"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/76159/11
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого -судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Веденяпіна О.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі -ГУПФ), третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області (далі -ГУ МВС) про перерахунок пенсії, -
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив: стягнути з ГУПФ 1599,70 грн. заборгованість по недоплаті пенсії; зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно, починаючи з 01.07.2008 року основний розмір пенсії без надбавок у розмірі 2135,17 грн. та додатково до неї нараховувати щомісячні надбавки.
Посилався на те, що при перерахунку пенсії з 01.01.2008 року йому було безпідставно занижена надбавка за особливо важливі завдання з 50% до 44% та премія з 33,3% до 15%.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року, у позові відмовлено в повному обсязі.
У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказує на те, що Конституцією України забороняється звуження існуючих прав та свобод громадян. Постанова Кабінету Міністрів від 13.02.2008 року №45, на яку посилаються відповідачі як на підставу до зменшення відсотків за виконання особливо важливих завдань і премії, немає зворотної дії в часі, тому її положення не можуть застосовуватись до тих осіб, які вийшли на пенсії до її прийняття.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного
Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ і в травні 2002 року вийшов на пенсію за вислугою років. Пенсію йому призначено за правилами і в порядку, передбаченому Законом України від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі -Закон №2262-XII). Обчислення пенсії проведено виходячи з грошового забезпечення: посадового окладу -140 грн., окладу за військове званням -130 грн., 35% надбавки за вислугу років, щомісячної надбавки у розмірі 100%, надбавки за особливі умови служби в розмірі 50%, надбавки за безперервну службу в розмірі 70%, 33,3% премії.
З 1 січня 2008 року проведено перерахунок пенсії на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»(далі -постанова Кабінету Міністрів України №1294) та №45 від 13 лютого 2008 року «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393»(далі -постанова Кабінету Міністрів України №45).
У зв'язку з вказаним перерахунком пенсії, розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 становить: посадовий оклад 1000 грн., оклад за військове званням -130 грн., 35% надбавки за вислугу років, 44% надбавки за особливо важливі завдання, 15% премії.
З таким перерахунком позивач не погодився, вважаючи, що відповідач не мав прав зменшувати розмір надбавки за особливі умови служби та премію.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що перерахунок пенсії ГУПФ здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема Закону №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №45.
З таким висновком погоджується колегія суддів касаційної інстанції, оскільки він відповідає нормам матеріального права. Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати рішення такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.
За пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45, перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Підпунктами «а», «б» пункту 3 Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ»надано право керівникам органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати надбавки особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення; преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.
Відповідно до пункту 1 Указу Президент України "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ" від 23 лютого 2002 року №173/2002 установлено військовослужбовцям (крім військовослужбовців Служби безпеки України, Управління державної охорони, суддів військових місцевих та військових апеляційних судів України та військовослужбовців строкової військової служби) щомісячні надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років).
Із пункту 1 Указу Президента України «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу»від 24 квітня 2003 року №370/2003 вбачається, що Голові Служби безпеки України та Міністрові внутрішніх справ України надано право встановлювати відповідно військовослужбовцям Служби безпеки України і працівникам органів внутрішніх справ України щомісячні надбавки за безперервну службу в органах безпеки і органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в розмірі понад 15 років - до 50 відсотків.
Зазначені Укази Президента України втратили чинність з 1 січня 2008 року на підставі пункту 2 Указу Президента України від 18 грудня 2007 року №1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».
Порядок перерахунку пенсій з 1 січня 2008 року регулюється постановами Кабінету Міністрів України №45 та №1294.
Так, пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання виплачувати: 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 29; 2) надбавку за знання та використання іноземної мови військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, що потребують знання та використання іноземної мови: однієї європейської; 3) надбавку за знання та використання іноземної мови військовослужбовцям Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів, які займають посади, пов'язані з необхідністю знання та використання іноземної мови: однієї західноєвропейської; 4) доплату за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню; 5) доплату за вчене звання особам офіцерського та начальницького складу, які займають посади, пов'язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника); 6) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту"; 7) надбавку за почесні звання; 8) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 9) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби.
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №45 передбачено, що для перерахунку пенсій враховуються: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), для перерахунку пенсії не враховуються.
Що стосується посилання позивача, на те, що 50% надбавку за виконання особливо важливих завдань та премію в розмірі 33,3% при перерахунку пенсії йому неправомірно знижено до 44% та до 15% відповідно, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1294 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань.
Підпунктом 2 пункту 5 цієї постанови надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Отже, вказана надбавка та премія не є обов'язковими видами грошового забезпечення, оскільки встановлюється за рішенням керівництва, є правом керівника встановлювати такі види доплати, а не обов'язком такого нарахування та виплачуються при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно з довідкою №104/4045, виданою Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області в розмір грошового забезпечення позивача включено 44% надбавки за виконання особливо важливих завдань та 15% премії.
Таким чином, включаючи у грошове забезпечення надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 44% та премію в розмірі 15% Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області діяло відповідно до вимог чинного законодавства України.
При цьому слід зазначати, що розмір пенсії позивача при її перерахунку не зменшився, а навпаки збільшився, тому його доводи про порушення конституційних прав в частині звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, є безпідставні.
З огляду на викладене, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2010 року - без змін.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239? Кодексу адміністративного судочинства України.