15 листопада 2012 року м. Київ К-24417/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010
у справі № 2-а-2761/10/0570
за позовом ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька
про визнання дій незаконними
ОСОБА_2 (далі по тексту -позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька (далі по тексту -відповідач, ДПІ в Ленінському районі м. Донецька) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 17.02.2009 №0001841730, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1191,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2010 у позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2010, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.02.2009 №0001841730 в частині визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 395,41 грн.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, який є адвокатом, з 28.12.1993 перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Ленінському районі м. Донецька, як самозайнята особа без реєстрації підприємницької діяльності.
В декларації про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року позивач визначив суму одержаного валового доходу за адвокатські послуги в розмірі 7940,00 грн. та витрати, пов'язані з одержанням доходу - витрати на сплату до Пенсійного фонду України страхових внесків в розмірі 2636,08 грн. Сума чистого доходу за декларацією була визначена в розмірі 5303,92 грн.
25.02.2009 позивач сплатив 795,59 грн. податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік за ставкою 15 % з суми чистого доходу в сумі 5303,92 грн.
Податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.02.2009 №0001841730, яким визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1191,00 грн. з розрахунку 15 % від суми валового доходу в розмірі 7940,00 грн.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
У відповідності до пункту 1.16 статті 1, статтею 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»платник податків має право на зменшення бази оподаткування податком з доходів фізичних осіб звітного податкового періоду на суму документально підтвердженого податкового кредиту, що відображається в річній податковій декларації. Так, згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 вказаної статті 5 до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця.
Підпунктом 5.3.5 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий кредит включає в себе в тому числі суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків при страхуванні платника податку.
Згідно з пунктом 4 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових внесків є особи, які забезпечують себе роботою самостійно -займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.
Таким чином, вірним є висновок суду апеляційної інстанції, що адвокати як фізичні самозайняті особи мають право на зменшення оподатковуваного доходу на суму документально підтвердженого податкового кредиту в розмірі сплачених страхових внесків.
Проте, податковий орган з посиланням на пункт 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначає, що оподаткування доходів адвокатів не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності здійснюється за ставкою 15 відсотків від об'єкта оподаткування без зменшення об'єкту на будь-які виплати.
Проте, в даному випадку є підстави для застосування положень підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за яким у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач 25.02.2009 сплатив з суми 1191,00 грн., що визначена податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2009, податок з доходів фізичних осіб в розмірі 795,59 грн., у зв'язку з чим судом задоволено позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення на суму 395,41 грн.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Донецька відхилити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий(підпис)О.І. Степашко
Судді(підпис)С.Е. Острович
(підпис)М.О. Федоров