24 грудня 2012 року Справа № 5002-16/2709-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Латиніна О.А.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор, Джавлах С.М., посвідчення №005801 від 25.09.12,
позивач, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим - Бондаренко О.І., довіреність №9-18/18 від 23.10.12,
відповідач, Привітненська сільська рада - не з'явився,
відповідач, споживче товариство "Легіон-2008" - Кравцов В.А., протокол №1 від 14.04.08,
третьої особи, публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" - Гудейчук І.В., довіреність № б/н від 19.07.12,
розглянувши апеляційну скаргу прокурора міста Алушти на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Білоус М.О.) від 23 жовтня 2012 року у справі № 5002-16/2709-2012
за позовом прокурора міста Алушти (вул. Леніна, 44, Алушта, 98500)
в особі Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81, Сімферополь, 95000)
до Привітненської сільської ради (вул. Леніна, 13, Привітне, м. Алушта, 98521)
споживчого товариства "Легіон-2008" (вул. Гавена, 111, кв. 59, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" (вул. Почайнинська, буд. 45, Київ 71, 04071)
про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку,
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено у позові про визнання недійсними рішення та державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с. 133-141 т. 2).
Рішення мотивовано тим, що на час відводу земельної ділянки не була визначена прибережна захисна смуга; відвід земельної ділянки здійснений без зміни категорії землі; відповідач є житлово-будівельним кооперативом, який має право на безоплатне отримання землі у власність для житлового будівництва; відвід земельної ділянки здійснений за погодженим проектом, в тому числі з органом земельних ресурсів; поважних причин для поновлення строку позовної давності судом не встановлено; прокурору було відомо про прийняття місцевою радою спірного рішення у травні 2009 року при розгляді іншої справи.
Прокурором міста Алушти подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення скасувати та позов задовольнити тому, що судове рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи та викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 2-5, 10-13 т. 3).
З відзиву відповідача на апеляційну скаргу вбачається, що споживче товариство "Легіон-2008" не погоджується з апеляційною скаргою з тих підстав, що фактичні розмір і межі прибережної захисної смуги в місті Алушта не були встановлені, сплив строк позовної давності для подачі позову про визнання недійсним рішення місцевої ради та державного акту на право власності на землю (а.с. 29-33 т. 3).
З відзиву позивача на апеляційну скаргу вбачається, що позивач згоден з апеляційною скаргою з тих підстав, що споживче товариство "Легіон-2008" не відповідає ознакам житлово-будівельного кооперативу, який має право на безоплатне отримання у власність землі; законом заборонено виділення у власність земельних ділянок у прибережних захисних смугах під забудову; наданий при погодженні проекту відводу земельної ділянки висновок головного санітарного лікаря визнаний незаконним та у подальшому відізваний; строк позовної давності не пропущений (а.с. 34-39 т. 3).
З відзиву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічного акціонерного товариства "Комерційний Банк "Стандарт", на апеляційну скаргу вбачається, що ця особа не погоджується з апеляційною скаргою з тих підстав, що прокурор без поважних причин пропустив строк позовної давності; водоохоронна зона в місті Алушта на час відведення землі не була встановлена; спірна земельна ділянка не відносилася до земель водного фонду (а.с. 65-69 т. 3).
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, позивач погодився з апеляційною скаргою, відповідач - споживче товариство "Легіон-2008" та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт", з апеляційною скаргою не погодилися з підстав, визначених у відзивах.
Привітненська сільська рада повторно не скористалася правом на участь в судовому засіданні її представника, про час та місце засідання сповіщена ухвалою суду, копія якої отримана 21 грудня 2012 року, що підтверджує поштове повідомлення. Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги, що явка сторін не визнана судом обов'язковою, у справі достатньо доказів для розгляду справи, ухвалив - розглянути справу без участі в судовому засіданні особи, що не з'явилася.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 50-52, 60-64, 82-119 т. 3) та встановив наступне.
23 вересня 2008 року Привітненською сільською радою прийняте рішення №32/6 (а.с. 24, 99 т. 1), яким:
пункт 1 - затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки у власність споживчого товариства "Легіон-2008" для будівництва об'єктів житлового призначення,
пункт 2 - надано споживчому товариству "Легіон-2008" у власність земельну ділянку за кадастровим №01 103 930 00: 01: 003: 0043 площею 5,000 га для будівництва об'єктів житлового призначення за рахунок пасовища,
пункти 3 та 4 - накладені обмеження: на частину земельної ділянки площею 0,5270 га - водоохоронна зона та прибережна смуга маленьких річок і водоймищ (стометрова захисна смуга Чорного моря), на всю земляну ділянку - дотримання режиму використання земель для охорони та санітарно-захисних зон (збереження зелених насаджень),
пункт 5 - віднесена земельна ділянка до земель житлової та громадської забудови, в тому числі землі, які зайняті 1 та 2-поверховими житловими забудовами,
пункт 6 - на споживче товариство "Легіон-2008" покладений обов'язок сплатити втрати сільськогосподарського виробництва, які пов'язані з вилученням сільськогосподарських угідь, в сумі 151.510,60 грн.,
пункт 7 - надати споживчому товариству "Легіон-2008" державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.
12 листопада 2008 року споживчому товариству "Легіон-2008" видано державний акт (серії ЯЖ №526887) на право власності на вказану земельну ділянку, здійснена державна реєстрація права власності на цю земельну ділянку за споживчим товариством "Легіон-2008" в Книзі записів реєстрації в державному реєстрі земель (а.с. 25, 100-102 т. 1, а.с. 110 т. 2).
17 вересня 2009 року рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим пункт 6 вказаного рішення сільської ради про відшкодування втрат сільськогосподарського призначення визнано таким, що не відповідає закону, 17 вересня 2009 року це судове рішення в апеляційному порядку залишено без змін, 03 жовтня 2012 року вказані судові рішення залишені без змін в касаційному порядку (а.с. 124-126 т. 2). 23 вересня 2010 року рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим по справі №2-4/2609-2009 в позові про стягнення вказаних втрат відмовлено, це судове рішення в апеляційному та касаційному порядку не переглядалося (а.с. 114-116, 130-132 т. 1).
07 грудня 2010 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк "Стандарт" (кредитодавець та іпотекоодержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бона-Бона" був укладений кредитний договір №14КЛ1210, до якого за згодою сторін вносилися зміни (а.с. 87-119 т. 3). Позичальник має борг за цим договором в загальній сумі 1.992.748,86 грн. станом на 01 грудня 2012 року. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника 08 грудня 2010 року між вказаною банківською установою та споживчим товариством "Легіон-2008" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №01-І-14/КЛ-1210, предметом іпотеки є вказана вище земельна ділянка (а.с. 38-47, 76-83 т. 1), до договору іпотеки за згодою сторін були внесені зміни (а.с. 84-85 т. 1).
З вказаного проекту землеустрою вбачається (а.с. 6-24 т. 1, а.с. 55-109 т. 2), що він був погоджений з певними установами, в тому числі 21 серпня 2008 року головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим М.Т. Кровяковою наданий висновок №51 про придатність земельної ділянки для будівництва (а.с. 12 т. 1).
Однак такі дії вказаного посадовця визнані спеціально створеною комісією одноразовим грубим порушенням трудових зобов'язань, у зв'язку з чим вона звільнена з роботи по пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України. 26 травня 2011 року було прийнято та набрало законну силу рішення Апеляційного суду міста Києва по справі №22-2690/5995/2011 року, яким Кровякової М.Т. відмовлено в позові про поновлення на роботі (а.с. 26-28 т. 1).
Крім того, вказаним судовим рішенням встановлено, що 13 січня 2011 року головним державним санітарним лікарем Автономної Республіки Крим Пеньковською Н.О. був задоволений протест заступника прокурора Автономної Республіки Крим та відізваний наданий раніше головним санітарним лікарем Кровяковою М.Т. висновок.
Разом з тим, на вказаний проект землеустрою 18 вересня 2008 року був наданий позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації (а.с. 23 т. 1).
Відповідно до частини 1 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статті 61 та 62 Земельного кодексу України (Закон України №2768-III від 25 жовтня 2001 року) регулювали на час прийняття спірного рішення місцевою радою та на час видачі державного акту і регулюють на даний час обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах (стаття 61) та уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах (стаття 62).
Так, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах заборонялося на час прийняття спірного рішення місцевою радою та на час видачі державного акту і забороняється на даний час будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів (пункт "г" частини 2 статті 61). Однак стаття 61 Земельного кодексу України не може бути застосована тому, що спірна земельна ділянка не знаходиться уздовж річок, навколо водойм та на островах.
Стаття 62 Земельного кодексу України станом на час прийняття спірного рішення місцевою радою та на час видачі державного акту також передбачала обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах. Так, було заборонено: влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод; влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу; влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів; застосування сильнодіючих пестицидів.
Інших заборон використання земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж морів на час прийняття спірного рішення місцевої ради та надання державного акту на право власності на земельну ділянку вказана норма Земельного кодексу України не передбачала.
05 січня 2011 року був опублікований в газеті "Голос України" №1 та набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Водного і Земельного кодексів України щодо прибережних захисних смуг" від 02 грудня 2010 року №2740-VI, яким стаття 62 Земельного кодексу України була доповнена частиною третьою такого змісту: "3. У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних".
Також вказаним Законом України №2740-VI були внесені зміни до Водного кодексу України, зокрема, частина 1 статті 90 викладена у новій редакції, за якою прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд; ця стаття доповнена частиною третьою такого змісту: "У межах пляжної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних".
Таким чином, законодавче заборонено у прибережній захисній смузі уздовж морів будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних) лише з 05 січня 2011 року тоді, як спірне рішення місцева рада прийняла 03 вересня 2008 року, державний акт виданий 12 листопада 2008 року. Отже, на час прийняття місцевою радою рішення про відвід земельної ділянки під будівництво не гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд не існувало вказаної вище заборони. А тому доводи прокурора та позивача про заборону на час прийняття спірного рішення на використання земельних ділянок у прибережній захисній смузі уздовж морів для будівництва об'єктів житлового призначення не засновані на законі та апеляційним господарським судом не приймаються до уваги.
Також не засновані на законі доводи прокурора та позивача про те, що спірне рішення місцевої ради суперечить законодавчій забороні на перебування у приватній власності земельних ділянок в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення. Частина 3 статті 83 Земельного кодексу України (на час прийняття спірного рішення місцевою радою та на час видачі державного акту) передбачала, що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо); б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту; в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом; г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом; ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом; д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування. Цей перелік є вичерпним.
На даний час цей перелік доповнений пунктом "е", за яким у приватну власність не можна передавати земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів. Таке доповнення переліку було здійснено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення у сфері навколишнього середовища" №1708-VI від 05 листопада 2009 року, який набрав чинності та був опублікований в газеті "Голос України" 08 грудня 2009 року N232, тобто після прийняття спірного рішення та надання державного акту.
З проекту землеустрою на відвід земельної ділянки (а.с. 6-24 т. 1) слідує, що земельна ділянка, яка відведена споживчому товариству "Легіон-2008" у власність під забудову, мала до цього категорію землі сільськогосподарського призначення (пасовища), тобто ця земельна ділянка не мала категорії землі водного фонду. А тому посилання прокурора та позивача, що ця земельна ділянка мала категорію землі водного фонду не підтверджена належними доказами.
Відповідно до оскаржуваного рішення земельна ділянка передана у власність споживчому товариству "Легіон-2008" у відповідності до статті 41 Земельного кодексу України.
Згідно зі статтею 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
У статті 2 Закону України "Про кооперацію" №1087-IV від 10 липня 2003 року (із змінами і доповненнями) про визначення термінів та наказі Держкомстату № 97 від 28 травня 2004 року, який визначає перелік організаційно-правових форм юридичних осіб, підприємств, установ та організацій, відсутня організаційно-правова форма кооперативу як "житлово-будівельний", натомість п. 3.3.4 визначено, що споживчий кооператив (споживче товариство) це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та (або) юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.
Частиною 2 статті 6 цього Закону визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Статтею 7 вказаного Закону регулюється порядок створення кооперативу, а стаття 8 встановлює перелік даних, які повинен містити статут кооперативу.
У статті 22 цього Закону зазначається, що земля кооперативу складається із земельних ділянок, наданих йому в оренду або придбаних ним у власність. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність із земель державної або комунальної власності відповідно до закону.
Також стаття 23 цього Закону не обмежує право на зайняття житлово-будівельною діяльністю споживчого кооперативу (споживчого товариства).
Відповідно до статті 94 Господарського кодексу України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально - побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові, тощо).
Таким чином, можливість отримання безоплатно у власність земельну ділянку в порядку, визначеному статтею 41 Земельного кодексу України, мають право кооперативи, визначені законодавцем не за типом, а за напрямком діяльності.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо та як наслідок й мати певні права, закріплені у статті 41 Земельного кодексу України.
Згідно з статутом споживче товариство "Легіон-2008" створено внаслідок об'єднання громадян для ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану, задоволення споживчих потреб його членів у придбанні, будівництві та експлуатації житлових будинків (а.с. 15-21 т. 1).
Таким чином, споживче товариство "Легіон-2008" мало право на отримання безоплатно у власність земельну ділянку у порядку, визначеному статтею 41 Земельного кодексу України та, як наслідок, Привітненська сільська рада прийняла рішення відповідно до норм діючого законодавства.
Отже, твердження прокурора про те, що споживче товариство "Легіон-2008" не є житлово-будівельним кооперативом та не має права на отримання у власність земельної ділянки під житлову забудову спростовується вищенаведеним.
Крім того, з відповіді Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року, адресовану на ім'я начальника Алуштинського міського управління земельних ресурсів, вбачається можливість отримання споживчим товариством "Легіон-2008" безоплатно у власність земельної ділянки відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України на підставі рішення Привітненської сільської ради. Вказана відповідь передувала прийняттю радою спірного рішення 23 вересня 2008 року.
Також не можуть бути прийняті до уваги доводи прокурора та позивача про те, що наданий висновок головного санітарного лікаря, яким був погоджений проект відводу земельної ділянки, був в подальшому відізваний як незаконний, та це є підставою для визнання недійсним рішення місцевої ради та державного акту з наступного.
Станом на час прийняття 23 вересня 2008 року рішення про затвердження проекту відводу земельної ділянки та станом на час видачі 12 листопада 2008 року державного акту на право власності земельною ділянкою висновок головного санітарного лікаря №51 від 21 серпня 2008 року існував та не був відізваний, а тому місцева рада не мала законних прав на відмову у затвердженні проекту відводу і, як слідство, у наданні земельної ділянки у власність.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що прокурору було відомо про прийняття місцевою радою спірного рішення ще у травні 2009 року тому, що прокурор приймав участь у розгляді іншої справи №2-4/2609-2009 про відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва (а.с. 37-39 т. 2).
Однак ці обставини для вирішення питання про позовну давність значення не мають, оскільки відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а, як встановлено, цивільні права позивача по даній справі відповідачі не порушили, тому позовна давність не підлягає застосуванню, в тому числі за заявою сторони.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, місцевим господарським судом рішення прийнято без порушень норм процесуального та матеріального права, при повному з'ясуванні обставин справи, позов задоволенню не підлягає. Підстав для скасування (зміни) судового рішення не має.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу прокурора міста Алушти залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2012 року у справі № 5002-16/2709-2012 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.А.Латинін
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. прокурор міста Алушти (вул. Леніна, 44, Алушта, 98500)
2. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81, Сімферополь, 95000)
3. Привітненська сільська рада (вул. Леніна, 13, Привітне, м. Алушта, 98521)
4. споживче товариство "Легіон-2008" (вул. Гавена, 111, кв. 59, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)
5. публічне акціонерне товариство "Комерційний Банк "Стандарт" (вул. Почайнинська, буд. 45, Київ 71, 04071)
6. прокурор міста Севастополя