"01" листопада 2012 р.справа № 2а/0470/1731/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Семененка Я.В.
суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю
при секретарі судового засідання: Пасічника Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі 2а/0470/1731/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій у сумі 5227, 67 грн., -
Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до суду з позовом в якому просило зобов'язати відповідача вчинити певні дії по підписанню актів щомісячної звірки особових справ потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відносно громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та відповідно прийняти та узгодити загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та відшкодувати витрати понесені УПФ України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу у зв'язку із виплатою пенсій, сплачених особам, яким призначено пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах на території країн колишнього СРСР за період з 01.09.2011 року по 01.12.2011 року в розмірі 5227, 67 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порушення вимог ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», безпідставно відмовляється від відшкодування вказаних витрат.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного від 16 лютого 2012 року у адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області задоволено частково, а саме: відшкодувати витрати, понесені позивачем у зв'язку із виплатою пенсій, сплачених особам, яким призначено пенсії по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на підприємствах розташованих на території країн колишнього СРСР за період з 01.09.2011 р. по 01.12.2011 року в розмірі 5227, 67 грн.. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.
З заявленого позову та доданих документів, зокрема Актів звірки, вбачається, що управлінням ПФУ порушено питання про стягнення з Фонду у судовому порядку витрат на доставку та виплату пенсій особам, яким виплачуються пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які отримали травму на підприємствах, розташованих на території країн колишнього СРСР.
По суті заявлених вимог суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Статтею 4 вказаного Закону визначено види загальнообов'язкового державного соціального страхування до яких віднесено: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відповідно до ст..12 Закону спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду.
За пенсійним страхуванням згідно з пунктом 1 статті 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105-XIV, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1105-XIV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ -відшкодувати останньому витрати, є Фонд.
З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами управління ПФУ про обов'язок Фонду відшкодувати витрати, які пов'язані з виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у справі № 2а/0470/1731/12 -без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку передбаченому ст..212 КАС України.
(Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2012р.).
Головуючий: Я.В. Семененко
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк