ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2012 року 10:43 № 2а-15985/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді: Маруліна Л.О., при секретарі судового засідання Шередько А.В. вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві
про визнання протиправними та скасування наказу №609 о/с від 06.11.2012 в частині, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
за участю:
Позивача: ОСОБА_1
Представника відповідача 1: Старостенка О.О.,
Представника відповідача 2: Кухаревської Н.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі №2а-15985/12/2670 за позовом ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі також -Відповідач 1, ГУ МВС України в м. Києві), Дніпровського районного управління ГУ МВС України в м. Києві (далі також -Відповідач 2, Дніпровське РУ ГУ МВС України в м. Києві), в якому Позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 609 о/с від 06.11.2012 року о/с в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «ж»п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 06 листопада 2012 року.
- стягнути з Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2012 року.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.12.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 20.12.2012р.
Позивачем в судовому засіданні 14.12.2012 р. позовні вимоги підтримано в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог посилається на недотримання Відповідачами вимог Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ під час розгляду його рапорту про звільнення та рапортів про відкликання рапорту про звільнення.
Відповідачі проти позову заперечують, зазначають, що на підставі поданого Позивачем рапорту прийнято наказ про його звільнення з дотриманням вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Окружним адміністративним судом міста Києва, встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу Головного управління МВС України у м. Києві від 30.07.1993 р. №330 проходив службу в органах внутрішніх справ.
05.11.2012 р. Позивачем подано керівництву ГУ МВС України в м. Києві рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, в зв'язку з ненормованим робочим днем.
05.11.2012 р. начальником Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві внесено на ім'я начальника ГУ МВС України в м. Києві подання про звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві підполковника міліції ОСОБА_1 згідно пп. «ж»(за власним бажанням) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
06.11.2012 року Позивачем подано керівництву ГУ МВС України в м. Києві рапорт, який зареєстровано в Управлінні документального забезпечення ГУ МВС України в м. Києві 06.11.2012 р. №М-5780, з проханням не займатись рапортом від 05.11.2012 р. про звільнення, оскільки рішення прийнято передчасно та необдумано.
Другий примірник рапорту від 06.11.2012 р. з проханням не займатись рапортом від 05.11.2012 р. про звільнення, оскільки рішення прийнято передчасно та необдумано, Позивачем надіслано поштовим зв'язком з повідомленням про вручення, який відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано уповноваженою особою ГУ МВС України в м. Києві 07.11.2012 р. та зареєстровано Управлінні документального забезпечення ГУ МВС України в м. Києві 07.11.2012 р. №М-5780/1.
Відповідно до витягу з наказу від 06.11.2012 р. №609 о/с підполковника ОСОБА_1 звільнено 06.11.2012 року з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «ж»(за власним бажанням) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
07.11.2012 р. Позивачем отримано трудову книжку та витяг з наказу від 06.11.2012 р. №609 о/с про звільнення з органів внутрішніх справ.
Листом від 03.12.2012 р. №14/М-5780 Позивача повідомлено про відсутність підстав для задоволення рапортів від 06.11.2012 р. з проханням не розглядати попередній рапорт про звільнення з органів внутрішніх справ, оскільки наказ від 06.11.2012 р. №609 о/с про звільнення видано до надходження рапортів від 06.11.2012 р.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114 (із змінами і доповненнями) (далі також -Положення №114), це Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.
До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.
Абзацом п'ятим пункту 8 Положення №114 передбачено, що дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться:
за станом здоров'я - відповідно до висновків військово-лікарської комісії;
у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі;
за власним бажанням - при наявності причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства, відомства (організації, установи);
за службовою невідповідністю;
у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду або рішенням суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення;
через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку;
у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням (пункт 10 Положення №114).
Згідно з пп. а) п. 62 Положення №114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу»для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків (пп. ж) п. 64 Положення №114).
Відповідно до п. 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Судом встановлено, що 05.11.2012 року Позивачем подано рапорт про звільнення за особистим проханням (за власним бажанням), а наказом від 06.11.2012 р. №609 о/с його звільнено зі служби без врахування поданих рапортів від 06.11.2012 року з проханням не розглядати рапорт від 05.11.2012 р. про звільнення. Така поведінка Відповідачів суперечить вимогам пункту 68 Положення №114, оскільки за його змістом до закінчення трьохмісячного строку попередження згадані особи мають право відкликати поданий рапорт, якщо сторони не домовилися про звільнення у більш короткий строк.
Відповідачем 1 не доведено суду, що сторони домовились про звільнення Позивача у більш короткий строк.
Таким чином, наказ в частині звільнення Позивача з органів внутрішніх справ є протиправним.
Крім того, Верховним Судом України висловлено правову позицію у зазначеній категорії справ, зокрема, у постановах від 5 грудня 2011 року (№ 21-236а11), 29 травня 2012 року (№ 21-122а12).
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (пункти 1-10).
На думку суду, наказ ГУ МВС України в м. Києві від 05.11.2012 р. № 609 о/с в частині звільнення Позивача з органів внутрішні з справ видано необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття оскаржуваного наказу, в тому числі рапортів від 06.11.2012 р. щодо відкликання рапорту від 05.11.2012 р. про звільнення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти позову, не виконано обов'язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про звільнення Позивача та не надано достатніх доказів в обґрунтування такої правомірності.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 165 КАС України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З огляду на викладене, задоволенню підлягають вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління МВС України в м. Києві від 06.11.2012 року №609 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві підполковника міліції ОСОБА_1 згідно пп. «ж»(за власним бажанням) п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до абзацу першого пункту 24 Положення №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.
З таких обставин, порушене право Позивача підлягає відновленню шляхом поновлення судом підполковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві, шляхом видання відповідного наказу на підставі рішення суду.
Відповідно підлягає задоволенню позовна щодо стягнення з Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2012 року по день фактичного поновлення на службі. При цьому суд зазначає, що розрахунок середнього заробітку здійснюється на підставі «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 та з урахуванням кількості робочих днів за відповідний період.
Згідно з частиною першою статті першої статті 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць (пункт 2); поновлення на посаді у відносинах публічної служби (пункт 3).
Отже, постанову суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві з 06.11.2012 р. та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за місяць -допустити до негайного виконання.
Відтак, ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 161-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві № 609 о/с від 06.11.2012 року о/с в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) згідно з пп. «ж»п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
3. Поновити підполковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві з 06 листопада 2012 року.
4. Стягнути з Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 листопада 2012 року по день фактичного поновлення на службі.
5. В решті позовних вимог відмовити.
6. Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 на службі в органах внутрішніх справ України на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку 4-го територіального відділу міліції Дніпровського районного управління з 06 листопада 2012 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах стягнення за місяць.
Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили.
Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя Маруліна Л.О.