Справа № 1570/7172/2012
19 грудня 2012 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Завальнюка І.В.,
за участю секретаря - Рачкової І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Південної митниці до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_1, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Південна митниця (далі -Південна митниця, позивач) звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області (далі -ВДВС, відповідач) по списанню з КЕКВ 1111 на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 3573,81 гривень; зобов'язати відповідача повернути на рахунок позивача № 35217004004955 за КЕКВ 1111 кошти в сумі 3573,81 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою старшого державного виконавця ВДВС від 06.09.2012 року відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа, виданого 04.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом у справі № 2а/1570/9631/2011, про стягнення із Південної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2011 року по 29.05.2012 року в сумі 17248,22 гривень. На виконання зазначеної постанови позивачем було нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2011 року по 29.05.2012 року в сумі 17248,22 гривень. При цьому із нарахованої суми було утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2532,93 гривень та єдиний соцвнесок у сумі 1052,14 гривень, які перераховані до відповідних фондів. Таким чином, на руки ОСОБА_1 отримала з урахуванням утриманих внесків 13663,15 гривень. Однак враховуючи, що у подальшому позивачу стало відомо, що відповідач безпідставно, без відповідного повідомлення, списав з КЕКВ 1111 на користь третьої особи залишок середнього заробітку у сумі 3573,81 гривень, Південна митниця вимушена звернутися до суду із даними вимогами.
Ухвалою суду від 27.11.2012 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_1.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги із викладених вище підстав, просив суд позов задовольнити.
Представник ВДВС в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, пояснивши, що жодних порушень норм Закону України «Про виконавче провадження»під час виконання рішення суду про стягнення із Південної митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу допущено не було.
Третя особа ОСОБА_1 в суді проти задоволення позову також заперечувала, пояснивши, що оскільки судовим рішенням чітко визначена сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, саме таку суму вона й повинна отримати.
Вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року у справі № 2а/1570/9631/2011, зокрема стягнуто із Південної митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2011 року по 29.05.2012 року в сумі 17248,22 гривень. 04.07.2012 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, з виконання якого постановою старшого державного виконавця ВДВС від 06.09.2012 року відкрито виконавче провадження (ВП № 34119509) та запропановано боржнику самостійно виконати вимоги виконавчого документа в семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
На виконання зазначеної постанови державного виконавця, на підставі наказу Південної митниці «Про здійснення розрахунків»від 18.09.2012 року № 798, позивачем було нараховано ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.10.2011 року по 29.05.2012 року в сумі 17248,22 гривень. При цьому із нарахованої суми було утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 2532,93 гривень та єдиний соцвнесок у сумі 1052,14 гривень, які перераховані до відповідних фондів. Таким чином, відповідно до копії розрахункового листа на картковий рахунок ОСОБА_1 отримала з урахуванням утриманих внесків 13663,15 гривень. Зазначені факти учасниками процесу не заперечувалися.
Оскільки очевидним є той факт, що сума, яка підлягає стягненню, судом визначалася на підставі середньомісячної заробітної плати, з урахуванням відповідних податкових нарахувань, суд вважає протиправними дії ВДВС по списанню з КЕКВ 1111 на користь третьої особи коштів в сумі 3573,81 гривень, які були перераховані Південною митницею до відповідних фондів в якості податку з доходів фізичних осіб та єдиного соціального внеску.
При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про відсутність порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки як встановлено судом відповідач передчасно здійснив заходи із примусового виконання рішення суду, яке було виконано боржником у добровільному порядку, не пересвідчився про те, чи входять у визначену судом суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу податки та внески, не скориставшись своїм правом на звернення до суду, що видав виконавчий лист, із заявою про роз'яснення рішення суду в цій частині. Разом із тим, як убачається із матеріалів виконавчого провадження, відповідач, отримавши від третьої особи відомості по перерахування на особистий картковий рахунок грошових коштів у розмірі 13663,15 гривень разом із копією розрахункової відомості Південної митниці /заява від 24.10.2012 року/, був повністю обізнаний про нарахування стягувачу у повному обсязі середнього заробітку за час вимушеного прогулу (17248,22 гривень) із подальшою виплатою суми з урахуванням відповідних відрахувань до фондів.
Таким чином, дії відповідача по списанню з КЕКВ 1111 на користь третьої особи коштів в сумі 3573,81 гривень є протиправним.
При викладених вище обставинах, суд вважає, що належним способом відновлення порушеного права позивача є покладення на ВДВС обов'язку вчинити дії, пов'язані із поверненням на відповідний рахунок Південної митниці за КЕКВ 1111 коштів у сумі 3573,81 гривень, як такі, що вибули із володіння з вини відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Також суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду із даним позовом, оскільки з пояснень представника Південної митниці та матеріалів справи убачається, що про порушення свого права останній дізнався із відповідної виписки ГУДКСУ в Одеській області від 15.11.2012 року /а.с. 8-9/. У зв'язку із чим, з урахуванням початку перебігу строку звернення до суду, останній позивачем не пропущено.
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що Південна митниця довела ті обставини, на які вона посилалася в обґрунтування своїх позовних вимог, у зв'язку із чим останні підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.158-163,181 КАС України суд, -
Адміністративний позов Південної митниці задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області по списанню з КЕКВ 1111 на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 3573,81 гривень.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області повернути на рахунок Південної митниці № 35217004004955 за КЕКВ 1111 кошти в сумі 3573,81 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 20 грудня 2012 року.
Суддя _________________ І.В. Завальнюк
.