Справа № Провадження №22-ц-5919/12 22-ц/1090/8306/12 Головуючий у І інстанції Свінціцька О.П.
Категорія44Доповідач у 2 інстанціїІванова
24.12.2012
Іменем України
06 грудня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Савченка С.І.,
суддів - Іванової І.В., Панасюка С.П,
при секретарі - Лопатюк В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Васильківської міської ради Київської області про скасування рішення та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -
У травні 2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, площею 0,0251 га, що розташована по АДРЕСА_1, шляхом знесення побудованого відповідачкою будинку та відновлення попереднього стану цієї земельної ділянки.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що йому, на підставі рішення Васильківської міської ради від 10.10.2006 р. було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1022 га, у тому числі 0,0715 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та 0,0305 га - для ведення особистого селянського господарства. На підставі зазначеного рішення ним отримано два державних акта від 27.04.2010 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0251 га призначену для ведення особистого селянського господарства та площею 0,0695 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Далі, мотивуючи тим, що відповідачка ОСОБА_3 на належній йому земельній ділянці, що надана для ведення особистого селянського господарства побудувала житловий будинок, чим порушила його право на володіння, користування та розпорядження своєю власністю, тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
У червні 2010 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з зустрічним позовом до ОСОБА_2, Васильківської міської ради Київської області, в якому просять частково скасувати рішення Васильківської міської ради від 10.10.2006 року в частині передачі безкоштовно у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0305 га для ведення особистого селянського господарства та визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.04.2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_2 на цю земельну ділянку площею 0,0251 га.
Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що оспорюване рішення було прийняте Васильківською міською радою без достатніх правових підстав, оскільки земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_2 перебувала в користуванні ОСОБА_3 і на ній будувався будинок, що не було враховано при винесенні оспорюваного рішення органу місцевого самоврядування. Крім того, зазначили, що у 1982 році ОСОБА_5 було встановлено паркан між спірними земельними ділянками, який стоїть і на даний час, і жодних претензій з приводу будівництва житлового будинку ОСОБА_3 ОСОБА_2 не заявляв.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_2 та зустрічного позову ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, сторони подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати в частині відмови їм у позові та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити їх вимоги. В обґрунтування своєї скарги апелянти послалися на те, що рішення ухвалено без всебічного та повного з'ясування обставин справи. Судом не враховано, що ОСОБА_2 отримав право власності на спірну земельну ділянку лише 27 квітня 2010 року, тобто після надання ОСОБА_3 дозволу на будівництво будинку, оформлення технічної документації на новозбудований будинок, надання адреси будинку та погодження рішенням виконкому прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом будинку. Крім того, посилаються, що суд залишив без уваги та не зробив оцінку висновку узгоджувальної комісії міської ради з приводу спірного питання та не вирішив спір, чим позбавив їх можливості у передбаченому законом порядку отримати правовстановлюючий документ на будинок.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в свою чергу, просить рішення суду в частині відмови у задоволенні його позову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на безпідставність відмови в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю будівельно-технічної експертизи.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно, 7\10 частин домоволодіння належить ОСОБА_2 та 3\10 частин - ОСОБА_3
Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,091 га.
Відповідно до технічного паспорту, спірне домоволодіння НОМЕР_1 зареєстроване та перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2
Згідно рішення 8-ї сесії 24-го скликання Васильківської міської ради Київської області від 13 лютого 2004 року та технічної документації землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, ОСОБА_3 у приватну власності передані дві земельні ділянки, загальною площею 0,0438 га, розташовані у АДРЕСА_1 з яких площею 0,0138 га для ведення особистого селянського господарства та площею 0,0300 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Згідно акту про встановлення на місцевості та погодження меж земельних ділянок від 14 грудня 2005 року між сторонами було погоджено межі. Акт підписано землекористувачами, в тому числі і ОСОБА_2
В подальшому рішенням 10-ї сесії 5 скликання Васильківської міської ради Київської області від 10 жовтня 2006 року ОСОБА_2 також передані у власність дві земельні ділянки, загальною 0,1022 га, по АДРЕСА_1, у тому числі 0,0715 га - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та 0,0305 га - для ведення особистого селянського господарства.
Актом від 19.03.2007 року між землекористувачами також були погоджені зовнішні межі земельної ділянки, площею 0,1022 га.
25 вересня 2007 року рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від № 573 ОСОБА_3 було дозволено будівництво житлового будинку та знесення частини старого будинку з переобладнанням іншої частини в літню кухню на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1, згідно проекту погодженого відділом містобудування та архітектури.
Рішення комісії виконкому від 22 лютого 2010 року запропоновано надати новоствореному житловому будинку НОМЕР_2
Рішенням виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 26 лютого 2010 року № 74 погоджено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку садибного типу АДРЕСА_2, побудованого ОСОБА_3
28 квітня 2010 року ОСОБА_2 отримав державні акти на право власності на дві земельні ділянки, у тому числі на спірну земельну ділянку площею 0,0251 га для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно вимог ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документу, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Таким чином, на момент отримання ОСОБА_2 спірного державного акту на земельній ділянці вже знаходився прийнятий в експлуатацію спірний житловий будинок відповідачки.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечуються сторонами.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовів виходив з того, що позивач ОСОБА_2 та позивачі за зустрічним позовом не довели своїх позовів.
Однак, погодитись з висновком суду щодо відмови у зустрічному позові ОСОБА_3 не можна, зважаючи на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, відповідно, 7\10 частин домоволодіння належить ОСОБА_2 та 3\10 частин - ОСОБА_3
Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,091 га.
Рішеннями виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 25 вересня 2007 та від 26 лютого 2010 року, які є чинні на час розгляду справи, ОСОБА_3 було дозволено будівництво житлового будинку та знесення частини старого будинку з переобладнанням іншої частини в літню кухню на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1, згідно проекту погодженого відділом містобудування та архітектури і погоджено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку садибного типу АДРЕСА_2, побудованого ОСОБА_3
Узгоджувальна комісія по вирішенню земельних спорів Васильківської міської ради від 09.08.2012 року, під час виїзду на місцевість за зверненням відповідачки встановила, що оскільки при виготовленні технічної документації на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 були відсутні дані земельно-кадастрової документації, тому в порушення ч.2 та 3 ст.107 ЗК України не було враховано фактичне користування землею під збудованим об'єктом нерухомого майна ОСОБА_3 Крім того, вважають, що оскаржуване рішення про надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства видано без належної правової підстави оскільки спірна земельна ділянка відноситься до земель громадської забудови (т.2 а.с.102).
Таким чином, колегія суддів вважає, що надання відповідачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, на якій знаходиться прийнятий в експлуатацію житловий будинок ОСОБА_3, порушує права останньої, які підлягають до захисту.
Крім того, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки 0,0305 га - для ведення особистого селянського господарства не відповідає вимогам закону, оскільки спірна земельна ділянка не відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення.
Посилання позивача на те, що відповідачі перешкоджають йому у користуванні земельною ділянкою, спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що межі фактичного користування були визначені та відгорожені огорожею, про що погоджено сторонами і встановлено на місцевості, відповідно акту від 14.12.2005 року (т.1 а.с.36). У цих межах визначеного користування у 2007 році був наданий дозвіл на будівництво жилого будинку. План забудови був також погоджений із ОСОБА_2 (т.1 а.с.37-38), який до часу завершення будівництва не порушував питання про невідповідність розташування новозбудованого будинку і тільки після прийняття в експлуатацію спірного будинку отримав державний акт на спірну земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані позивачкою за зустрічним позовом рішення міської ради в частині надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на підставі якого виданий державний акт на ім'я ОСОБА_2 прийняті з порушенням вимог закону, що є підставою для визнання їх недійсними.
Тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_3 в цій частині.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 за недоведеністю.
У зв'язку з цим, оскільки колегія суддів вважає, що рішення міської ради на підставі якого виданий державний акт на ім'я ОСОБА_2 прийняті з порушенням вимог закону, тому не підлягає задоволенню його позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції в іншій частині підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 303,307,309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2012 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати частково недійсним рішення Васильківської міської ради від 10 жовтня 2010 року №01.02-10-V в частині передачі безкоштовно у приватну власність ОСОБА_2 земельної ділянки у АДРЕСА_1, площею 0,0305 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №335352 площею 0,0251 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, виданого на ім'я ОСОБА_2.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :