"25" грудня 2008 р. Справа № 18/46
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна насіннєва компанія"
до відповідача Закрите акціонерне товариство агропромислова корпорація "Зоря"
про зобов'язання передати ріпак у кількості 2250 тон загальною вартістю 4500000 грн. 00 коп., стягнення в сумі 1530000 грн. 00 коп.
Суддя Гудак А.В.
Представники:
Від позивача : представник Колонтирська М.Д. постійна довіреність № 8 від 20.06.08 р.
Від відповідача : представник Слесарчук О.П. постійна довіреність № 247 від 11.06.02 р.
Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом про зобов"язання ЗАТ АПК "Зоря"виконати договірні зобов"зання по поставці ріпаку продовольчого згідно договору поставки №24/07 від 24.12.2007 року у кількості 2250 тон за фіксованою ціною 2000 грн.00 коп. за 1 тону на суму 4.500.000 грн.00 коп. та стягнути штраф за неналежне виконання зобов"язань в сумі 1.125.000 грн.00 коп., пеня в сумі 405000 грн.00 коп., та 25500 грн.00 коп.витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн.на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В судовому засіданні позовні вимоги, відповідно до права, наданого статтею 22 ГПК України, підтвердив.
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечує за безпідставністю їх заявлення, в позові просить відмовити. Свої заперечення обгрунтовує тим, що відповідно до п.5.2 договору за порушення термінів поставки товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару,а у випадку прострочки термінів поставки більше 3-х днів - додатково штраф в розмірі 25% від вартості вчасно непоставленого товару. Однак, згідно ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов"язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов"язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Положення цієї статті встановлюють правила про звільнення від відповідальнсті боржника, якщо невиконання або неналежне виконання зобов"зання було наслідком дії обставини непереборної сили. Таким чином, непереборна сила завжди тягне за собою неможливість виконання зобов"язання та звільняє від відповідальності з невиконання, або неналежного виконання зобов"язання.
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Суд виходив з такого.
"24" грудня 2007 року між ТзОВ "Міжнародна насіннєва компанія" та ЗАТ агропромислова корпорація "Зоря" укладено договір поставки № 24/07 від 24.12.2007 року (надалі по тексту - договір). Згідно п.1.2. договору відповідач по видаткових накладних: № 1037 від 06.07.2008 року, № 1039а від 07.07.2008 року, № 1054а від 08.07.2008 року та № 1055 від 09.07.2008 року поставив позивачу ріпак у загальній кількості 750 тон. на загальну суму 1.500.000 грн.00 коп. Свої зобов"язання з оплати позивач виконав належним чином, так відповідно до п.3.1 договору, 25.12.2007 року здійснено передоплату за ріпак в сумі 1500000 грн.00 коп., що підтверджується банкіською випискою.Решта ріпаку мало бути оплачено протягом 3-х днів з моменту поставки всього товару. Згідно із п.2.2 договору поставка всієї партії товару мала бути здійснена до 20.08.2008 року. Решта ріпаку у кількості 2250 тон на загальну суму 4.500.000 грн.00 коп. не була поставлена.
Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи : № 226-07-08 від 28.07.2008 року та № 243-08-08 від 20.08.2008 року із пропозицією поставити товар, та письмово повідомити про час та обсяги відвантаження товару, однак відповідач, залишив їх без реагування. До матеріалів справ відповідач, як докази непереборної сили долучив № 0115/385 від 29.10.2008 року Рівненського обласного центру з гідрометереології,з якої вбачається, що 23.07.2008 року на території Рівненського району Рівненської області спостерігалися складні погодні умови, поєднання небезпечних явищ: на фоні сильного зливного дощу ( опадів випало 45,0 мм-55% місячної нрми) та масових грозових розрядів вітер неймовірно посилювався до 17-22 м/с та надані акти обстеження посівів озимого ріпаку після складних погодних умов 23.07.2008 року: на площі 832 га. від 28.07.2008 року та від 25.07.2008 року на площі 602 га., однак не повідомив про можливі втрати урожаю внаслідок погодних умов. Посилання відповідача на наявність підстав, що звільняють його від відповідальності за порушення зобов"язання ( ст.617 ЦК України) спростовуються наступним.
Посилання відповідача на довідку гідрометеорологічної служби не є переконливим, оскільки з урахуванням правил ст.34 ГПК України обставини непереборної сили мають бути підтверджені у встановленому чинним законодавством України порядку. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує обставини форс-мажору відповідно до умов зовнішньо-торгівельних угод і міжнародних договорів України, а також торгівельні та портові звичаї, прийняті в Україні. Такої ж думки дотримується Вищий господарький суд України у постанові від 09.06.2005 року у справі № 2-16/9149-2004 р.
Окрім того, акти про обстеження посівів ріпаку, складені 25 та 28 липня 2008 року, а погоджені 28 та 29 липня 2008 року Рівненською Торгово-промисловою палатою, до функцій якої згідно Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" не відноситься погодження обстеження посівів. Поряд з цим, в актах втрати урожаю визначалися від планової урожайності та планового валового збору, а не фактичної урожайності станом на 23.07.2008 року. В актах втрати визначені прогнозні, а не фактичні ( станом на дату складання актів оглядались лише посіви ріпаку і фактична урожайність невідома). Отже, акти не відображають реального стану посівів і можливої урожайності на 23.07.2008 року, а також фактичної урожайності після збору ріпаку. Поряд з цим, надані відповідачем акти стосуються лише площі 1434 га. ( акт від 25.07.2008 року площа -602 га, 832 га по акту від 28.07.2008 року) в той ча як відповідно до звіту за формою № 4сг " Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2008 рік", наданого Головним управлінням статистики у Рівненській області 03.11.08 № 07-1-07/841, ЗАТ агроромисловою компанією "Зоря" посіяно ріпаку на площі 3264 га. При плановій урожайності 30 ц/га, яку вказує у актах відповідач, із площі 3264 га можна зібрати 9792 т. ріпаку (3264х30ц/га). пр втратах урожаю від 50 до 70 % , про що зазначено в актах, збір ріпаку мав скласти від 4896 тон (при 50% втрат) до 2937,60 тон ( при 70% втрат). Таким чином, відповідач мав можливість належним чином виконати свої господарські зобов"зання по поставці ріпаку.
Окрім того, в матеріалах справи наявний лист -відповідь № 06/4594 від 11.12.2008 року постійною комісією з питань тегногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівненського району, що ЗАТ агропромислова корпорація "Зоря" звернулося в комісію з питання відшкодування збитків завданих негодою 23.07.2008 року. на розгляд комісії були надані акти обстеження посівів озимої пшениці 267 га, озимого ріпаку 602 га а не 1434 га( акт від 25.07.2008 року площа - 602 га, 832 га по акту від 28.07.2008 року) та кошторисно-фінансовий розрахунок, на суму збитків 3514тис. грн. однак відповідні рішення про виділення коштів прийняті не були в зв"язку з неподанням відповідних документів, тощо. У відповідності до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України (який є спеціальним законом в сфері господарських відносини) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. За таких обставин суд вважає необгрунтованими посилання відповідача на настання форс мажорних обставин (стихійного лиха).
Відповідно до ст.ст. 509,525,526 Цивільного кодексу України зобов"язаням є правідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кдексу, інших актів цивільного ьзаконодавсьва, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог,що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч.3 статті 193 ГК України застосування господарських санкцій до суб"єкта, який порушив зобов"язання, не звільняє цього суб"єкта від обов"язку виконати зобов"язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов"язання. В даному випадку виконання зобов"язання в натурі (після закінчення строку виконання) не є мірою відповідальності, фактично представлюючи собою лише спізніле виконання, що не спричиняє для боржника яких-небудь додаткових зобов"язань, заміну існуючого зобов"язання новим або інше майнове обтяження. Боржник просто виконує те, що був зобов"язаний зробити, якщо управнена сторона не відмовилася від прийняття виконання зобов"язання.
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до п.5.2 договору за порушення термінів поставки товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,3% за кожний день прострочки від вартості недопоставленого товару,а у випадку прострочки термінів поставки більше 3-х днів - додатково штраф в розмірі 25% від вартості вчасно непоставленого товару.
Згідно із статтею 230 ГК України штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф,пеня), яку учасник господарських відносин зобов"язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов"язання. Відповідно до статті 549 ЦК України неустойокою ( штрафом,пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежне виконаного зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення зобов"язання.
Встановивши, що зобов"язання відповідача носять не грошовий, а майновий характер, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 405000грн.00 коп.
При розгляді справи судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов"язання, а тому згідно п.5.2 договору позивач має право вимагати сплату штрафу, розмір якого становить 1125000 грн.00 коп. Відповідно до ч.2 статті 233 ГК України, якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій .Позивачем не надано суду доказів заподіяння йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язання по поставці ріпаку продовольчого. Виходячи з того, що невиконання відповідачем своїх зобов"язань позивачу або іншим учасникам господарських відносин не заподіяні збитки, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення розміру штрафних санкцій до 112500 грн.00 коп.
Підсумовучи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково зокрема, щодо зобов"язання ЗАТ АПК "Зоря" виконати договірні зобов"зання по поставці ріпаку продовольчого згідно договору поставки №24/07 від 24.12.2007 року у кількості 2250 тон за фіксованою ціною 2000 грн.00 коп. за 1 тону на суму 4.500.000 грн.00 коп. та стягнення штрафу за неналежне виконання зобов"язань в сумі 112500 грн.00 коп., 25500 грн.00 коп.витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн.на інформаційно-технічне забезпечення судового.
В решті позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 811, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задоволити частково. Зобов"язати ЗАТ АПК "Зоря" ( 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Жовтнева,2, код ЄДРПОУ 25319777) виконати на користь ТзОВ "Міжнародна насіннєва команія" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова,62А, код ЄДРПОУ 32171362) договірні зобов"зання по поставці ріпаку продовольчого згідно договору поставки №24/07 від 24.12.2007 року у кількості 2250 тон за фіксованою ціною 2000 грн.00 коп. за 1 тону на суму 4.500.000 грн.00 коп.
2.Стягнути з ЗАТ АПК "Зоря"( 35314, Рівненська область, Рівненський район, с.Зоря, пл.Жовтнева,2, код ЄДРПОУ 25319777) на користь ТзОВ "Міжнародна насіннєва компанія"3018, м.Рівне, вул.Курчатова,62А, код ЄДРПОУ 32171362) штраф за неналежне виконання зобов"язань в сумі 112500 грн.00 коп., 25500 грн.00 коп.витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн.на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Суддя Гудак А.В.
Повний текст рішення суддею підписано "09" січня 2009 р.