поштові повідомлення (а.с. 129, 131-132 т. 2). Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги, що явка сторін та третіх осіб не визнана судом обов'язковою, у справі достатньо доказів для розгляду справи, ухвалив - розглянути справу без участі в судовому засіданні осіб, що не з'явилися.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 79-102 т. 2) та встановив наступне.
Військова частина А4489 є правонаступником військової частини 72019, цей факт сторони не оспорюють та підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та довідкою про директиву Міністерства оборони України від 07 жовтня 1996 року №Д-13, якою здійснено реорганізацію військових частин (а.с. 18, 136 т. 1).
23 липня 1963 року рішенням №23сс виконкому Кримської обласної ради депутатів трудящих вирішено віднести у тимчасове користування військової частини 44677 раніше передані за рішеннями виконкому Алуштинської районної ради трудящих №200с та №381 від 25 квітня та 18 липня 1963 року дві земельні ділянки загальною площею 50 га із земель лісфонду Алуштинського лісництва Алуштинського лісгоспзагу для спецбудівництва, в тому числі 20 га - будівництво об'єктів, 30 га - охоронно-маскувальна зона. При цьому, земельні ділянки відведені без виключення з держлісфонду; але надано дозвіл на вирубку ліса під габарити будівель та споруд на земельній ділянці площею 20 га (а.с. 8 т. 1).
З відзиву державного підприємства "Алуштинське лісове господарство" вбачається, що до наступного часу спірні земельні ділянки, на які претендує військова частина, є землями державного лісового фонду та розташовані на території Алуштинського лісництва - квартал №55 виділ 24, 27-30, 37, що підтверджує планово-картографічний матеріал (а.с. 2-4 т. 2).
16 листопада 1993 року постановою №289 Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надано погодження на перереєстрацію та закріплення прав на користування землею за землекористувачами згідно з додатками №1-7. Відповідно до додатку №1 за військовою частиною 72019 в місті Алушті закріплено землі площею 50 га (а.с. 133-134 т. 1, а.с. 22 т. 2).
В 1993 році за розпорядженням райдержадміністрації та виконкому міської ради №115-р від 23 квітня 1993 року та у виконання постанови Ради Міністрів Криму №289 від 16 листопада 1993 року (а.с. 79 т. 2) здійснена інвентаризація земель військової частини 72019. За висновками цієї інвентаризації в користуванні військової частини перебувало 50 га земель, для виготовлення державного акту землекористувачу необхідно мати проект відводу, технічний звіт по виносу в натуру проекту відводу (а.с. 38-39 т. 1, а.с. 80-82 т. 2).
19 вересня 2008 року з метою оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку Міністерство оборони України через Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя замовило у товариства з обмеженою відповідальністю "Славянское единство" складення технічної документації встановлення меж та складення кадастрових планів земельних ділянок, в тому числі в місті Алушта, площею 50 га (а.с. 12-15 т. 2), на виконання цього замовлення в листопаді 2008 року був складений звіт по кадастровій зйомці земельної ділянки (а.с. 40-47 т. 1).
Однак до наступного часу правовстановлюючі документи на право користування вказаною земельною ділянкою за військовою частиною А4489 не оформлені. З листування сторін та пояснень, наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції, слідує, що перешкоджає оформленню правовстановлюючих документів не узгодженість площі земельної ділянки, правовстановлюючі документи на яку підлягають оформленню. Так, за даними органів земельних ресурсів та місцевої ради військова частина користується земельною ділянкою площею 19,5 га тому, що за рішенням від 30 грудня 2005 року №1300 Лучистівської сільської ради затверджені проекти землеустрою з упорядкування земель, за яким у користуванні військової частини №А4489 знаходиться земельна ділянка площею 19,5 га (а.с. 50-56, 92-104 т. 1, а.с. 23-26 т. 2); за даними позивачів військова частина користується земельною ділянкою площею 50 га, що підтверджують акти звірки земельних ділянок (а.с. 10-11 т. 1), акт прийому-передачі казармено-житлового фонду (а.с. 37 т. 1), інвентаризаційна відомість (а.с. 10 т. 2).
На вимогу апеляційної інстанції Лучистівська сільська рада відповіла, що не може надати рішення від 30 грудня 2005 року №1300, за яким визначено фактичне користування військовою частиною А4489 меншою за розміром земельною ділянкою в 19,5 га, тому, що такі документи були викрадені, за цим фактом порушена кримінальна справа (а.с. 72 т. 2).
З пояснень прокурора, позивачів та Квартирно-експлуатаційного відділу міста Сімферополя слідує, що вони також не мають належної копії вказаного рішення Лучистівської сільської ради.
Відповідно до пункту 1 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (Закон України №2768-III від 25 жовтня 2001 року, з змінами) рішення про надання в користування земельних ділянок, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.
Також згідно з пунктом 8 постанови Верховної Ради України "Про прискорення земельної реформи і приватизації землі" №2200-XII від 13 березня 1992 року (з змінами) було встановлено, що підприємства, установи, організації, яким було надано в установленому порядку земельні ділянки у постійне користування, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.
Пунктом 4 постанови Верховної Ради Української РСР "Про земельну реформу" №563-XII від 18 грудня 1990 року (з змінами) на місцеві Ради народних депутатів був покладений обов'язок з урахуванням потреб у земельних ділянках підприємств, установ і організацій розробити пропозиції про перерозподіл земель у встановленому законом порядку та розглянути їх на засіданнях постійних депутатських комісій та сесіях Рад народних депутатів.
Таким чином, особа, якій за рішенням відповідного органу була надана в користування земельна ділянка, має право оформити це право у встановленому для відводу земельної ділянки порядку, в тому числі через складення технічного звіту чи проекту відводу земельної ділянки.
Як слідує з наведених вище обставин, відносно військової частини компетентним органом приймалося рішення про користування земельними ділянками певною площею (загалом 50 га), але ці земельні ділянки були надані не в постійне, а в тимчасове користування, хоча строк такого користування не визначений.
Крім того, надання цих земельних ділянок за рішенням цього компетентного органу відбувалося без вилучення земельних ділянок з лісового фонду (без зміни категорії землі). А згідно з пунктом 5 розділу VIII Прикінцевих положень Лісового кодексу України (Закон України 21 січня 1994 року 3852-XII з змінами, далі Лісовий кодекс України) до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Такі планово-картографічні матеріали державне підприємство "Алуштинське лісове господарство" надало на стадії розгляду справи судом першої інстанції, за цими матеріалами спірні земельні ділянки перебувають в користуванні цього лісогосподарського підприємства, є відповідними ділянками лісового господарства. Частина 1 та 3 статті 57 Лісового кодексу України встановлює, що зміна цільового призначення земельних лісових ділянок з метою їх використання в цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земельних ділянок у власність або надання у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України; така зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями.
Стаття 152 Земельного кодексу України встановлює способи захисту прав на земельні ділянки, в тому числі землекористувач має право на визнання прав (пункт "а" частини 3).
Апеляційний господарський суд вважає, що визнання прав землекористування може мати місце у разі виникнення спору щодо його належності між особою, що вважає право порушеним, та іншою, яка претендує на відповідний титул, такий спосіб захисту прав може бути застосований при наявності спору про право.
Як слідує з справи та пояснень сторін, відповідачі не претендують на титул користування спірними земельними ділянками. А дії чи бездіяльність посадовців відповідачів на оформлення правовстановлюючих документів на право користування землею військовою частиною А4489 не свідчить про те, що відповідачі особисто претендують на користування цими земельними ділянками. Також рішення місцевої ради про фактичне користування військовою частиною меншою частиною земельних ділянок може бути оскаржено в встановленому порядку.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм матеріального та процесуального права, позов не підлягає задоволенню через відсутність спору про право користування на спірні земельні ділянки між позивачами та відповідачами, а окремі рішення місцевої ради, також як і бездіяльність її посадовців можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до законодавства.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу прокурора Феодосійської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 вересня 2012 року у справі № 5002-12/1391-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді З.Д. Маслова
Н.І. Сікорська
Розсилка:
1. військовий прокурор Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія, 98100)
2. Міністерство оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, Київ 1, 01001)
3. військова частина А4489 (вул. Федько, 38, Феодосія, 98107)
4. Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим (вул. Кечкеметська, 114, Сімферополь, 95038)
5. Лучистівська сільська рада (вул. Шосейна, 22, Лучисте, м. Алушта, 98530)
6. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Сімферополя (вул. Павленка, 9, Сімферополь, 95000)
7. державне підприємство "Алуштинське лісове господарство" (пров. Заводський, 6, Алушта, 98500)