Справа № 2-а/1713/1913/11
04 грудня 2012 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Поліщук Т.М.
секретар - Гічиновськя Я.В.
за участі представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Медведь В.В.
представника третьої особи ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Острозі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Острозької районної ради про визнання протиправними та скасування рішення Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини"
встановив :
ОСОБА_4 звернулася з позовом до Острозької районної ради про визнання протиправними та скасування рішення Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини", мотивуючи свою заяву тим ,що дане рішення порушує її права як власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення на користування та розпорядження її власністю , так як згоди на проведення будь яких робіт відповідачем або ж викуп своєї земельної ділянки для ВАТ "Волинь-Цемент" вона не давала, крім того районна рада перевищила свою компетенцію та порушила регламент роботи , так як в даному випадку рішення могла прийняти лише Милятинська сільська рада .
В судовому засіданні представник позивачки її позовні вимоги підтримав в повному об'ємові.
Представник відповідача- позов не визнала пояснивши, що рішення яке оспорює ОСОБА_4 стосується надання дозволу ВАТ "Волинь-Цемент" на вивчення з метою геологічної розвідки надр землі , що є власністю держави ,а не позивачки. Земельна ділянка в позивачки не вилучалася. Острозька районна ради підтвердила наданий сесією Милятинської сільської ради дозвіл ,на даному етапі лише на вивчення питання щодо руди та її класифікації, а не розробку надр.
Крім того районна рада діяла в межах своїх повноважень визначених ст..43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»та ст..10 Кодексу України «Про надра».
Представник ПАТ "Волинь-Цемент" позов не визнала та пояснила ,що Милятинська сільська рада прийняла 27.05.2008 року за №139 рішення котрим з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глин, для них виділено , орієнтовною площею 35 гектара землі ,яка розташована на землях Милятинської сільської ради Острозького району. Цим же рішенням їх зобов'язали ,після отримання спеціального дозволу на користування надрами, в установленому порядку вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глини. Однак так як на землі сільськогосподарського призначення існує мораторій ,то відсутній механізм викупу таких земель , що не дає можливості на сьогоднішній день провести вивчення та дослідження корисних копалин Заруднянського родовища. ОСОБА_4 дозвіл на викуп її частки землі не дала ,однак рахує ,що її права не порушені так як вона продовжує використовувати свою земельну ділянку за призначенням здаючи її в оренду. Цей факт був встановлений під час розгляду справи за позовом ОСОБА_4 до Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області, третя особа ПАТ "Волинь-Цемент", про визнання протиправним та скасування рішення Милятинської сільської ради № 139 від 27 травня 2008 року "Про погодження надання ВАТ "Волинь-Цемент" спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини" .
Суд заслухавши сторони по справі ,вивчивши матеріали справи рахує ,що позов не підлягає до задоволення із наступних підстав.
12 січня 2012 року Острозьким районним судом було частково задоволено позов ОСОБА_4 до Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області , третя особа ПАТ «Волинь -Цемент»про визнання протиправним та скасування рішення Милятинської сільської ради №139 від 27 травня 2008 року.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року вищевказана постанова в частині часткового задоволення позову скасована. В задоволені позову ОСОБА_4 відмовлено в повному обсязі.
Таким чином на сьогоднішній день Постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2012 року, набрала законної сили і звернута до виконання ,а тому факти які були встановлені при розгляді вищевказаної справи не можуть оспорюватися і мають бути визнані за такі що повністю доведенні при розгляді даного адміністративного позову.
Так зокрема судом було встановлено ,що відповідно до Державного акту 111-РВ№010470 від 10 січня 2002 року ОСОБА_4 являється власницею 2,22 га землі, котра їй передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва .
27 травня 2008 року на сесії Милятинської сільської ради п'ятого скликання було прийняте рішення №139 "Про погодження надання спеціальних дозволів на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини". Цим рішенням для ВАТ "Волинь-Цемент" надано спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини, орієнтовною площею 35 га, що розташоване на землях Милятинської сільської ради Острозького району Рівненської області. Згідно п.2 цього рішення Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент" зобов'язане після отримання спеціального дозволу на користування надрами в установленому порядку вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глин.
Про те 26 грудня 2008 року рішенням Милятинської сільської ради за № 168 , із цієї землі площею 35 га , 14 гектарів землі що знаходиться в Заруднінському рудовищі глин , було передана для ВАТ «Могилянський завод будівельних матеріалів». Таким чином Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" залишилася ділянка розміром 21 гектар.
Здолбунівське ВАТ "Волинь-Цемент" надало суду погодження плану земельної ділянки орієнтовною площею 35 га Заруднянського рудовища глин , що розміщується на розпайованих землях Милятинської сільської ради з відповідними службами . Це погодження передувало прийнятому рішенню сесією сільської ради, що підтверджується показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 У вказаному погоджені є відмітки про застереження стосовно можливого відчуження земельних ділянок в межах Заруднянського родовища глин слідуючого змісту «після отримання спеціального дозволу на користування надрами в установленому порядку вирішити питання про відведення земельної ділянки для видобутку глини».
Суд погодився із доводами відповідача та третьої особи на стороні відповідача про те ,що оспорюванне рішення стосується виключно надр ,а не земельної ділянки позивачки і прийняте в межах компетенції сесії Милятинської сільської ради відповідно до ст..25 ,26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Глина Заруднянського родовища глин віднесена до корисних копалин місцевого значення , що підтверджується листами Державного науково -виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонду країни «ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ»від 19.06.2008 року за №03/303-1465 та від 30.12.2008 року за №03/303-2608, із котрих вбачається ,що Заруднянське родовище глин враховане Державним балансом запасів корисних копалин як сировина цегельно -черепична.
Постановою КМУ від 12.12.1994 року №827 -Сировина цегельно черепична, зокрема «глина легкоплавка»віднесена до переліків корисних копалин місцевого значення.
В зв'язку з цим Здолбунівському ВАТ "Волинь-Цемент" Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано спеціальний дозвіл на користування надрами Р№3676 від 10 грудня 2009 року для геологічного вивчення, у тому числі дослідно промислова розробка ділянки Південо- Східна Заруднянського рудовища площею 21,0 га, з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно промислова розробка, неогенових глин з метою їхньої переоцінки в якості цементної сировини, затвердження запасів ДКЗ України за промисловими категоріями. Термін дії дозволу п'ять років.
І тільки після виконання цих робіт Заруднянські запаси глин перейдуть у категорію корисних копалин загальнодержавного значення.
Таким чином приймаючи оспорюванні позивачкою рішення сесія Милятинської сільської ради не перевищила своїх повноважень
Крім того судом апеляційної інстанції було встановлено ,що на момент прийняття оскаржуваного рішення Милятинської сільської ради позивач передала належну їй на праві власності земельну ділянку за договором оренди №19 від 17.07.2007 року ТзОВ «Захід Агро». Доказів щодо порушення права позивача використовувати спірну земельну ділянку за цільовим призначенням суду не надано.
Отже на момент прийняття спірного рішення сільської ради права позивача ,як власника земельної ділянки порушені не були. ВАТ «Волинь Цемент»після одержання спеціального дозволу на користування надрами №3676 від 10 грудня 2009 року розпочало геологічне вивчення наданої йому земельної ділянки , погодивши виконання комплексу робіт з орендарем земельної ділянки -ТзОВ «Захід Агро». При цьому права позивачки як орендодавця та власника земельної ділянки і надалі визначалися державним актом та договором оренди від 17.07.2007року. До промислової розробки Заруднянського родовища глин ВАТ «Волинь Цемент»не приступало ,оскільки не одержувало і не зверталось за одержанням відповідних дозвільних документів.
Той факт ,що на землі сільськогосподарського призначення в Україні запроваджено мораторій сам по собі не може слугувати висновком щодо порушення відповідачем прав позивача при прийняті спірного рішення сільської ради.
Таким чином з цих самих підстав ,що обґрунтовані вище ,не порушує права власності позивачки відповідач по справі Острозька районна рада прийнявши рішення № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини" .
Рішення № 267 від 18 липня 2008 року прийняте районною радою в межах її повноважень щодо надр ,передбачених ст..43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні «, ст..10 Кодексу України»Про надра».
Відповідно до ст..4 Кодексу України «Про надра»- надра є виключно власністю народу України і надаються тільки в користування.
07 липня 2008 року було видано розпорядження голови районної ради за №66 «Про скликання двадцятої сесії районної п'ятого скликання»із зазначеним порядком деним. Дане розпорядження 12 липня 2008 року було опубліковане в друкованому ЗМІ ,засновником котрого є районна рада -газеті «Життя і слово». Пленарне засідання районної ради ,її президії ,постійних та тимчасових комісій є відкритим ,а тому позивачка могла скористатися своїм правом бути присутньою на ньому.
Крім того, підсумки роботи 20-ї сесії, в т.ч. інформація про прийняті рішення стосовно погодження клопотання ВАТ «Волинь-Цемент», були надруковані в газеті «Житгя і Слово»(№59-60 від 26 липня 2008 року).
Суд рахує обґрунтованими доводи представника відповідача ,про те ,що посилання Позивача на п.22 ч.І ст.43 Закону України «Про "сцеве самоврядування в Україні», є безпідставним так як видача дозволу та погодження в його наданні є різні факти.
При цьому відповідач обґрунтовано зіслався на постанову Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 року 59 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення») . Із зазначеного в постанові переліку природних ресурсів місцева рада має право видавати дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин). Дозвіл на корисні копалини видає Міністерство природи. Тобто вимоги п.22 ч.І ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не має жодного відношення до корисних копалин.
Безпідставним є посилання позивача про перевищення районною радою своїх повноважень при прийнятті рішення.
Відповідно до ст. 10 Кодексу України «Про надра» до відання районної ради належить «погодження клопотань про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин місцевого значення».
Відповідач в судовому засіданні спростував твердження позивачки про те, що нібито районна рада погоджується з тим, що корисні копалини Заруднянського родовища глин належать до корисних копалин загальнодержавного значення ,а тому не мала права давати погодження. Належність цієї глини до цементної сировини, а відтак до корисних копалин загальнодержавного значення, стане можливим в результаті проведення геологічного довивчення, в тому числі дослідно- промислової розробки та прийняття відповідного рішення ДКЗ. Саме тому погодження у наданні спецдозволу для ВАТ «Волинь-Цемент» надавали сільська та районна ради .
Належність родовища корисної копалини за напрямом використання визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.
За рішенням центральної комісії по запасах корисних копалин від 26.06.1992 (протокол №20) глина Заруднянського родовища віднесена до сировини цегельної і е корисною копалиною місцевого значення. Саме тому і надавалось погодження районною радою.
Щодо вилучення земельних ділянок для суспільних потреб, то відповідно до ст.. 146 Земельного кодексу України «викуп земельних ділянок для суспільних потреб, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом».
Згідно ст.. 147 «підстави та порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності визначається законом».
Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»(№1559-VI) прийнятий 17 листопада 2009 року і набрав чинності з дня опублікування в «Голосі України»(№238) 15.12.2009. Тобто, на час прийняття районною радою рішення, його взагалі не існувало.
Згідно чинного законодавства районна рада не зобов'язана узгоджувати клопотання про надання надр у користування чи погодження видачі спецдозволу з землевласниками. Законом не передбачено навіть переліку документів, крім клопотання, які суб'єкт господарювання подає в раду.
Згідно ст. 16 Кодексу України «Про надра» порядок надання (а не погодження) спеццозволів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України віл 27 лютого 2008 р. №273 - заявник погоджує питання надання дозволів з «відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на ділянки надр, що містять корисні копалини місцевого значення».
Таким чином відповідач своїх повноважень не перевищив.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч.1 ст.156 КАС України, суд
постановив:
В позові ОСОБА_4 до Острозької районної ради про визнання протиправними та скасування рішень Острозької районної ради № 267 від 18 липня 2008 року "Про погодження клопотання Здолбунівського ВАТ "Волинь-Цемент" про надання у користування надр та надання спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки Заруднянського родовища глини" відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які брали участь у справі, але не були присутні при її проголошенні. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Острозького районного судуПоліщук Т.М.