Справа №2-774/1529/12
Татарбунарський районний суд Одеської області
06 грудня 2012 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Семенюк Л.А.
при секретарі Унгурян Т.В.
за участю адвоката
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про втрату ним права на житлове приміщення, посилаючись на наступні обставини.
Позивачка являється власницею житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності від 28.02.2011 року, реєстраційний номер 33009684.
Оскільки, на той час, сторони по справі перебували в шлюбі, зі згоди батька позивачки, який був власником будинку по АДРЕСА_1, відповідач ОСОБА_2 зареєструвався за цією адресою в 1991 році, про що свідчить відмітка в його паспорті.
01.12.1999 року рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області, шлюб між сторонами по справі було розірвано і відповідач перестав мешкати за місцем реєстрації і в цьому ж році виїхав з території Вишнівської сільської ради в невідомому позивачці напрямку.
30.10.2003 року відповідач ОСОБА_2 за скоєння злочину був засуджений Ізмаїльським міськрайонним судом до покарання у виді позбавлення волі сроком на 15 років, і відбуває покарання по теперіщній час.
Таким чином, ОСОБА_2 не проживає у житловому будинку по АДРЕСА_1 Одеської області з 1999 року, тобто більше встановленого законом терміну, згідно довідки Вишнівської сільської ради Татарбунарського району, не вносить плату за комунальні послуги та за користуванням жилим приміщенням, не несе інші витрати по утриманню житлового будинку, не приймає участі у спільному побуті, не являється членом її сім'ї, тому вважається таким, що втратив право на користування вищевказаним житлом. За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав.
У судове засідання позивачка не з'явилася, однак надіслала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, так як відбуває покарання в місцях позбавлення волі, але відповідно ч.6 ст.76 ЦПК України був повідомлений належним чином, пояснень та заперечень проти
позову не надіслав.
Начальник Татарбунарського районного сектору Головного Управління Державної міграційної служби України в Одеській області у судове засідання не з'явився, але надіслав до суду заяву про слухання справи за його відсутності у зв"язку з зайнітістю на роботі, проти задоволення позову не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Із копії паспорту ОСОБА_2 (а.с.4) вбачається, що він зареєстрований в 1991 році в селі Вишневе Татарбунарського району Одеської області.
Із копії рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 01.12.1999 року видно, що шлюб між сторонами по справі було розірвано (а.с.7).
Також це підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.05.2006 року (а.с.7), із якого видно, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний.
Згідно копії свідоцтва про право власності від 28.02.2011 року, реєстраційний номер 33009684, позивачка являється власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
Із копії витягу про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 28.02.2012 року (а.с.10) видно, що власницею житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1.
Із довідки, виданої виконкомом Вишнівської сільської ради Татарбунарського району Одеської області № 501 від 02.10.2012 року (а.с.11) вбачається, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але за вказаною адресою не проживає з 1999 року.
Із довідки виданої начальником Шепетівської виправної колонії №98 (а.с.5) видно, що відповідач по справі ОСОБА_2 засуджений 30.10.2003 року до позбавлення волі строком на 15 років та відбуває покарання в цій колонії.
Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ч.1 ст.163 ЖК України, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Як передбачено п.7 ч.3 ст.71 ЖК України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім"ї понад шість місяців у випадках взяття під варту або засудження до позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім"ї.
Відповідно до ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка є власницею житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. З 1999 року ОСОБА_2 зареєстрований в вищевказаному будинку, але фактично там не проживає на протязі тривалого часу, а в 2003 року відповідач засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі строком на 15 років та відбуває покарання в місцях позбавлення волі.
Враховуючи, що шлюб між сторонами розірваний, тобто відповідач втратив статус члена сім'ї позивачки, суд вважає можливим визнати відповідача таким, що втратив право користування вищезазначеним жилим приміщенням внаслідок відсутності його понад шести місяців за місцем реєстрації.
Керуючись ст.ст. 58-60, 213, 215 ЦПК України, ст.ст.71,72 Житлового Кодексу Української РСР, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ізмаїл Одеської області таким, що втратив право на користування жилим будинком АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Семенюк