"26" січня 2012 р.справа № 2-3703/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
при секретарі судового засідання: Снісар Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя на рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.07.2010 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя про перерахунок пенсії
ОСОБА_1 16.06.2010 звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя, в якому вказує що вона є інвалідом 3 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Просить зобов'язати виплачувати з 01.01.2008 додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.07.2010 позов задоволений частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду виплачувати позивачці додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.05.2008.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить рішення суду скасувати. Посилається на те, що додаткова пенсія виплачується відповідно до постанов Кабінету Міністрів України та бюджетом не передбачена виплата в іншому розмірі.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09.09.2010, апеляційний перегляд здійснювався в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Їй з 19.05.1997 безстроково встановлена 3 група інвалідності, яка пов'язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивачка перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя та з 05.10.1992 отримує пенсію за віком.
Відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 06.06.1996, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»вносились зміни до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачалась в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стосовно внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що з часу ухвалення рішення Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду протиправно не виплачувало додаткову пенсію в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, районний суд правильно керувався положеннями статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 06.06.1996. Управління Пенсійного фонду помилково посилається на постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Виплата додаткової пенсії має бути здійснена виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній інший закон, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Позовна заява подана порядку цивільного законодавства до рішення Конституційного Суду України №19-рп/2010 від 09.09.2010 в межах трирічного строку позовної давності.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового засідання не проводилось.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 30.07.2010 -без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: О.М. Лукманова