Справа № 2а/1770/2883/2012
19 листопада 2012 року 17год. 20хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Лесюк В.І.,
відповідача: представник Коритнюк В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон"
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії , -
Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить визнати протиправними дії щодо прийняття податкової вимоги від 17.05.2012 року №267, скасувати податкову вимогу від 17.05.2012 року №267 в повному обсязі та зобов'язати відповідача відобразити в картці особового рахунку позивача сплату останнім податкового зобов'язання у сумі 196047,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Пояснив, що Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" вручено податкову вимогу від 17.05.2012 року №267 на загальну суму податкового боргу 202154,03 грн. До складу даного податкового боргу увійшли: узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196047,00 грн. (яке з урахуванням переплати у сумі 14374,17 грн. склало 181672,83 грн.), що визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342; штрафні санкції у сумі 1,00 грн., застосовані на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342; пеня у сумі 20480,20 грн., нарахована на суму несплаченого узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 196048,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342.
Позивач вважає, що податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 196048,00 грн., визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, сплачене товариством в повному обсязі, а тому не могло набути статусу податкового боргу. Зокрема, представник позивача зазначив, що суму основного податкового зобов'язання в розмірі 196047,00 грн. сплачено шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, до якого додано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з відкоригованими показниками. Суму штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн. сплачено шляхом проведення безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.
Представник позивача вказав, що з огляду на наведене, в органу державної податкової служби були відсутні підстави вважати суму податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2011 року №0001642342, податковим боргом. Тому, на думку представника позивача, дії відповідача щодо прийняття податкової вимоги від 17.05.2012 року №267 є неправомірними, а сама податкова вимога підлягає скасуванню.
Представник позивача додатково вказав, що орган державної податкової служби зобов'язаний був відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" коригування останнім показників податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 196047,00 грн. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив. Пояснив, що органом державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" щодо взаємовідносин із рядом контрагентів за лютий 2011 року, за результатами якої встановлено завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на 196047,00 грн. по взаємовідносинах із ПП "АС Груп". На підставі матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342 про збільшення платнику податків податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 196048,00 грн., в тому числі 196047,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку. Після закінчення процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196048,00 грн. проведено по особовому рахунку позивача як узгоджене. Внаслідок несплати у визначений законодавством строк податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2011 року №0001642342, останнє набуло статусу податкового боргу, на суму якого нараховано пеню. На загальну суму податкового боргу в розмірі 202154,03 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" надіслано оспорювану податкову вимогу від 17.05.2012 року №267.
Представник відповідача зазначив, що сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196048,00 грн. у спосіб, вказаний позивачем, не відбулась. По-перше, подання позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, на думку представника відповідача, не може вважатися сплатою податкового зобов'язання. Представник відповідача вказав, що здійснене позивачем коригування показників податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів не вплинуло на суму сплаченого товариством податкового зобов'язання. Тому, таке коригування не повинно відображатись по особовому рахунку платника податків як сплата податкового зобов'язання у сумі 196047,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342. По-друге, представник відповідача зазначив, що кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення суми штрафних санкцій в розмірі 1,00 грн., було зараховано в переплату, оскільки на момент їх сплати, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2011 року №0001642342, не набуло статусу узгодженого та не було відображене по особовому рахунку платника податків. Представник відповідача вважає, що з огляду на наведене, в органу державної податкової служби були підстави для включення суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2011 року №0001642342, до складу податкового боргу позивача з подальшим нарахуванням пені та надісланням оспорюваної податкової вимоги. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо взаємовідносин з контрагентами: ПП "АС Груп", ТОВ "Гів Сервіс", ТОВ "ВКФ Веб-Ком", ТОВ "Комунікаційні Мережі-Сервіс", ТОВ "Глад", ТОВ "Філур Електрик ЛТД", ТОВ "Видавничий дім Софтпрес", ТОВ-П "Кварц-Тел", ВАТ "Укртелеком", ТОВ "Оптіма Телеком", Одеська залізниця, ПП "Фірма Дан", ПП "Візир", ТОВ "Зв'язок Електробуд" за лютий 2011 року.
Під час перевірки орган державної податкової служби прийшов до висновків про відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в межах господарських операцій Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" з ПП "АС Груп". Підставою для таких висновків стало виявлення під час автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 року в розрізі даних контрагентів розбіжностей на суму 196047,00 грн.
За наслідками перевірки складено акт від 11.05.2011 року №566/23-100/14338961, на підставі якого Державною податковою інспекцією у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342 про збільшення платнику податків грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 196048,00 грн., в тому числі 196047,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями (а.с.84-94).
Податкове повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342 Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" оскаржено до суду.
Поряд з оскарженням вказаного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, позивач звернувся до контрагента ПП "АС Груп" із листом від 13.05.2011 року про надання пояснень з приводу виявлених під час перевірки розбіжностей (а.с. 52).
28.06.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" надійшла відповідь від ТОВ "Фієста і КО". Згідно відповіді, 25.01.2011 року між ТОВ "Фієста і КО" (Довіритель) та ПП "АС Груп" (Повірений) було укладено договір доручення №02/2011, предметом якого став продаж Повіреним від імені та за рахунок Довірителя зазначеної в договорі продукції. Господарські операції з поставки продукції, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит лютого 2011 року, здійснювалися ПП "АС Груп" від імені ТОВ "Фієста і КО" на виконання умов даного договору доручення. Проте, ПП "АС Груп" помилково виписано видаткові та податкові накладні від власного імені, внаслідок чого виникли розбіжності в декларуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року між зазначеними контрагентами. До листа ТОВ "Фієста і КО" додано копії документів на підтвердження викладених обставин (а.с. 53-63).
Після отримання відповіді, позивачем подано до суду клопотання про відкликання позовної заяви. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі №2а/1770/2305/2011 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" про відкликання позовної заяви. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342 залишено без розгляду (а.с. 73).
11.07.2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2011 року, до якого додано розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) з відміткою "уточнюючий". У розділі ІІ "Податковий кредит" додатку 5 Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" відображено зайво задекларований податок на додану вартість по контрагенту ПП "АС Груп" у сумі 196047,36 грн. (зі знаком мінус) та не в повній мірі задекларований податок на додану вартість по контрагенту ТОВ "Фієста і КО" у сумі 196047,36 грн. (зі знаком плюс) (а.с. 65-71).
19.07.2011 року позивачем перераховано до Державного бюджету України кошти в сумі 1,00 грн. згідно платіжного доручення №77430, в графі "Призначення платежу" якого вказано "штрафна санкція згідно податкового повідомлення-рішення №0001642342 від 25.05.2011 року" (а.с. 64).
Як вбачається з картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" за платежем "податок на додану вартість" за 2011 рік, станом на 11.07.2011 року за позивачем не рахувалося недоїмки. Подання уточнюючого розрахунку за лютий 2011 року відображено по картці особового рахунку 11.07.2011 року в графі "Операція", на показники граф "Сплачено/повернуто" та "Недоїмка" подання уточнюючого розрахунку не вплинуло. Кошти в сумі 1,00 грн., сплачені згідно платіжного доручення №77430, відображено по картці особового рахунку 19.07.2011 року в графі "Переплата" (а.с. 116).
Як вбачається з картки особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" за платежем "податок на додану вартість" за 2012 рік, станом на 13.05.2012 року за позивачем не рахувалося недоїмки, проте рахувалася переплата в сумі 14374,17 грн. 13.05.2012 року в графі "Недоїмка" картки особового рахунку відображено збільшення позивачеві податкового боргу за основним платежем на суму 196047,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 1,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342. З урахуванням переплати, сума податкового боргу позивача згідно даних картки особового рахунку склала 181673,83 грн. На податковий борг у сумі 181673,83 грн. нараховано пеню за період з 25.05.2011 року по 03.05.2012 року, яка, в свою чергу, склала 20480,20 грн. (а.с. 113).
17.05.2012 року Державною податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми "Ю" №267 на суму податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" в загальному розмірі 202154,03 грн., в тому числі: 181672,83 грн. за основним платежем; 1,00 грн. за штрафними санкціями; 20480,20 грн. пені (а.с. 8).
Податкову вимогу від 17.05.2012 року №267 позивачем оскаржено в адміністративному порядку. Рішенням Державної податкової служби у Рівненській області від 13.07.2012 року №12511/10-210/173,178 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувану податкову вимогу - без змін (а.с. 74-82).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що в разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Отже, включення податкового зобов'язання до складу податкового боргу платника податків та надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги можливе лише після набуття цим податковим зобов'язанням статусу узгодженого.
Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, в разі якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом 5 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Тому, в разі оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення до суду, податкове зобов'язання, визначене у такому податковому повідомленні-рішенні, набуває статусу узгодженого в день набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Згідно з ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що апеляційні скарги на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі №2а/1770/2305/2011 ними не подавались.
Таким чином, датою набрання ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі №2а/1770/2305/2011 законної сили та, водночас, датою набуття податковим зобов'язанням у сумі 196048,00 грн., що визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, статусу узгодженого є 17.07.2011 року.
При цьому, в силу положень п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, строком сплати податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення, яке оскаржувалось платником податків в адміністративному порядку або до суду, є 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
З огляду на наведене, датою набуття податковим зобов'язанням у сумі 196048,00 грн., що визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, статусу податкового боргу є 27.07.2011 року. Відповідно, датою з якої було можливим надіслання позивачеві податкової вимоги на суму вказаного податкового боргу є 28.07.2011 року.
В свою чергу, порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства встановлено Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123 (надалі - Інструкція).
Відповідно до пп. 4.2.2 п. 4.2 розділу 4 Інструкції, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758.
Оскільки Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, втратив чинність на підставі Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №985, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735 (надалі - Порядок), суд при вирішенні справи керується положеннями даного Порядку.
Згідно з п. 4.4 розділу 4 Порядку, в разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень. При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.
Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.
Пунктом 4.5 розділу 4 Порядку передбачено, що після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання, та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень-рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, збільшення позивачеві податкового боргу на суму податкового зобов'язання в розмірі 196048,00 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, відображено по картці особового рахунку платника податків 13.05.2012 року, а не 27.07.2011 року, в зв'язку із запізнілим отриманням органом державної податкової служби ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі №2а/1770/2305/2011, яке відбулось лише 03.05.2012 року.
Суд не вбачає у діях відповідача щодо запізнілого відображення по картці особового рахунку позивача збільшення суми податкового боргу ознак протиправності.
Отже, при формуванні оспорюваної податкової вимоги від 17.05.2011 року №267, відповідачем правомірно включено до складу податкового боргу позивача суму узгодженого та не сплаченого у встановлений законом строк податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 196048,00 грн., що визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342.
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Тому, нарахування позивачеві пені за період з 25.05.2011 року по 03.05.2012 року на податковий борг у сумі 181673,83 грн., яка склала 20480,20 грн. є правомірним.
Стосовно тверджень позивача щодо сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196047,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації за лютий 2011 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Згідно з ст. 35 Податкового кодексу України, сплата податків та зборів здійснюється в грошовій формі у національній валюті України, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Сплата податків та зборів здійснюється в готівковій або безготівковій формі, крім випадків, передбачених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.
Пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що сплата платником податків податкового зобов'язання шляхом подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації можлива лише у випадку, коли наслідком подання такого уточнюючого розрахунку є утворення надміру сплаченої до бюджету суми, тобто, переплати.
Виправлення помилок, допущених при заповненні Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), проводиться шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за формою, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 року №41, до якого додається додаток 5 з відміткою "уточнюючий".
При цьому у випадку виправлення помилок, які не вплинули на правильність визначення показників податкової декларації з податку на додану вартість та, відповідно, підсумкових рядків Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, при заповненні уточнюючого розрахунку до графи 4 переносяться показники податкової декларації з податку на додану вартість, додаток 5 до якої уточнюється, а до графи 5 - всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (в даному випадку вони відповідають показникам з графи 4), а в графі 6 відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або вона не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).
Виправлення помилок у записах контрагентів у Розшифровках податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів проводиться способом коригування. Наприклад, для виправлення записів з допущеними помилками у вартісних показниках (обсягах поставки, сумі податку на додану вартість) в додатку 5 з відміткою "уточнюючий" відображаються суми уточнення у розрізі контрагентів (зі знаком плюс відображаються не в повній мірі задекларовані суми по операціях з контрагентом, зі знаком мінус - зайво задекларовані суми по операціях з контрагентом); у підсумковому рядку "Усього за місяць" відображається прочерк (при поданні звітності на паперових носіях) або він не заповнюється (при поданні звітності в електронному вигляді).
Оскільки такі помилки не впливають на розрахунки платника податків з бюджетом, штрафні санкції передбачені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України не застосовуються.
Як вбачається з матеріалів справи, показники додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року позивачем відкориговано шляхом подання уточнюючого розрахунку, в додатку 5 до якого змінено контрагента, операції з яким дали право на формування податкового кредиту поточного податкового періоду. При цьому, задекларовані у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року суми податкових зобов'язань та податкового кредиту не змінились.
Зважаючи на вказані обставини, утворення переплати не відбулось. Тому, не має підстав вважати подання позивачем уточнюючого розрахунку за лютий 2011 року сплатою податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 196047,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342.
Щодо сплати позивачем штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., визначених на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342, шляхом перерахунку коштів згідно платіжного доручення від 19.07.2011 року №77430, суд зазначає, що станом на 19.07.2011 року вказана сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість не набула статусу узгодженого в зв'язку із запізнілим отриманням органом державної податкової служби ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 12.07.2011 року по справі №2а/1770/2305/2011.
Внаслідок зазначених обставин, суму сплачених позивачем штрафних санкцій було зараховано в переплату, яка в подальшому враховувалась при розрахунку податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" та формуванні податкової вимоги від 17.05.2012 року №267.
З огляду на наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" про визнання протиправними дій органу державної податкової служби щодо прийняття податкової вимоги від 17.05.2012 року №267, скасування податкової вимоги від 17.05.2012 року №267 в повному обсязі та зобов'язання відобразити в картці особового рахунку сплату податкового зобов'язання у сумі 196047,00 грн., визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 25.05.2011 року №0001642342 до задоволення не підлягають.
Тому, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "СП Лебкон" у задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.