Справа №2-862/10 Головуючий у суді у 1 інстанції - Косар А.І.
Номер провадження 22-а/1890/21356/12 Суддя-доповідач - Ведмедь
Категорія - 100
08 листопада 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ адміністративного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ведмедь Н. І.,
суддів - Попруги С. В., Рибалки В. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі
на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 06 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі
про зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсії, -
Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 06 серпня 2010 року вимоги позивач задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області здійснити перерахунок позивачу державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та про вести відповідні виплати за періоди: з 01.06.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р., з урахуванням фактичних виплат.
Вирішено питання стосовно розподілю судових витрат.
У апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовує свої вимоги тим, що позивач отримує державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як інвалід ІІ групи у відповідності з Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постановою №530 Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".
Перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, та перевіривши законність і обґрунтованість постанови, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач належить до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення йому виплати основної та додаткової пенсії, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 01.06.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
На думку колегії суддів, місцевим судом вірно застосовано положення Законів України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(в редакції від 06 червня 2006 року), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про Державний бюджет України на 2007 - 2010 роки".
Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо застосування положень ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обрахунку мінімального розміру пенсії за віком та застосування норм ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Також суд першої інстанції вірно не врахував доводи відповідача з посиланням на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі-Закон № 796-ХІІ), якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи при цьому положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Як вбачається з доводів апеляційної скарги та інших матеріалів справи відповідач не наполягав на застосуванні строку позовної давності до даних спірних відносин, відповідно до частини першої статті 100 КАС України (в редакції чинній на час подачи позову) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в цій частині залишити без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд вірно, відповідно до Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року №1258 (у редакції на час ухвалення рішення) та положень ст.. 88 ЦПК України, вирішив питання щодо стягнення з Управління на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 18,50 грн.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відповідно до ст.200 КАС України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Законом України «Про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Краснопільському районі Сумської області залишити без задоволення.
Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 06 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий -
Судді -