Справа № 1570/5807/2012
18 грудня 2012 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Корой С.М.
секретар судового засідання Чебан О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 15»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 15»(далі -ТОВ «Пересувна механізована колона № 15») до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби (далі -Арцизька МДПІ), в якому позивач з урахуванням уточненого позову просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.09.2012 року №0001892200 та від 27.09.2012 року № 0001922200.
У своєму позові позивач зазначив, що відповідачем на підставі акта про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Пальміра»за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, №582/22-13890478 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0001902200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 47916,25 грн. та № 0001892200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 41667,5 грн.. В обґрунтування протиправності зазначених податкових повідомлень-рішень позивач вказує на методологічну недостовірність висновків акта перевірки, що полягають у безпідставному, на думку позивача, висновку щодо заниження податку на прибуток за 2-3, 2-4 квартали на підставі проведеної перевірки обчислення податку лише за липень та серпень 2011 року, оскільки результати діяльності за податковою декларацією з податку на прибуток формуються за накопичувальним підсумком за цілий квартал (рік). Позивач посилається на наявні у нього первинні документи та вказує про відсутність у відповідача під час проведення перевірки необхідних вихідних даних для правильного обчислення об'єкта оподаткування, що повинно враховувати дохід, собівартість виконаних робіт та суму інших витрат. Поряд з цим, позивач вказує на відсутність доказів на підтвердження висновків щодо встановленого в акті перевірки факту неможливості реального здійснення господарських відносин, а також зазначає, що з набранням чинності Податкового кодексу України терміну «валові витрати»не існувало, тоді як відповідач в акті перевірки зазначає про безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту витрати на придбання товарів, послуг за первинними документами, що були підроблені посадовими особами ТОВ «СК Пальміра». Позивач також вказав, що перевірці передував запит відповідача, на який позивачем надавалась відповідь з посиланням на норми ст. 19 Конституції України, абз. 11 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України щодо відсутності у нього обов'язку надавати відповідь на такий запит, проте, не зважаючи на це відповідачем було видано наказ на проведення перевірки. У зв'язку з цим позивач вважає, що відомості, викладені в акті перевірки, були отримані в ході незаконного проведення перевірки, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі такого акта, підлягають скасуванню. Кім того, позивач вказує на безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій, оскільки, виходячи з положень п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, не застосовуються фінансові санкції до платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвертому календарних кварталах.
Відповідач надав до суду заперечення (а.с.79-80), в яких зазначив, що перевірка проводилась ним на підставі п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75, пп, 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області від 28.05.2011 року про призначення позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача. За результатами проведеної перевірки були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення. З приводу застосованої штрафної санкції до позивача відповідач пояснив, що відповідно до положень а. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах визначених пп. 54.3.1, 54.3.2., 54.3.4, 54.3.5., 54.3.6. п. 54.3. ст.54 цього Кодексу -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. Водночас, перевіркою було встановлено завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 33334 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «СК «Пальміра» та завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 38333 грн.. З приводу встановлених порушень відповідач зазначив про відомості, зазначені у постанові слідчого про призначення позапланової перевірки, згідно з якими організована злочинні група в 2010-2011 роках з корисливих мотивів, з метою сприяння реально діючим підприємства в ухиленні від сплати податків, транзиту та незаконному переведенню у готівкову форму безготівкових грошових коштів організували створення 11 фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «Пальміра». Під прикриттям зазначених підприємств документально оформлялись неіснуючі операції з продажу товарів (робіт, послуг), які відображались у бухгалтерському і податковому обліку з метою незаконного формування податкового кредиту та валових витрат. Так, було встановлено, що посадовими особами ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»за попередньою змовою з ОСОБА_1 були складені первинні документи, які документально підтверджували перерахування коштів по нібито проведених господарських операціях, та використовувались з метою мінімізації податкових зобов'язань. Поряд з цим, відповідачем було встановлено неможливість реального здійснення господарських відносин ТОВ «СК «Пальміра».
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі. Крім того, позивач надав до суду додаткові пояснення до адміністративного позову, в яких, посилаючись на норми п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 7 розділу ІV наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зазначив, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами таї перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. З огляду на відсутність доказів набрання законної сили відповідного рішення суду, тоді як перевірка проводилась на підстав процесуального закону, позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. (а.с. 81-82).
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.
Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.
Арцизькою МДПІ було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Пересувна механізована колона № 15», код за ЄДРПОУ -13890478, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «СК Пальміра», код ЄДРПОУ -37280986, за період з 01.07.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 10.09.2012 року № 582/22-13890478 (а.с. 10-19).
Як вбачається з акта перевірки, перевірка поводилась на підставі направлення від 27.08.2012 року № 317/22 виданого Арцизькою МДПІ (а.с. 84), згідно з п. 75.1., пп. 78.1.11 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, постанови слідчого з особливо важливих справ СУ ДПС в Одеській області, капітана податкової міліції Балахтіна І.М. від 28.05.2012 року про призначення документальної перевірки (а.с. 45), а також наказу Арцизької МДПІ від 27.08.2012 року № 421 (а.с. 52).
Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»пп. 14.1.27, пп. 14.1.36. п. 14.1. ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що привело до заниження податку на прибуток у 2011 році на 38333 грн., в тому числі по періодах: 2-3 квартали 2011 року -у сумі 24917 грн.; 2-4 квартали 2011 року -у сумі 38333 грн.; порушення пп. 187.1. ст. 187, п. 198.6. ст. 198, п. 201.4, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань у 2011 році на 33334,00 грн., в тому числі по періодах: липень 2011 року -у сумі 21667,00 грн.; жовтень 2011 року -у сумі 11667,00 грн..
На підставі вказаного акта перевірки Арцизькою МДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 20.09.201 року № 000190220, яким ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 47916,25 грн., в тому числі за основним платежем -у сумі 38333,00 грн., та за штрафним (фінансовими) санкціями -у сумі 9583,25 грн. (а.с. 8), та від 20.08.2012 року № 0001892200, яким ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 41667,50 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 33334,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями -у сумі 8333,50 грн. (а.с. 9).
Позивач звернувся до Арцизької МДПІ із запереченнями на акт перевірки від 18.09.2012 року, в яких, зокрема, зазначив, що згідно з п. 6 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому-четвертому календарних кварталах 2011 року»(а.с.53-54).
За результатами розгляду вказаних заперечень листом від 27.09.2012 року № 7854/10/22 (а.с.77-78) відповідач повідомив, що податкове повідомлення-рішення від 20.09.2012 року № 0001902200 з податку на прибуток та розрахунок штрафних санкцій по ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»вважається недійсним, а за розглядом заперечення прийнято податкове повідомлення рішення від 27.09.2012 року № 0001922200, яким ТОВ «Пересувна механізована колона № 15»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 38333,00 грн., в тому числі за основним платежем -38333,00 грн., тобто, без застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.76).
Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств,зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 згаданого нормативно-правового акта, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.
Зі змісту наведених норм права випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.
Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6. ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.
Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.
Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.
При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).
Досліджуючи спірні правовідносини у справі, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентом ТОВ «СК Пальміра», на підставі яких були сформовані витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість.
З наданих позивачем до суду на підтвердження здійснення ним господарських операцій з ТОВ «СК Пальміра»первинних документів вбачається, що відповідні документи не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для оформлення первинних документів, зокрема, не містять у собі обов'язкових реквізитів первинних документів -дати складання відповідних документів.
Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Водночас, як вбачається з документів, на підставі яких проводилась вказана перевірка, а також безпосередньо з акта перевірки, складеного за результатами проведеної перевірки, перевірка проводилась на підстав пп. 78.1.11 п. 78.1. ст.78 Податкового кодексу України, відповідно до якого документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини як отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
За загальним правилом, визначеним у п. 86.8. ст.86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Проте, п.86.9 зазначеної норми права передбачено виключення, а саме, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінальним процесуальним законодавством або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Втім, в порушення зазначених норм права відповідач не надав до суду доказів набрання законної сили рішення суду по матеріалах кримінальної справи, в межах розслідування якої було призначено проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Пересувна механізована колона № 15», тоді як неприпустимим є прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної перевірки до настання моменту набрання законної сили відповідного рішення суду. Більш того, у судовому засіданні представник відповідача на запитання суду повідомив, що йому взагалі невідомо про стан розгляду зазначеної кримінальної справи, а також про факт прийняття відповідного судового рішення.
Враховуючи відсутність у відповідача інформації про набрання законної сили рішення, прийнятого за результатами розслідування матеріалів кримінальної справи № 051201100163, в межах розслідування якої було призначено позапланову документальну перевірку позивача, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 20.09.2012 року №0001892200 та від 27.09.2012 року № 0001922200 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не дотримуючись способу, визначного чинним законодавством для прийняття відповідних рішень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 15»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 20.08.2012 року № 0001892200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 15» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 41667,50 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 33334,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 8333,50 грн..
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби від 27.09.2012 року № 0001922200, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона № 15» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 38333,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38333,00 грн..
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 20.12.2012 року.
Суддя С.М. Корой
20 грудня 2012 року
.