"21" березня 2012 р. Справа № 13/25/5022-1120/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіБожок В.С.,
суддівКостенко Т.Ф., Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скаргиБзовицької сільської ради, с. Бзовиця, Тернопільська обл.
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року
у справі господарського суду Тернопільської області
за позовомЗборівського районного споживчого товариства, м. Зборів, Тернопільська обл.
до Бзовицької сільської ради, с. Бзовиця, Тернопільська обл.
провизнання в порядку набувальної давності права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівського району, загальною площею 197, 1 кв. м.
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився
Зборівське районне споживче товариство звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Бзовицької сільської ради про визнання в порядку набувальної давності права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця, Зборівського району, загальною площею 197, 1 кв.м.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 26.08.2011 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року позовні вимоги було задоволено: визнано за Зборівським районним споживчим товариством в порядку набувальної давності право власності на будівлю магазину загальною площею 197,1 кв.м. за адресою: вул. Головна, 3 с. Бзовиця Зборівського району Тернопільської області.
Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Бзовицька сільська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
21.03.2012 року від Зборівського районного споживчого товариства надійшла телеграма, в якій позивач просив судові акти попередніх інстанцій залишити без змін.
Позивача та відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак вони не скористались передбаченим процесуальним законом правом на участь в розгляді справи касаційною інстанцією.
Приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів -скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Задовольняючи позовні вимоги господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно довідки Зборівського районного споживчого товариства № 27 від 13.07.2011 року останнє з 1990 року обліковує на балансі будівлю магазину по вул. Головна, 3 с. Бзовиця Зборівського району, початкова балансова вартість якої складала 67743 грн., залишкова станом на 01.07.2011року -36817 грн. Наведене свідчить про те, що будівля магазину в с. Бзовиця Зборівського району більше десяти років перебуває у володінні Зборівського районного споживчого товариства.
21.04.2003 року Бзовицька сільська рада звернулась до Зборівського районного споживчого товариства із заявою про надання дозволу на вселення в приміщення магазину "Промтовари" в с. Бзовиця на умовах оренди терміном на 10 років.
28.04.2003 року Зборівським районним споживчим товариством та Бзовицькою сільською радою укладено договір № 23, відповідно до умов якого приміщення магазину "Промтовари" в с. Бзовиця передано в оренду для приміщення сільської ради терміном на один рік.
Рішенням Зборівського районного суду від 06.08.2008 року за заявою Бзовицької сільської ради будівлю по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця було передано у власність територіальної громади Бзовицької сільської ради як безхазяйне майно.
Ухвалою Зборівського районного суду від 25.11.2008 року за результатами розгляду заяви Зборівського районного споживчого товариства про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Зборівського районного суду від 06.08.2008 року вказане судове рішення було скасовано, а ухвалою суду від 01.12.2008 року заяву Бзовицької сільської ради про визнання безхазяйним приміщення, що знаходиться в с. Бзовиця по вул. Головна, 3, і передачу його у власність територіальній громаді - залишено без розгляду.
Крім того, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що згідно повідомлення Зборівського районного бюро технічної інвентаризації право власності за Бзовицькою сільською радою на будівлю магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця на підставі ухвали Зборівського районного суду від 25.11.2008 року було скасовано.
Рішенням Бзовицької сільської ради № 99 від 12.07.2009 року прийнятим за результатами розгляду клопотання Зборівського районного споживчого товариства, останньому було відмовлено у визнанні права власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця Зборівського району.
З урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.
Предметом спору у даній справі є визнання в порядку набувальної давності права власності на нерухоме майно, а отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, що діяли на час виникнення спірних правовідносин з урахуванням діючих правових норм.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Частина 1 ст. 328 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
З матеріалів справи вбачається, що Зборівське районне споживче товариство просить визнати в порядку набувальної давності право власності на будівлю магазину по вул. Головна, 3, с. Бзовиця, Зборівського району, загальною площею 197, 1 кв. м.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Зборівське районне споживче товариство з 1990 року обліковує на балансі будівлю магазину по вул. Головна, 3 в с. Бзовиця, Зборівського району, початкова балансова вартість якої складала 67 743 грн., залишкова станом на 01.07.2011рік -36 817 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном -протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Дана стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, а відтак обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Разом з тим, необхідно зазначити, що фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на ту обставину, що в порушення принципу повноти поза увагою господарських судів залишився той факт, що в матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в якому зазначено, що Бзовицька сільська рада є власником спірного нерухомого майна на підставі рішення п'ятого скликання сімнадцятої сесії ради від 18.08.2008 року № 70, яке відсутнє в матеріалах справи і якому не було надано належної правової оцінки.
Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що при винесенні оскаржуваних актів судами попередніх інстанцій не було в повному обсязі досліджено наявні в матеріалах справи докази, в тому числі копії технічного паспорту від 22.09.2008 року та копії експлікацій, якими, зокрема, засвідчено право власності на спірне майно саме Бзовицької сільської ради.
Також, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном. Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.
Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи взагалі не містяться докази надання в користування чи у власність земельної ділянки Зборівському районному споживчому товариству, на якій знаходиться спірне нерухоме майно. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази сплати позивачем земельного податку за весь період користування спірним майном.
Таким чином, всупереч покладеному на суди обов'язку щодо повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, суди на вищенаведене уваги не звернули, а тому судові акти попередніх інстанцій не можна визнати законними та обґрунтованими.
Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що зазначені обставини не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних судових актів, у зв'язку з чим суди прийшли до передчасних висновків у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
За таких обставин, касаційна скарга Бзовицької сільської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року підлягає задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу задовольнити.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 26.08.2011 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року у справі № 13/25/5022-1120/2011 -скасувати.
3. Справу № 13/25/5022-1120/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
О.М. Сибіга