"22" листопада 2012 р. м. Київ К-31029/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Повного товариства «Кропивський і компанія «Ломбард-М»
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010
у справі № 69284/09/9104
за позовом Повного товариства «Кропивський і компанія «Ломбард-М»
до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Повне товариство «Кропивський і компанія «Ломбард-М»(далі по тексту -позивач, ПТ «Кропивський і компанія «Ломбард-М») звернулось до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту -відповідач, Луцька ОДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 04.12.2007 №0001921701/3 в частині донарахування податку з доходів найманих працівників в сумі 6932,21грн. та застосування штрафу в розмірі 13864,42грн., всього на суму 20796,63грн. з підстав невідповідності чинному законодавству.
Постановою Господарського суду Волинської області від 18.01.2008 позов задоволено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 постанову Господарського суду Волинської області від 18.01.2008 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПТ «Кропивський і компанія «Ломбард-М»надавались фізичним особам кредити під заставу майна на визначений строк і під процент. При невиконанні фізичними особами зобов'язання забезпеченого заставою, товариство реалізувало заставлене майно (вироби з дорогоцінних металів) до Державної скарбниці. Одержана від реалізації грошова сума перевищувала розмір забезпечених цією заставою вимог заставодавця, так у 2004 році додатково було отримано 441,68грн. у 2005 році - 233,78грн., у 2006 році - 609,22грн.
Відповідно до Закону України від 22.05.2003 №889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі по тексту -Закон №889-IV) у фізичної особи, у разі невиконання нею зобов'язання забезпеченого заставою, виникає об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у вигляді суми коштів, отриманих у позику та не повернутих у встановлений договором строк. Тому, позивач згідно п. 1.15 ст. 1 Закону №889-IV є податковим агентом і на підставі п. 12.1 ст. 12 даного закону зобов'язаний нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб у порядку визначеному ст. 8 Закону №889-IV, за ставкою п. 7.1 ст. 7 даного Закону, та надавати податковому органу звітність за формою Д-1-ДФ відповідно до п. 19.2 ст.1 9 зазначеного Закону.
За результатами перевірки згідно розрахунку відповідача із суми грошових коштів, одержаних від реалізації заставленого майна підлягає донарахуванню податок з доходів фізичних осіб в сумі 6932,21грн. (53324,68 х 13%)
На підставі акту податкової перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження Луцькою ОДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу відповідно до пп. б пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі по тексту -Закон №2181-III) визначено податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в сумі 6932,21 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 13864,42 грн. згідно пп. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 даного Закону.
Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
За змістом пп. 4.3.23 п. 4.3 ст. 4 Закону №889-IV сума позики становить дохід фізичної особи, яка її одержує, але до визначеного договором строку її повернення ця сума не є об'єктом оподаткування. Лише в разі невиконання фізичною особою забезпеченого заставою зобов'язання та реалізації заставленого майна виникає об'єкт оподаткування у вигляді суми коштів, отриманих у позику і не повернутих у встановлений договором строк. При цьому, також може виникнути об'єкт оподаткування (дохід) у вигляді грошової суми, що перевищує розмір забезпечених заставою вимог заставодержателя (ломбарду) та підлягає поверненню заставодавцю, оскільки ця сума фактично знаходиться в ломбарду під час одержання ним коштів від реалізації заставленого майна.
Згідно з п. 1.15 ст. 1 Закону №889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати і сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
З огляду на положення пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 та п. 12.3 ст. 12 Закону №889-IV ломбард є податковим агентом, оскільки саме за його посередництвом продається майно боржника, саме він нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку та повинен утримувати податок від суми такого доходу за рахунок платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних нормах цього Закону.
Отже, колегія суддів, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, погоджує висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального тапроцесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Повного товариства «Кропивський і компанія «Ломбард-М»залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров