20 листопада 2012 р. № 21/5005/1082/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Першикова Є.В., Бакуліної С.В., Данилової Т.Б., Малетича М.М., Уліцького А.М.,
розглянувши заявуДніпропетровської міської ради
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 21/5005/1082/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Бабушкінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу "Практика" прозміну договору оренди земельної ділянки ВСТАНОВИВ: Прокурор Бабушкінського району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комплексу "Практика", в якому просить суд змінити пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 20.07.2007, укладеного між Дніпропетровської міською радою та відповідачем, виклавши його пункт 4.1. в наступній редакції: "Орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України для відповідної категорії земель, виду цільового призначення та функціонального використання". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2012 у справі № 21/5005/1082/2012 в задоволенні позову відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 рішення місцевого господарського суду у справі № 21/5005/1082/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 21/5005/1082/2012 постанову апеляційного господарського суду скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Дніпропетровська міська рада подала заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 21/5005/1082/2012. Заявник просить скасувати вказану постанову суду касаційної інстанції та прийняти нове судове рішення, яке має містити висновок про правильне застосування норми процесуального права щодо спірних правовідносин та обґрунтування помилковості висновків Вищого господарського суду України з цього питання. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.07.2012 у справі № 5005/3901/2011, від 20.03.2012 у справі № 21/5005/11886/2011, від 20.03.2012 у справі № 5005/4591/2011, від 20.06.2012 у справі №39/5005/17090/2011, від 31.01.2012 у справі № 33/5005/7729/2011, від 15.09.2011 у справі № 5005/3625/2011 та від 27.12.2011 у справі № 30/5005/9423/2011 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України частини першої статті 15 та частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке. Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень. У постанові від 14.08.2012 у справі № 21/5005/1082/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні вимог позивача (орендодавця) до відповідача (орендаря) про зміну договору оренди земельної ділянки. При цьому Вищий господарський суд України зазначив, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, однак, врахувавши встановлені місцевим господарським судом обставин справи, про те, що запропонована позивачем редакція спірного пункту договору оренди земельної ділянки всупереч частині другій статті 21 та частині першій статті 15 Закону України "Про оренду землі" не містить істотних умов договору оренди земельної ділянки щодо зазначення розміру орендної плати, строків і порядку її внесення, суд касаційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позову. У постановах від 10.07.2012 у справі № 5005/3901/2011, від 20.03.2012 у справі № 21/5005/11886/2011, від 20.03.2012 у справі № 5005/4591/2011, від 20.06.2012 у справі №39/5005/17090/2011, від 31.01.2012 у справі № 33/5005/7729/2011, від 15.09.2011 у справі № 5005/3625/2011 та від 27.12.2011 у справі № 30/5005/9423/2011 Вищий господарський суд України зазначив, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору, з огляду на що та врахувавши зміст запропонованих редакцій спірних пунктів відповідних договорів оренди земельної ділянки, у вказаних справах суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки., Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків. З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України Керуючись статтями 86, 11116, 11121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України У Х В А Л И В : Відмовити Дніпропетровській міській раді у допуску справи № 21/5005/1082/2012 до провадження Верховного Суду України. Головуючий суддяЄ. Першиков Судді: С. Бакуліна Т. Данилова М. Малетич А. Уліцький KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)