04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" грудня 2012 р. Справа№ 5011-13/11908-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Алданової С.О.
Пашкіної С.А.
при секретарі судового засідання Мурашко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат»
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року
у справі №5011-13/11908-2012 (суддя: Курдельчук І.Д.)
за позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»
у формі товариства з обмеженою відповідальністю
до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат»
про стягнення 197 194,90 грн., -
У серпні 2012 року Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком» у формі ТОВ (далі - позивач) подало до господарського суду міста Києва позов до ТОВ «Торговий Дім - «Фрегат» (далі - відповідач) про стягнення 197 194,90 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у відповідача заборгованості перед ним згідно договору купівлі-продажу (на умовах відстрочки платежу) від 02.02.2010 року №4024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ «Торговий Дім - «Фрегат» на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком» у формі ТОВ 197 194,90 грн. заборгованості та 3943,90 грн. судового збору. При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов до висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за договором купівлі-продажу (на умовах відстрочки платежу) від 02.02.2010 року №4024.
Не погодившись із прийнятим рішенням, ТОВ «Торговий Дім - «Фрегат» подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012 та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі договору від 02.02.2010 року №4024, який припинив свою дію, а між сторонами спору укладено новий договір купівлі-продажу від 29.12.2010 року №5241 з протоколом розбіжностей до нього, відповідно до п. 4.3 якого оплата відповідачем за отриманий від позивача товар здійснюється не пізніше 5 днів з моменту реалізації такого товару кінцевим споживачам. Скаржник стверджує, що товар на суму позову у даній справі ще не реалізовано, а тому строк оплати за нього не настав.
Крім цього, на переконання відповідача, судом порушено вимоги ст. 77 господарського процесуального кодексу України, оскільки суд першої інстанції прийняв спірне рішення в першому судовому засіданні без участі представників відповідача.
У своєму відзиві позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає спірне судове рішення законним та обґрунтованим, просить суд залишити його без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 року у складі колегії суддів: Мальченко А.О. - головуючий, суддів Пашкіної С.А., Руденко М.А., апеляційну скаргу ТОВ «Торговий Дім - «Фрегат» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 17.12.2012 року.
Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року склад колегії суддів у справі №5011-13/11908-2012 змінено на наступний: головуючий суддя Коршун Н.М., судді Пашкіна С.А., Алданова С.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2012 року справу №5011-13/11908-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Коршун Н.М., судді Пашкіна С.А., Алданова С.О.
Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 02.02.2010 року між Спільним українсько-німецьким підприємством «Марком» у формі ТОВ (продавець) та ТОВ «Торговий Дім - «Фрегат» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №4024 (на умовах відстрочки платежу), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язувався продати у власність відповідача за його заявками товари народного споживання належної якості - в подальшому товар, а покупець зобов'язувався купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.
Відповідно до п. 1.2. договору конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.2. договору передбачено, що загальна сума договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані в накладних.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 984 703,14 грн., що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 36-243). Вказані накладні підписані представниками сторін без зауважень або застережень, містять відтиски печаток сторін.
Також, відповідачем було повернуто товар позивачу на загальну суму 216 724,68 грн., що підтверджується накладними на повернення товару (т. 1, а.с. 244-299). Вказані накладні підписані представниками сторін без зауважень або застережень, містять відтиски печаток сторін.
Згідно п. 4.3 договору відповідач зобов'язався здійснювати оплату на поточний рахунок позивача в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 30 діб від дати приймання товару.
З довідки банківської установи про стан розрахунків відповідача з позивачем вбачається, що відповідач перерахував позивачеві за отриманий товар грошові кошти у загальній сумі 570 783,56 грн.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар за вирахуванням повернутого товару складає 197 194,90 грн. (984 703,14 грн. - 216 724,68 грн. - 570 783,56 грн.).
Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення на підставі договору від 02.02.2010 року №4024, який припинив свою дію, а між сторонами спору укладено новий договір купівлі-продажу від 29.12.2010 року №5241 з протоколом розбіжностей до нього, відповідно до п. 4.3 якого оплата відповідачем за отриманий від позивача товар здійснюється не пізніше 5 днів з моменту реалізації такого товару кінцевим споживачам. Отже, на думку скаржника, товар на суму позову у даній справі ще не реалізовано, а тому строк оплати за нього не настав.
Колегією суддів такі посилання відповідача відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.
Стаття 654 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
На підтвердження вказаних вище доводів відповідач надав суду копію договору купівлі-продажу від 29.12.2010 року №5241. Однак, як встановлено колегією суддів, копія цього договору складається з двох сторінок (друга сторінка містить відтиск печатки позивача), складених різними мовами (перша сторінка - українською, друга - російською), з порушенням порядку нумерації пунктів, дублюванням пунктів, різними прізвищами підписана від позивача в преамбулі договору та в частині реквізитів та підписів сторін, різними шрифтами тощо.
Відтак, колегія суддів дійшла до висновку про те, що скаржником подано суду дві сторінки від різних договорів, які могли укладатись між сторонами спору, а тому такий договір не може бути належним доказом у справі з урахуванням положень ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що наданий відповідачем примірник договору купівлі-продажу від 29.12.2010 року №5241 не є належним доказом, то і протокол розбіжностей до цього договору також не може бути прийнятий судом в якості документу, що має властивості доказу.
Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього товар в повному обсязі, а тому висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 197 194,90 грн. боргу колегія суддів вважає законним та обґрунтованим.
Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції порушено вимоги ст. 77 господарського процесуального кодексу України, оскільки місцевий господарський суд прийняв спірне рішення в першому судовому засіданні без участі представників відповідача, колегією суддів відхиляються, з огляду на наступне.
Судовою колегією встановлено, що відповідач належним чином та своєчасно був повідомлений судом першої інстанції про день, час та місце судового засідання по розгляду даної справи, про що свідчить письмове повідомлення за № 19908031 (Том І, а.с. 313).
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність поважних причин неявки представника відповідача на судове засідання місцевого господарського суду.
Окрім того, застосування приписів ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, як наслідок, відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов'язком. Питання відкладення розгляду справи вирішується господарським судом окремо в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.
При цьому, слід враховувати позицію Вищого арбітражного суду України, викладену у пп. 3.6 роз'яснення від 18.09.1997 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», а саме те, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім - «Фрегат» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2012 року у справі №5011-13/11908-2012 залишити без змін.
3. Справу №5011-13/11908-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Алданова С.О.
Пашкіна С.А.