Копія
Іменем України
Справа № 2а-15873/11/0170/24
09.10.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Бондаренко К.С.
за участю сторін:
представник позивача, Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурортеплоенерго"- М'ягкий Олексій Павлович, довіреність № 1419 від 08.10.12
відповідач, Державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Макарова Юлія Олегівна - посвідчення № 993- ,
представник відповідача, Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим- Макарова Юлія Олегівна, довіреність № 03/9684-7 від 13.06.12
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурортеплоенерго" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю.) від 24.02.2012 у справі № 2а-15873/11/0170/24
за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурортеплоенерго" (вул. Блюхера, 4, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98604)
до Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Макарової Ю.О. (АДРЕСА_1)
Відділу Державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Яна Булевського, 1 а, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання незаконною та скасування постанови від 20.10.2011 року,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 у задоволенні адміністративного позову позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурорттеплоенерго" до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Макарової Ю.О. про визнання незаконною та скасування постанови від 20.10.2011 -відмовлено.
На зазначене судове рішення від Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурорттеплоенерго" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи Комунальне підприємство Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим «Ялтакурорттеплоенерго»(далі-позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим, Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Макарової Ю.О. про визнання незаконною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 20.10.2011 про накладення арешту на грошові кошти на суму 7347368,05 грн., які належать Комунальному підприємству Ялтинської міської ради «Ялтакурорттеплоенерго», що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26032300155600 у філії Кримського Республіканського управління ПАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ЗКПО 09324508.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що постанова Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про арешт грошових коштів боржника від 20.10.2011 прийнята відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», в рамках повноважень державного виконавця та не є порушенням використання коштів на спеціальних рахунках юридичних осіб.
Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
Позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Як вбачається з матеріалів справи 20.10.2011 постановою Відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим про арешт грошових коштів боржника в рамках примусового виконання звідного виконавчого провадження №2 з примусового виконання наказів Господарського суду Автономної Республіки Крим: від 23.01.2006 №2-9/959-2006 про стягнення боргу в розмірі 985056,64 грн., від 02.07.2001 №2-15/7722-2007 про стягнення заборгованості в сумі 286148,09 грн., від 19.04.2005 № 2-19/5554-2005 про стягнення заборгованості в сумі 538617,47 грн., від 24.10.2008 № 2-18/8002-2008 про стягнення заборгованості в сумі 1212118,97 грн., від 19.11.2007 № 2-15/12412-2007 про стягнення заборгованості в сумі 2511923,35 грн., від 04.12.2009 №2-23/5395-2009 про стягнення заборгованості в сумі 589657,62 грн., виконавчого листа Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2011№ 2-3573/2010 про стягнення боргу в сумі 17571,00 грн., виконавчого листа Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.03.2011№ 2а-374/10/10/0170 про стягнення боргу в сумі 537983,81 грн., постанов відділу державної виконавчої служби Ялтинського міського управління юстиції від 20.12.2010 про стягнення виконавчого збору в розмірі 612352,21 грн., від 29.07.2011про стягнення розходів, пов'язаних із проведенням виконавчих дій в сумі 300,00 грн., від 02.06.2011 про стягнення виконавчого збору в розмірі 1757,10 грн., від 02.06.2011 про стягнення витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій в розмірі 17,41 грн., від 29.07.2011 про стягнення виконавчого збору в розмірі 53798,38 грн., від 02.06.2011 про стягнення витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій в розмірі 66,00 грн. накладений арешт на грошові кошти на загальну суму 7347368,05 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках позивача у філії КРАТ «Ощадбанк»міста Сімферополя.
Заявником апеляційної скарги не враховано, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей, що повністю узгоджується з приписами пункту 6 частини третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" .
Слід зазначити, що частиною другою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 52 Закону України «Про виконавче провадження»).
Заявником апеляційної скарги не враховано, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача, що повнстю узгоджується з приписами частини третьої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно частини четвертої статті 65 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Судова колегія звертає увагу на те, що зазначеною нормою встановлене лише одне виключення щодо права державного виконавця накладати арешт на грошові кошти боржника в банківських установах. Так, згідно пунтку 5 зазначенної статті не підлягають стягненню в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
Зазначене відповідає положенням статті 59 Закону України „Про банки та банківську діяльність", згідно з якою арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.
Неспроможними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі на положення постанови Кабінету Міністрів України №1082 від 03.12.2008 „Питання удосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ", оскільки вони стосуються лише обов'язкового відкриття теплопідприємствами відповідних рахунків в банківських установах та порядку проведення розрахунків за спожитий газ та є обов'язковими лише для банківських установ та їх клієнтів- підприємств теплопостачання.
Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.
Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.
Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурортеплоенерго" залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2012 у справі № 2а-15873/11/0170/24 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 15 жовтня 2012 р.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.М. Іщенко