04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" грудня 2012 р. Справа№ 5028/7/54/2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Баранця О.М.
Пашкіної С.А.
при секретарі Царук І. О.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 12 від 01.12.2012, ОСОБА_3
від відповідача: Молчанов Д. Ю. - представник за довіреністю від 05.10.2012
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська»
на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012
у справі № 5028/7/54/2012 (суддя Скорик Н. О.)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська»
про стягнення 38 307,50 грн.
Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 34 825 грн. за виконані за договором № 5 від 15.05.2012, але неоплачені роботи та штрафу в сумі 3 482,50 грн.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012, повний текст якого підписаний 19.10.2012, у справі № 5028/7/54/2012 позов задоволено повністю.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем за умовами спірного договору робіт.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012 у справі № 5028/7/54/2012 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю ««Агрофірма «Краснянська» посилається на те, що при винесенні спірного рішення судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що за умовами спірного договору позивач мав виконати для відповідача роботи по оранці, культивації та боронуванню землі, в той час як роботи, плата за які є предметом даного позову, є роботами по дискуванню землі, завдання на виконання яких відповідачем позивачу не надавалась, а отже, у відповідача не виник обов'язок оплачувати зазначені роботи.
Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили залишити її без задоволення, а оспорюване рішення суду першої інстанції - без змін.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.
15.05.2012 позивач та відповідач уклали договір № 5 (далі Договір), предметом якого є виконання позивачем сільськогосподарських робіт.
Пунктом 2.1 Договору сторонами погоджено, що позивач зобов'язаний в термін з 15.05.2012 по 30.05.2012 провести роботи по оранці та по боронуванню землі відповідача на площі 300 га.
Пунктом 6.3 Договору сторони визначили, що об'єм робіт і термін їх виконання, зазначений в п. 2.1, є орієнтовним, а фактичні - відображені в Актах приймання - передачі робіт.
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач виконав роботи по дискуванню землі в кількості 295 га на загальну суму 39 825 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту приймання-передачі робіт № 5/05 від 27.05.2012 (а.с. 9). Зазначений акт підписаний сторонами без зауважень та засвідчений їхніми печатками.
Зі змісту зазначеного Акту слідує, що вказані в ньому роботи виконані позивачем саме за Договором (п. 2 Акту).
Водночас зі змісту п. 2.2 Договору слідує, що його умовами регулюються і відносини сторін, які виникають з надання позивачем відповідачу послуг по дискуванню землі, а у пункті 3.1 Договору сторони погодили вартість робіт по дискуванню.
За таких обставин, посилання відповідача на те, що за умовами Договору завдання на виконання позивачем робіт по дискуванню землі, плата за які є предметом даного позову, відповідачем позивачу не надавалось, а отже, у відповідача не виник обов'язок оплачувати зазначені роботи, до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що спростовуються матеріалами справи.
Згідно з п. 3.4 Договору оплата проводиться поетапно наступним чином: відповідач робить передоплату за перші 10 га в розмірі 13 500 грн. до 16.05.2012, а решта оплати проводиться як передоплата згідно виставлених рахунків не пізніше 2-х календарних днів з дати їх отримання та підписання Акту (актів) за фактично виконаний об'єм робіт.
Як слідує з наявної в матеріалах справи виписки за банківського рахунку позивача (а.с. 12), в рахунок оплати робіт за Договором відповідачем 18.05.2012 перераховано 5 000 грн.
Отже, неоплаченими залишились роботи на загальну суму 34 825 грн. (39 825-5 000), наслідком чого і стало звернення позивача до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив в повному обсязі, з чим колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором підряду.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про незгоду відповідача як з фактом виконання позивачем спірних робіт, так і з їх обсягами, вартістю та якістю.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем за Договором робіт на суму 34 825 грн., тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення основного боргу. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін
Щодо вимог про стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 482,50 грн. слід зазначити таке.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі і сплата неустойки.
Відповідно до п. 4.2 Договору, в разі невиконання або неналежного виконання сторонами умов Договору, в тому числі і грошових зобов'язань, винна сторона повинна сплатити штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості.
Враховуючи порушення відповідачем свого договірного обов'язку по оплаті виконаних позивачем за Договором робіт, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 3 482,50 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012 у справі № 5028/7/54/2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська».
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Краснянська» на рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012 у справі № 5028/7/54/2012 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 16.10.2012 у справі №5028/7/54/2012 залишити без змін.
3. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи №5028/7/54/2012.
Повний текст постанови складено: 21.12.2012
Головуючий суддя Калатай Н.Ф.
Судді Баранець О.М.
Пашкіна С.А.