Справа № 444/2284/12
Іменем України
07 грудня 2012 року
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого-судді - Бондарєвої О.І.
при секретарі -Городнічевій Т.О.
за участю позивачів за первісним
позовом, вони ж відповідачі
за зустрічним - ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника позивачів за первісним
позовом, він же представник
відповідачів за зустрічним позовом - ОСОБА_4
відповідача, яка здійснює
представництво неповнолітнього за
первісним позовом, вона ж позивач за
зустрічним позовом - ОСОБА_5
представника відповідача за первісним
позовом, він же представник позивача
за зустрічним - ОСОБА_6
представника третьої особи - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Кривому Розі, цивільну справу:
за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього сина, ОСОБА_9, із залученням до участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, Перша Криворізька державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей виконкому Центрально-міської районної у місті ради, про визначення часток у спадщині;
уточненою зустрічною позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, із залученням до участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, Перша Криворізька державна нотаріальна контора, Служба у справах дітей виконкому Центрально-міської районної у місті ради, про визнання права власності на ? частину у спільному сумісному майні подружжя після смерті одного з них, -
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі Позивачі за первісним позовом) звернулися до суду з даним позовом, в обґрунтування своїх вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер їх рідний батько, ОСОБА_10, якому за життя на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 01.11.2000 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11, реєстровий номер 12083, та зареєстрованого 03.01.2001 року Криворізьким бюро технічної інвентаризації, про що зроблено відповідний запис у реєстровій книзі №146, на стор.51, запис 31917, на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1.
Після смерті батька, Позивачі за первісним позовом, вважають себе, та неповнолітнього сина їх батька від другого шлюбу, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, єдиними спадкоємцями за законом на спадщину, оскільки вони є рідними дітьми померлого, у встановлений законом строк, звернулися з заявою про прийняття спадщини, та як, їм відомо, за життя батько заповіт не складав.
Однак, звернувшись до Першої Криворізької державної нотаріальної контори за видачею їм свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька, дізналися, що законний представник неповнолітнього ОСОБА_9, ОСОБА_5 (Відповідач за первісним позовом), колишня дружина їх батька, шлюб між
якими було розірвано ще у 2002 році, претендує на спадкове майно. У зв'язку з чим, Позивачі змушені звернутися до суду з вказаною позовною заявою, та просити суд визначити частки спадкоємців (рідних дітей померлого) рівними, кожному по 1/3 частині домоволодіння АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи Позивачі за первісним позовом, та їх представник ОСОБА_4, кожен окремо, наполягали на задоволенні первісного позову, у задоволенні зустрічного просили відмовити.
У судовому засіданні Відповідач за первісним позовом, яка здійснює представництво інтересів свого неповнолітнього сина ОСОБА_9, її представник ОСОБА_6, кожен окремо, первісні позовні вимоги не визнали, просили суд у їх задоволенні відмовити, оскільки спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_10.
Крім того, ОСОБА_5 був поданий зустрічний позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину у спільному сумісному майні подружжя після смерті одного з них.
Зустрічні вимоги, які були підтриманні Позивачам та її представником, під час розгляду справи, ґрунтуються на приписах ст.ст.60, 70-71 СК України, оскільки спірне домоволодіння було придбано у період зареєстрованого шлюбу між нею та померлим ОСОБА_10, тому її частка, як дружини, у спільному сумісному майні подружжя, складає ?. Просила суд визнати за нею право власності на половину спірного будинку, вартість якого у цілому, станом на день складання звіту про незалежну оцінку домоволодіння АДРЕСА_1, від 31.10.2012 року, становить 211 007 грн.
Представник третьої особи, служби у справах дітей виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, ОСОБА_7, просила суд у задоволенні первісного позову - відмовити, задовольнивши - зустрічний.
Представник третьої особи, Першої Криворізької державної нотаріальної контори, будучі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи правом присутності у судовому засіданні не скористувався, надав суду письмову заяву з проханням розглянути справу по суті за його відсутності (а.с.50).
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, у їх сукупності, суд вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, зустрічний - у повному обсязі, з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_10, що підтверджується свідоцтвом про смерть, актовий запис №371 від 26.03.2010 року (а.с.9).
Як убачається зі свідоцтв про народження, Позивачів за первісним позовом, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та неповнолітнього ОСОБА_9, вони є рідними дітьми померлого (а.с.6-7; 61).
За життя ОСОБА_10 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого 01.11.2000 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11, реєстровий номер 12083, та зареєстрованого 03.01.2001 року Криворізьким бюро технічної інвентаризації, про що зроблено відповідний запис у реєстровій книзі №146, на стор.51, запис 31917 (а.с.3).
З 15.12.1995 року померлий ОСОБА_10 та відповідач за зустрічним позовом, ОСОБА_5, перебували у зареєстрованому шлюбі.
Згідно виписки із рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 27.02.2002 року, шлюб між ними було розірвано (а.с.8). Свідоцтво про розірвання шлюбу, актовий запис №154 від 25.04.2002 року, також підтверджує цю обставину (а.с.62).
Отже, як встановлено у судовому засіданні, спірне домоволодіння було придбано ОСОБА_10 у період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_5
Однак, на думку суду, посилання Позивача у зустрічному позові на застосування до спірних правовідносин вимог ст.ст. 60, 70, 71 СК України, безпідставне, оскільки зазначені норми набрали чинності з 01.01.2004 року після виникнення спірних правовідносин.
Згідно п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст.58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004 року. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК України
Так, відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст.24, ст.25, ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, чинного на час придбання подружжям ОСОБА_5 спірного домоволодіння, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною
власністю. Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя. У разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
У відповідності до приписів ч.1 ст.29 КпШС України, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення:
- про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення;
- про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні;
- про присудження майна в натурі одному з подружжя з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми.
Суд визнає доводи Відповідачів за зустрічним позовом, та пояснення свідка ОСОБА_13, рідної сестри померлого ОСОБА_10, відносно того, що придбаний будинок - є особистою власністю ОСОБА_10, оскільки був придбаний ним за його особисті гроші, отримані від реалізації будинку на МОДРі, який йому належав на праві власності, ще до шлюбу з ОСОБА_5, - недоведеними, оскільки:
по-перше: у порушення вимог ст.ст.57, 60 ЦПК України суду не надано жодного письмового доказу у підтвердження цього доводу;
по-друге: спростовуються умовами самого Договору купівлі-продажу будинку від 01.11.2000 року, з якого убачається, п.3 - вартість домоволодіння за взаємною згодою сторін визначена у 11 950 грн…, з яких 9 100 грн. Продавець одержав від Покупця повністю до підписання цього договору, а решту суми грошей у розмірі 2 850,00 грн. за взаємною згодою сторін Покупець зобов'язується повністю сплатити Продавцю не пізніше 01.11.2001 року, з урахуванням грошової інфляції, що обчислюється згідно діючого законодавства України;
по-третє: свідок ОСОБА_13 під час її допиту суду підтвердила, що її брат разом зі своєю дружиною ОСОБА_5, та їх малолітнім сином, разом переїхали у придбаний будинок по АДРЕСА_1, на той час вони жили однією сім'єю, вели спільне господарство, обидва працювали.
Слід також зазначити, що заява Відповідачів за зустрічним позовом, про застосування до зустрічного позову наслідків попуску строку позовної давності задоволенню не підлягає, оскільки, як було встановлено у судовому засіданні, про порушення свого права Позивач за зустрічним позовом, дізналась після смерті ОСОБА_10, звернувшись до нотаріальної контори.
Твердження представника Відповідачів за зустрічним позовом, ОСОБА_4, що у 2002 році Позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_5 вже намагалася розподілити майно, придбане у шлюбі, спростовуються довідкою архіваріуса Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу, про те, що цивільна справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_10 про розподіл майна подружжя, у період часу з 2001 року по 2004 р.р. судом не розглядалася, такий позов на вирішення суду не надходив.
Таким чином, встановленні судом обставини, дають правові підстави, для визнання домоволодіння АДРЕСА_1, спільним сумісним майном подружжя.
Оскільки частина позовних вимог, як первісного, так і зустрічного, позовів, є взаємовиключними, слід дійти висновку про часткове задоволення первісного позову.
Зазначене узгоджується з вимогами:
- ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця…;
- ч.1 ст.1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом, є рівними;
- ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за законом має право прийняти спадщину…;
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_9, є рідними дітьми померлого, ОСОБА_10
У встановленому законом порядку, строк, позивачі за первісним позовом, та представник відповідача за первісним позовом, яка здійснює представництво інтересів свого неповнолітнього сина ОСОБА_9, звернулися з заявами про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10, що підтверджується відповіддю державного нотаріуса Першої Криворізького державної нотаріальної контори Шабліян Є.М. від 03.11.2010 року №3564/02-31 (а.с.10).
Отже, половина спірного будинку, яка за життя належала їх померлому батьку, ОСОБА_10, підлягає розподілу між ними, як спадкоємцями першої черги за законом, у рівних частинах.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.22, ч.1 ст.24, ст.25, ч.1 ст.28 Кодексу про шлюб та сім'ю України, ст.ст. 3, 16, 1261, 1267-1268 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Зустрічні вимоги ОСОБА_5 про визнання права власності на ? частину у спільному сумісному майні подружжя після смерті одного з них, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_5, як за пережившою дружиною, право власності на ? частину у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям у шлюбі, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_1, яке у цілому складається з: житлового будинку «А-1», загальною площею 83,2 кв.м., житлової - 51,0 кв.м., літньої кухні Б, гаражу Г, вбиральні Д, огорожі №1-8, водо колонки №1, замощення І-ІІ, загальною вартістю 211 007 грн.
Первісні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визначення часток у спадщині, - задовольнити частково.
Визнати право власності за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_9, у порядку спадкування за законом, після смерті їх батька, ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, на домоволодіння АДРЕСА_1, яке у цілому складається з: житлового будинку «А-1», загальною площею 83,2 кв.м., житлової
- 51,0 кв.м., літньої кухні Б, гаражу Г, вбиральні Д, огорожі №1-8, водо колонки №1, замощення І-ІІ, загальною вартістю 211 007 грн., за кожним по 1/6 частині.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня його проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.І.Бондарєва