Справа № 2а/0270/4338/11
Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
22 лютого 2012 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Совгири Д. І.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного підприємства дослідного господарства "Олександрівське" Інституту кормів Української академії наук про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені , -
У вересні 2011 року Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Фонд) звернулось в суд з адміністративним позовом до державного підприємства дослідного господарства «Олександрівське» Інституту кормів Української академії наук (ДП ДГ «Олександрівське» ІК НААНУ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 39908,59 грн.
07 жовтня 2011 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В якості обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає про неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце судового засідання повідомлені завчасно і належним чином, а відтак судом апеляційної інстанції у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України розглянуто справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (Закон №875-ХІІ) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 18-1 цього Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Частиною 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи на ДП ДГ «Олександрівське» ІК НААНУ у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становила 285 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 9 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем і становить - 11 осіб.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року №1251-XII "Про систему оподаткування", а є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв'язку зі скоєнням правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Так, судом першої інстанцій встановлено те, що ДП ДГ «Олександрівське» ІК НААНУ протягом 2010 року подавало інформацію до Тростянецького районного центру зайнятості про наявність вільних робочих місць за формою №3-ПН для працевлаштування інвалідів, в результаті чого 21 безробітному інваліду видано направлення на працевлаштування на вакансію - підсобний робітник на ДП ДГ "Олександрівське" ІК НААНУ, однак, 17 осіб відмовились від запропонованої вакансії у зв'язку із віддаленістю населеного пункту, де знаходиться підприємство, трьом особам дана вакансія не відповідала вимогам індивідуальних програм реабілітації та освітньо-кваліфікаційному рівню. При цьому, жодних фактів відмов ДП ДГ «Олександрівське» ІК НААНУ у працевлаштуванні інвалідів не було.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №875 право інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Системне тлумачення норм вказаного Закону передбачає, що обов'язок працевлаштування інваліда на вакантні посади виникає в підприємства лише при наявності волевиявлення самого інваліда зайняти відповідну посаду.
Враховуючи те, що на вакансії, які подавало ДП ДГ «Олександрівське» ІК НААНУ інваліди з числа безробітних направлялись, однак останні самостійно відмовлялись у працевлаштуванні, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення, оскільки відповідач довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовуються встановленими по справі обставинами.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року, -залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Совгира Д. І.